копія
П О С Т А Н О В А
Іменем України
14 грудня 2009 року Справа №2-а-15660/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кононенко О.В.
при секретарі - Вершині П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно, -
В С Т А Н О В И В :
15.11.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Обласного комунального підприємства "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", в якому просить визнати протиправною бездіяльність Обласного комунального підприємства "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" щодо ухилення від реєстрації за ОСОБА_1 права власності на водно-спортивну базу, розташовану у АДРЕСА_1, що складається з будівлі елінгу з прибудовою, загальною площею 280,00 кв.м., будівлі гаражу, площею 55,7 кв.м., бони, площею 40 кв.м., паркану металевого довжиною 120 м; зобов'язати Обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на водно-спортивну базу, розташовану у АДРЕСА_1, що складається з будівлі елінгу з прибудовою, загальною площею 280,00 кв.м., будівлі гаражу, площею 55,7 кв.м., бони, площею 40 кв.м., паркану металевого довжиною 120 м.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 13.03.2007 року рішенням постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" у справі № 1303/07 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс" було визнано дійсним договір купівлі-продажу водно-спортивної бази по АДРЕСА_1, укладений 02.02.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Барс" та ОСОБА_1; визнано за ОСОБА_1 право власності на водно-спортивну базу по АДРЕСА_1, до складу якої входять будівлі елінгу з прибудовою, загальною площею 280,00 кв.м., будівлі гаражу площею - 55,7 кв. м., бони площею 40,00 кв.м., паркан металевий довжиною 120 м.
Вказане рішення набрало законної сили 13.03.2007 року.
16.03.2007 року ухвалою Новомосковського районного суду Дніпропетровської області у справі № 6-23/07 було задоволено заяву ОСОБА_1 про видачу виконавчого документа та позивачу виданий виконавчий лист про виконання рішення постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний".
На підставі рішення постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" від 13.03.2007 року та виконавчого листа від 16.03.2007 року позивач 27.03.2007 року звернувся до Обласного комунального підприємства "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на об'єкт нерухомості. 25.06.2009 року відповідач надав лист, де зазначив, що провести реєстрацію право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна неможливо.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнавав у повному обсязі та просив у задоволенні позову відмовити.
У своїх запереченнях представник відповідача пояснив, що по-перше, ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області по справі № 22ц-6557/08 від 04.09.2008 року було залишено без змін ухвалу Новомосковського районного суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року, якою відмовлено позивачу у видачі виконавчого листа на виконання рішення третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" від 13.03.2007 року та додаткового рішення від 14.03.2007 року. По-друге, провести реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна неможливо, оскільки згідно п.п. 3.3. п. 3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 18.02.2002 року № 157/6465 подані правовстановлювальні документи не відповідають вимогам, установленим цим положенням та іншими актами чинного законодавства України, а саме: відповідно до Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають з цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки. Пунктом 2 розділу ІІ Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" від 05.03.2009 року визначено, що не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконанні на день набрання чинності цим Законом, у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності суд вважає необхідним даний позов задовольнити повністю з наступних підстав.
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі з приводу виникнення права власності на нерухоме майно, здійснення реєстрації речових прав на нерухоме майно, до яких чинним законодавством, зокрема віднесено право власності на об'єкти нерухомого майна, врегульовані нормами Конституції України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон України № 1952-IV), Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 18.02.2002 року № 157/6465 (з наступними змінами та доповненнями) (далі - Тимчасове положення), Закону України "Про третейські суди" від 11.05.2004 № 1701-IV (далі - Закон України № 1701-IV).
В судовому засідання встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" від 13.03.2007 року у справі у справі № 1303/07 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс" було визнано дійсним договір купівлі-продажу водно-спортивної бази по АДРЕСА_1, укладений 02.02.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Барс" та ОСОБА_1; визнано за ОСОБА_1 право власності на водно-спортивну базу по АДРЕСА_1, до складу якої входять будівлі елінгу з прибудовою, загальною площею 280,00 кв.м., будівлі гаражу площею - 55,7 кв. м., бони площею 40,00 кв.м., паркан металевий довжиною 120 м (а.с.8-9).
Частина 1 статті 50 Закону України № 1701-IV передбачає, що сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень.
У випадку державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду, таке рішення третейського суду не може бути виконане лише сторонами спору, а потребує здійснення певних дій органу державної реєстрації прав.
Згідно частини 3 статті 55 Закону України № 1701-IV у редакції 14.04.2006 року виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.
На виконання цього рішення позивач звернувся до Новомосковського районного суду Дніпропетровської області із заявою про видачу виконавчого документа.
16.03.2007 року вказаним судом було задоволено заяву позивача про видачу виконавчого документа, зобов'язано Обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати рішення третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" від 13.03.2007 року та видано відповідний виконавчий лист (а.с.13). Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.12.2007 року дану ухвалу скасовано.
05.06.2008 року ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області відмовлено позивачу у видачі виконавчого листа на виконання рішення третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" від 13.03.2007 року та додаткового рішення від 14.03.2007 року. Апеляційний суд Дніпропетровської області 04.09.2008 року ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року залишив без змін, посилаючись на зміст статті 12 Закону України № 1701-IV, а саме: третейський суд вирішив питання, яке виходить за межі третейської угоди щодо зобов'язання Обласного комунального підприємства "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на нерухоме майно (а.с.31).
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 04.09.2008 року, залишивши ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року без змін, тим самим передав спір між позивачем та відповідачем щодо зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на вирішення окружному адміністративному суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних і юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Тому, в даному випадку суд вважає правомірним звернення позивача до окружного адміністративного суду за захистом своїх порушених прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, а саме: у відмові в реєстрації права власності.
Згідно підпункту 1 частини 1 статті 4 Закону України № 1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.
Згідно із пунктом 5 розділу V розділу "Прикінцеві положення" Закону України № 1952-IV до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до пункту 10 Додатка 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
Відповідач своїм листом, вих. № 1372 від 25.06.2009 року, повідомив про неможливість виконання замовлення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості: водно-спортивну базу по АДРЕСА_1, до складу якої входять будівлі елінгу з прибудовою, загальною площею 280,00 кв.м., будівлі гаражу площею - 55,7 кв. м., бони площею 40,00 кв.м., паркан металевий довжиною 120 м, згідно підпункту 3.3. пункту 3 Тимчасового положення, яким встановлено, що подані правовстановлювальні документи не відповідають вимогам, установленим цим положенням та іншими актами чинного законодавства України, а саме: відповідно до Закону України № 1701-IV передбачено, що третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають з цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки. Пунктом 2 розділу ІІ Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" від 05.03.2009 року визначено, що не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконанні на день набрання чинності цим Законом, у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам (а.с.18).
Посилання представника відповідача на те, що даний позов не підлягає задоволенню у зв'язку з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" від 05.03.2009 року, відповідно до якого з компетенції третейських судів було виключено розгляд справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки як на підставу у відмові в реєстрації права власності та відмови в задоволені позову суд вважає помилковим.
Відповідно до статті 5 Закону України № 1701-IV у редакції 14.04.2006 року юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Рішення постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" від 13.03.2007 року у справі у справі № 1303/07 (а.с.8-9) було фактично виконано.
Договір купівлі-продажу водно-спортивної бази по АДРЕСА_1 від 02.02.2007, року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Барс" та ОСОБА_1 був повністю виконаний, що підтверджується актом прийому-передачі від 07.02.2007 року (а.с.12).
Тому, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" від 05.03.2009 року регулює правовідносини, що виникли після набрання ним чинності 31.03.2009 року в той же час рішення третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" було фактично виконано 13.03.2007 року.
Крім того, положення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів", яким передбачено, що не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим законом і не виконанні на день набрання чинності цим Законом, у справах які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам, не можуть бути застосовані у зв'язку з тим, що згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного Суду України "У справі за конституційним зверненням Національного Банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України" (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) № 1-рп/99 від 09.02.1999 року, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Стаття 9 КАС України закріплює, що суд вирішує справи на підставі Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тобто норми про дію нормативно-правових акта в часі, закріплених Конституцією та законодавством мають вищу юридичну силу ніж положення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів".
Таким чином, суд приходить до висновку, що трактування змісту рішення третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" від 13.03.2007 року є порушенням з боку відповідача підпункту 3.5 пункту 3 Тимчасового положення, якими визначено, що забороняється тлумачення прав реєстратором відомостей про заявлені права власності або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.
Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Частині 1 статті 71 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Обласного комунального підприємства "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" щодо ухилення від реєстрації за ОСОБА_1 права власності на водно-спортивну базу, розташовану у АДРЕСА_1, що складається з будівлі елінгу з прибудовою, загальною площею 280,00 кв.м., будівлі гаражу, площею 55,7 кв.м., бону, площею 40,00 кв.м., паркану металевого довжиною 120 м.
Зобов'язати Обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" при надані всіх необхідних документів зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на водно-спортивну базу, розташовану у АДРЕСА_1, що складається з будівлі елінгу з прибудовою, загальною площею 280,00 кв.м., будівлі гаражу, площею 55,7 кв.м., бону, площею 40,00 кв.м., паркану металевого довжиною 120 м.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Постанова складена у повному обсязі 18.12.2009 року.
Суддя: /підпис/ О.В.Кононенко
З оригіналом згідно
Постанова не набрала законної сили на 18.12.2009р.
Суддя: О.В.Кононенко