а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

17 грудня 2009 р.       Справа № 2-а-4905/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни ,

при секретарі судового засідання:   Котюжанській Тетяні Олександрівні  

за участю представників сторін:

позивача       :   Масненька І.В. - представник за довіреністю

відповідача  :   не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції  

до :   фізичної особи - підприємця ОСОБА_2       

про : стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

В листопаді 2009 року Іллінецька міжрайонна державна податкова інспекція звернулась в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Позов мотивований тим, що рішеннями № 0001042306 від 22.09.2009 року за порушення пунктів 1,2,13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 були застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 811,00 грн..

Посилаючи на те, що відповідач рішення про застосування штрафних санкцій не оскаржив, в добровільному порядку суму боргу не погашає, позивач просив задовольнити позов та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 борг зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 811,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, причини неявки суду не відомі. Про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить розписка про отримання відповідача від 10.12.2009 року (а.с.23). Представник позивача висловив думку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача. Суд, прийнявши до уваги думку представника позивача, вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з участю його повноважного представника для реалізації їм прав судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.

Суд вважає, що неявка відповідача у судове засідання, вдруге, без повідомлення причин, свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи. За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), 28.09.2006 року зареєстрований у Жмеринській районній державній адміністрації, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію.

Згідно Довідки  від 03.10.2006 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку платників податків в Жмеринській об’єднаній державній податковій інспекції з 28.09.2006 року (а.с.7).

Судом також встановлено, що 01.09.2009 року працівниками Державної податкової адміністрації у Вінницькій області було проведено перевірку господарської одиниці АЗС, яка розташована за адресою с.Китайгород та належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 щодо дотримання проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт №1162/02/32/23/НОМЕР_2 від 01.09.2009 року (а.с.7-8), яким встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 пунктів 1,2,13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме, встановлено, не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на повну суму вартості проданих товарів, а також незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

На підставі зазначеного акту, Іллінецькою міжрайонною державною податковою інспекцією прийняті рішення № 0001042306 від 22.09.2009 року (а.с.10), відповідно до якого, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 були застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 811,00 грн..

Застосувавши штрафні санкції до відповідача, Іллінецька міжрайонна державна податкова інспекція встановила в діях останнього, ознаки порушень вимог пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до абзацу четвертого статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” розрахункова операція –це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки –оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.

Згідно з наведеним в абзаці п’ятнадцятому статті 2 Закону № 265/95-ВР визначенням розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа (затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296) зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) –це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Обов’язковими реквізитами фіскального касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис “фіскальний чек”.

Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 5 лютого 2001 року за № 107/5298, передбачено, що: реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями) встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

п. 1 - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

Ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями! суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Оскільки відповідачем не були виконані вимоги пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, позивач правомірно застосував до нього штрафні санкції у розмірі 811,00 грн.

Станом на 11.11.2009 року штрафна санкція в розмірі 811 грн. 00 коп. згідно рішення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції №0001042306 від 22 вересня 2009 року відповідачем не сплачена.

Таким чином, на даний час за фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 рахується заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 811,00 грн., що підтверджується поясненнями представника позивача, а також матеріалами справи.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.  

В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції  задовільнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (22740, АДРЕСА_1 р/р26000121396 в ВОД "Райффайзен банк "Аваль", МФО 302247, ідент.номер НОМЕР_2) за рахунок його майна на користь державного бюджету Іллінецького району (платіж 21080900, код одержувача 34701298, р/р31116104700162, банк ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) заборгованість в сумі 811 (вісімсот одинадцять) грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:     21.12.09  

Суддя     Чернюк Алла Юріївна