Справа № 2-4452/09/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2009 року. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Сенаторова В.М.
при секретарі - Попадюк І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до керівника дільниці № 64 Київської філії Комунального підприємства « Жилкомсервіс» ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Виконавчого комітету Київської районної у м. Харкові ради, Харківської міської ради Харківської області про визнання недійсним договору користування сараєм та притягнення осіб до кримінальної відповідальності, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, який знаходиться у слідчому ізоляторі № 27 Харківської області, звернувся з позовною заявою, у якій просить суд визнати недійсним договір користування сараєм № 1-156 від 08 лютого 2005 року укладений між КЖЕП -1 Київського району м. Харкова та відповідачкою ОСОБА_2, вчинений з порушенням закону, притягнути відповідачів у судовому порядку до кримінальної відповідальності за ст. ст. 190, 363, 365, 366 КК України.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що у культурному та історичному центрі м. Харкова по вул. Скрипника, 16 знаходиться одноповерхова нежитлова будівля – сарай № 1-156 площею 6,0 кв.м. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мають родинні стосунки як мати та дочка. Вони вирішили заволодіти вказаним сараєм. Договір користування сараєм від 08 лютого 2005 року був сфальсифікований. Таким чином, на думку позивача, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 незаконно придбали право власності на вказаний сарай, що завдало шкоди в особливо великих розмірах територіальної громаді м Харкова. Договір на право тимчасового користування вказаним сараєм, на думку позивача, повинен бути визнаним недійсним за наступними підставами.
По перше - договір користування спірним сараєм повинен бути укладений не виконавчим комітетом Київського району м. Харкова, а управлінням комунального майна.
Друге - за даними виконавчого комітету Київського району м. Харкова користувачем вказаного сараю є ОСОБА_5, а не ОСОБА_2, тобто має місце підробка документу.
Трете – ОСОБА_5 не має право користуватися спірним сараєм за тими обставинами, що вона не проживає за місцем знаходження сараю.
Четверте – відповідач ОСОБА_3 не мала права продовжити договір користування спірним сараєм.
П’яте - на думку позивача, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 / відповідачі по справі / за попередньою змовою незаконно заволоділи вказаною нежитловою будівлею сараєм № 1-156 шляхом підробки договору користування сараєм, чим скоїли злочин.
Крім цього, позивач вважає, що договір на право користування вказаним сараєм сфальсифікований посадовими особами виконавчого комітету Київської районної в м. Харкові ради та Харківської міської ради Харківської області.
Крім цього, ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не виконують рішення Київського районного суду м. Харкова від 12.11.2007 року про поновлення порушеного права ОСОБА_1 щодо спільного користування кухнею № 4-13 комунальної квартири АДРЕСА_1 та зобов’язати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не чинити перепони ОСОБА_1 щодо спільного користування кухнею № 4-13 зазначеної комунальної квартири.
Позивач ОСОБА_1 на протязі розгляду справи знаходився у слідчому ізоляторі і направив до суду заяву розглянути справу за його відсутністю.
Представник Виконавчого комітету Київської районної у м. Харкові ради до суду не з’явився направив заяву розглянути справу за відсутністю представника.
Представник Харківської міської ради до суду не з’явився.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду не з’явились.
Представник ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, направив до суду заяву розглянути справу за відсутністю представника.
Суд перевірив матеріали даної справи, матеріали цивільної справи № 2-2205/07/10 за позовом ОСОБА_4 до Київської районної ради про визнання права власності на сарай № 1-156 по вул. Скрипника. 16 м. Харкова та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про знесення сараю № 1-156 по вул. Скрипника, 16 м. Харкова приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлені наступні значимі юридичні факти та відповідні правовідносини.
08 лютого 2005 року був укладений договір на право користування сараєм №1-156 площею 6,0 кв.м. розташованого за адресою: м. Харків, вул. Скрипника, 16, між КЖЕП -1 Київського району м. Харкова та ОСОБА_2 / а. с. 6 /
За даними зам. начальника Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради вказаний спірний сарай не відноситься до об’єкту комунальної власності територіальної громади м. Харкова / а. с. 10 /
За даними голови виконавчого комітету районної в м. Харкові ради від 16 травня 2008 року згідно рішення виконавчого комітету Київського районної ради з № 248-21 від 10.10.1999 року користувачем сараю № 1-156, площею 6,0 кв.м. по вул. Скрипника, 16 є ОСОБА_5. / а. с. 7 /
Згідно рішення виконавчого комітету Київської районної у м. Харкові ради від 15 лютого 2008 року за № 134-9 «Про скасування рішення виконкому Київської районної ради м. Харкова № 248-21 від 19.10.1999 року в частині надання дозволу на користування сараєм інв. № 1-156 по вул. Скрипника, 16 м. Харкова», скасовано рішення виконкому Київської районної ради м. Харкова № 248-21 від 19.10.1999 року « Про упорядкування гаражів та сараїв по ВЖРЕД-1» в частині надання дозволу гр. ОСОБА_5 в тимчасове користування сараєм інв. № 1-156, розташованому у дворі житлового будинку по вул. Скрипника, 16 м. Харкова, виключивши пункт № 156 списку користувачів сараїв, розташованих на території ЖЄД-1, тобто на цей час пункт про користування сараєм інв. № 1-156 по вул. Скрипника, 16 м. Харкова будь – ким з громадян в рішенні райвиконкому №248-21 від 19.10.1999 року відсутній
/ а. с. 53 справи, а. с. 206 справи за позовом ОСОБА_4 2-2205/07/10 /
Таким чином, на цей час ОСОБА_2 не є користувачем сараю № 1-156 розташованого за адресою: м. Харків, вул. Скрипника, 16.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори.
На підставі ст. 626 ЦК України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
З рішення виконавчого комітету Київської районної в м. Харкові ради вбачається, що сарай № 1-156 по вул. Скрипника, 16 м. Харкова виключений з списку користувачів даним сараєм, а тому не має предмету домовленості та відсутній предмет спору.
Крім цього, згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивач ОСОБА_1 у наданій позовній заяві не вказує конкретно, в чому були порушені його майнові права, яким чином його право можуть бути поновлені і який у нього є юридичний інтерес про визнання договору користування сараєм недійсним.
Крім цього, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Київської районної ради про знесення спірного сараю у задоволені позову ОСОБА_1 було відмовлено за тими обставинами, що він не надав доказів, яким чином порушувались його права. Дане рішення суду в частині відмови у задоволені позову ОСОБА_1 залишено без змін 20 листопаду 2007 року судовою колегією судової палати апеляційного суду Харківської області / а. с. 11, 12 /. За такими обставинами суд вважає за необхідне у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 і частині притягнення до кримінальної відповідальності відповідачів суд також вважає за необхідне відмовити. При цьому суд виходить з того, що у відповідності за ст. ст. 94-97 КПК України ОСОБА_1 може звернутися до правоохоронних органів з заявою про порушення кримінальної справи відносно осіб, які на його думку вчинили злочин.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ГПК України, ст.ст. 11, 16, 626 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Виконавчого комітету Київської районної у м. Харкові ради, Харківської міської ради Харківської області про визнання недійсним договору користування сараєм № 1-156 по вул. Скрипника, 16 м. Харкова відмовити в повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції
шляхом подачі в 10 – денний строк заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4. ст. 295 ЦПК України.
Суддя - підпис