ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
"07" серпня 2006 р. | справа № 20-3/181 |
За адміністративним позовом Комунального закладу „Севастопольська міська лікарня №9”
( м.Севастополь, вул.Мира,5)
до відповідача Севастопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні
(99001, м. Севастополь, вул. 3-тя Бастіонна, 4)
про визнання недійсною постанови про накладення штрафу
Суддя Гоголь Ю.М.
Представники сторін:
від позивача –Злобін В. В., довіреність ВСХ № 45683 від 26.07.06
від відповідача –Носач П.А., довіреність № 186 від 17.04.2006
Суть спору: Комунальний заклад „Севастопольська міська лікарня №9” звернулася до суду з позовом в порядку Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні про визнання недійсною постанови про накладення штрафу.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постанова № 39-с про стягнення штрафу у сумі 170,00 грн. надана особі, в компетенцію якої не входить виконання вимог, вказаних у припису.
Представник відповідача у попереднє судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив вимоги ухвали суду від 05.06.2006 не виконав.
Ухвалою суду від 15.06.2006 адміністративну справу призначено до розгляду.
У процесі розгляду справи представником відповідача надані докази того, що відповідач є структурним підрозділом відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Кримському регіоні” державного підприємства Національна енергетична компанія „Укренерго” (арк.с. 86) та не є юридичною особою, що також підтверджується листом управління статистики у місті Севастополі № 16-2/1423 від 04.07.2006 (арк.с. 77).
Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження рішень (нормативно –правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до пункту 5 Розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 6 Розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 вказаного кодексу.
Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, оскільки Севастопольське відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні не є юридичною особою, провадження по справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Позивач, відповідно до п. 5 Розділу 7 Кодексу адміністративного судочинства України, має право звернутися за захистом порушеного права до відповідного місцевого загального суду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтею 21, пунктом 1 частини першої статті 80 та статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 6 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження у справі № 20-3/181 за позовом комунального закладу „Севастопольська міська лікарня №9” до Севастопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні про визнання недійсною постанови про накладення штрафу припинити.
Суддя Ю.М.Гоголь
Розсилка:
1. КЗ „Севастопольська міська лікарня №9” м.Севастополь, вул.Мира,5
2. Севастопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні 99001, м. Севастополь, вул. 3-тя Бастіонна, 4
3. до справи
4. до наряду