АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 липня 2018 року

м. Харків

справа № 645/3792/17

провадження № 22ц/790/3829/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Котелевець А.В.,

суддів - Коваленко І.П., Сащенка І.С.,

імена (найменування сторін):

позивач – Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «ПриватБанк»,

відповідач – ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 – представника Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 березня 2018 року в складі судді Бондарєвої І.В.,

у с т а н о в и в:

В вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») в особі свого представника ОСОБА_4 звернулося у суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позовна заява мотивована тим, що 06 березня 2012 року між банком та ОСОБА_2 укладено Договір б/н, відповідно до умов якої останній отримав кредит в розмірі 300 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_2 належним чином не виконав умови договору та порушив взяті на себе зобов’язання, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 23 031 грн. 91 коп., яка складається з: 315 грн. 00 коп. – заборгованості за кредитом; 17 273 грн. 96 коп. - заборгованості за процентами за користування кредитом; 3 870 грн. 00 коп. – заборгованості за пенею та комісією; а також штрафів – 500 грн. 00 коп. (фіксована частина), 1 072 грн. 95 коп. (процентна складова).

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість в указаному розмірі, а також 1 600 коп. судового збору.

12 грудня 2017 року ОСОБА_2 подав письмові заперечення на позов.

Заперечення мотивовані тим, що позов пред’явлено з пропуском строку позовної давності. З урахуванням правової позиції, що міститься в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15, вимога про стягнення штрафів в сумі 500 грн. 00 коп. (фіксованої частини) та 1 072 грн. 95 коп. (процентної складової) не є законною. Крім того, пеня в розмірі 3 870 грн. 00 коп. значно перевищує суму збитків та підлягає зменшенню з підстав, передбачених частиною 3 статті 551 ЦК України. В заяві просив застосувати до вимог позивача строк позовної давності.

Рішенням Фрунзенського районного суду районного суду м. Харкова від 23 березня 2018 року в задоволення позову ПАТ «КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з розрахунком, наданим банком, станом на 31 липня 2017 року у відповідача існує заборгованість за кредитним договором від 06 березня 2012 року в розмірі 23 031 грн. 91 коп. При цьому останній платіж на погашення боргу ОСОБА_2 здійснив 12 червня 2014 року в сумі 130 грн. 00 коп. Однак з позовом банк звернувся в вересні 2017 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

07 травня 2018 року ОСОБА_5 – представник ПАТ «КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу, яка ухвалою Апеляційного суду Харківської області в складі судді Сащенка І.С. від 16 травня 2018 року була повернута апелянту з підстав, передбачених пунктом 1 частини 5 статті 357 ЦПК України, оскільки повноваження особи, яка подала та підписала апеляційну скаргу, на здійснення адвокатської діяльності не надано.

05 червня 2018 року ОСОБА_3 – представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу. Посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінчення строку дії договору. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14. Згідно з довідкою ОСОБА_2 06 березня 2012 року була видана кредитна картка 5577212601289336 строком дії до квітня 2015 року. Отже банк звернувся до суду в межах строку позовної давності.

ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції не оскаржив, правом на відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України – в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавец) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов’язковим для виконання (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином і в термін, передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України та частини другої статті 1050 ЦК України наслідком порушення позичальником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Матеріали справи свідчать, що 06 березня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено Договір б/н, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 300 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що відповідає строку дії картки, та зобов’язався щомісяця сплачувати грошові кошти в розмірі 7% від суми заборгованості.

Зазначений вище кредитний договір складається із заяви позичальника, Умов та Правил користування карткою та тарифами банку.

Згідно з розрахунком, наданим банком, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 31 липня 2017 року становить 23 031 грн. 91 коп., яка складається з: 315 грн. 00 коп. – заборгованості за кредитом; 17 273 грн. 96 коп. - заборгованості за процентами за користування кредитом; 3 870 грн. 00 коп. – заборгованості за пенею та комісією; а також штрафів – 500 грн. 00 коп. (фіксована частина), 1 072 грн. 95 коп. (процентна складова).

Відповідно до пунктів 3.1.1, 5.3, 5.4 Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У разі неналежного виконання позичальником зобов’язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15.

Установлено, що останній платіж відповідачем було здійснено 12 червня 2014 року, тобто з 12 червня 2014 року у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише 04 вересня 2017 року.

Отже ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося у суд з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої ОСОБА_2 заявив в клопотанні від 12 грудня 2017 року.

Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови в позову.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги про дію картки в межах визначеного нею строку не можуть бути прийняті до уваги з огляду на те, що останній платіж на погашення заборгованості ОСОБА_2 здійснив 12 червня 2014 року.

Крім того, довідка про строк дії картки була надана позивачем до суду апеляційної інстанції. За правилами частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. При цьому позивач не довів, що неподання до суду першої інстанції цього доказу було зумовлено поважними причинами, а тому цей доказ відповідно до приписів статей 83, 367 ЦПК України не досліджується.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п.1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – представника Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 27 липня 2018 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді І.П.Коваленко

ОСОБА_6