справа № 2-7739/09
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 грудня 2009 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Берегуляка Ф.Г.
за участю секретаря Малко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право на користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності, посилаючись на те, що відповідач більше двох років без поважних причин не проживає у вказаному жилому приміщенні, не сплачує комунальні послуги.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином. Згідно ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та постановляє заочне рішення.
За даних обставин, у відповідності до ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розгляд справи без участі відповідача з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, позивач проти такого вирішення справи не заперечила.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 пояснили, що відповідач більше двох років, а саме з середини 2007 року не проживає у квартирі АДРЕСА_1 і не появляється там. У спірній квартирі періодично бувають, у ній відсутні його особисті речі та будь-яке майно.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини:
Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбу, який розірвано 30.03.1994 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, виданим відділом РАГСу Тернопільської міської ради.
Як вбачається із договору купівлі – продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського та районного нотаріальних округів від 28.01.1997 року, ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_1 купила належну ОСОБА_5 чоритикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 109,3 кв.м., в тому числі жилою – 69 кв.м., з господарськими приміщеннями – гаражем У, майстернею ІУ, в будинку АДРЕСА_1, реєстровий №3-3250.
Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно договору купівлі – продажу, посвідченого Першою Тернопільською держнотконторою від 20.05.1999 року за реєстром №3-3250, що підтверджується реєстраційним посвідченням, виданим Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації від 01.06.1999 року, реєстровий запис №996.
Відповідно до довідки №780, виданої КП ЖЕК №"7 від 13.07.2009 року, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_2, 1965 р.н., є її колишнім чоловіком (колишній член сім"ї). За даною адресою зареєстрований та проживає їхній син – ОСОБА_6
Таким чином, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1
Як вбачається з довідки №445, виданої КП ЖЕК №7 від 04.08.2009 року, ОСОБА_2 зареєстрований у АДРЕСА_1, однак не проживає у вказаному жилому приміщенні згідно акту обстеження від 29.07.2009 року.
Як вбачається з актів, складених працівниками ПП "Затишний двір-1" від 29.07.2009 року, 13.11.2009 року, ОСОБА_2, 1965 р.н., який згідно будинкової книжки з 03.08.1999 року зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, з 2007 року не проживає у даному житловому приміщенні.
Судом встановлено, що більше одного року відповідач ОСОБА_2 не проживає за вищевказаною адресою без поважних причин. Даний факт підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4
Відповідно до ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України, ч лен сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За даних обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 більше одного року не проживає без поважних причин у квартирі № 8 по вул.М. Лисенка, 26 в м. Тернополі, і будь-яких інших домовленостей, договорів щодо проживання і користування житлом сторони не укладали, а тому, в даному випадку мають місце порушення житлових прав позивача відповідачем, які підлягають захисту шляхом визнання відповідача таким, що втратив право на користування квартирою.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 226, 294 ЦПК України, ст. 405 Цивільного кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо у встановлені для їх подання строки їх не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасоване – після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: