а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2009 р. Справа № 2-а-4714/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни ,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивачів : не зявились
відповідача : Колівошко С.М. - представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом : ОСОБА_2, ОСОБА_3
до : Вінницької обласної прокуратури
про : визнання бездіяльності неправомірною
ВСТАНОВИВ :
В листопаді 2009 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 25.11.2009 року, вказані позови об’єднано в одне провадження з метою процесуальної економії, оскільки доводи сторін виявилися тотожними, а до спірних правовідносин застосовується одне законодавство
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем проігноровано надання відповіді на звернення позивача від 20.05.2009 року, чим порушено вимоги Закону України “Про звернення громадян”, а також відповідачем не розглянуто та не надано письмової відповіді з яких підстав та з чиєї вини позивачі не поновлені в корпоративних правах акціонерів ВАТ Жмеринського заводу “Сектор”.
На адресу Вінницького окружного адміністративного суду 03.12.2009 року надійшла заява позивача ОСОБА_3 про відмову від позову, у зв’язку з наданням відповідачем копії відповіді на скаргу від 20.05.2009 року.
За правилами встановленими пунктом 2 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмова прийнята судом.
Оскільки відмова від адміністративного позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, то суд вважає за можливе закрити провадження у справі, в частині позовних вимог ОСОБА_3, про що постановлено ухвалу.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, проте надала суду клопотання від 09.12.2009 року про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнала та пояснила, що на адресу позивача була відправлена відповідь на звернення, що підтверджується записом в журналі вихідної кореспонденції.
Вислухавши пояснення сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
20.05.2009 року ОСОБА_2 звернулась до прокурора Вінницької області із заявою в якій просила видати прокурорський протест на дії керівництва ВАТ Жмеринського заводу “Сектор”, а також зобов’язати керівництво даного товариства привести у відповідність до змін у чинному законодавстві всі правовстановлюючі документи підприємства.
Вказана заява ОСОБА_2 отримана відповідачем 21.05.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.8) про вручення рекомендованого листа №2310000502215 від 20.05.2009 року.
Як вбачається з листа прокуратури Вінницької області від 26.05.2009 року (а.с.53) звернення ОСОБА_2 було надіслано на адресу Жмеринської міжрайонної прокуратури для організації перевірки.
Конституцією України (зокрема ст. 40) передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про звернення громадян” органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Ч.3 даної статті передбачено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Отже, Закон встановлює загальний термін, в період якого необхідно дати відповідь на звернення громадянина (не більше одного місяця). В деяких випадках Законом передбачено інші терміни для надання відповіді.
Згідно ч.3 ст. 7 Закону України “Про звернення громадян”, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Судом встановлено, що позивач не була повідомлена про надіслання свого звернення за належністю відповідному органу чи посадовій особі, як це передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України “Про звернення громадян”.
В свою чергу суд відмовляє в задоволенні решти позовних вимог, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, відповідь на звернення ОСОБА_2 Жмеринською міжрайонною прокуратурою надавалась, про що свідчать матеріали справи, зокрема лист Жмеринської міжрайонної прокуратури (а.с.52), копія журналу вихідної кореспонденції від 05.06.2009 року (а.с.50).
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідач не надав достатніх доказів, які б підтверджували повідомлення ОСОБА_2 про передачу її звернення за належністю до Жмеринської міжрайонної прокуратури, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Вінницької обласної прокуратури в частині неповідомлення ОСОБА_2 про передачу її звернення за належністю відповідному органу.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1 (одна) грн. 70 коп.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 11.12.09
Суддя Чернюк Алла Юріївна