АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/1931/17 Номер провадження 22-ц/786/1693/18Головуючий у 1-й інстанції Стрельченко Т. Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді:ОСОБА_1,

Суддів: Абрамова П.С., Карпушина Г.Л.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01 червня 2018 року ухваленого під головуванням судді Стрельченко Т.Г. ( дані про складення повного тексту рішення відсутні) по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина.

      Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути з відповідача аліменти на його користь в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно до досягнення ним 23 років.

В обґрунтування вимог вказував, що він є рідним сином відповідача ОСОБА_2

Також зазначив, що в даний час навчається на 2 курсі відділення лікувальної справи Полтавського базового медичного коледжу. Відповідач добровільно допомоги не надає.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01 червня 2018 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 18 грудня 2017 року до закінчення навчання, до 30 червня 2020 року, та 400 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2, на користь держави судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3, на користь держави судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення з нього аліментів в розмірі 1/8 частки з усіх видів доходів на утримання дитини.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що місцевим судом не взято до уваги, що позивч ОСОБА_3 навчається по регіональному замовленню, тобто безкоштовно.

Крім того, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження витрат, які він несе у зв’язку з навчанням, крім двох квитанцій про оплату за гуртожиток Полтавського коледжу харчових технологій НУХТ, де ОСОБА_3 не навчається.

Також вказував, що місцевим судом невірно розподілено судовий збір в частині стягнення витрат за правничу допомогу.

20 липня 2018 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Місцевим судом вірно встановлено, що батьком позивача, є ОСОБА_2 ( а.с. 4).

Згідно довідки Полтавського базового медичного коледжу № 307 від 07.12.2017 року, ОСОБА_3 є студентом 2-го курсу відділення лікувальної справи денної форми навчання. Термін навчання з 01.09.2017 року по 30.06.2020 року (а.с. 5).

Згідно рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03.03.2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.12.2013 року, і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 21).

Крім того, на підставі виконавчого листа по цивільній справі № 542/1074/15-ц, виданого 08.02.2018 року Новосанжарським районним судом Полтавської області, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 стягуються аліменти нга утримання дитини ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.08.2015 року, і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 24).

З наданої довідки ТОВ «Чиста Криниця» № 263 від 31.05.2018 року, вбачається, що на виконанні підприємства перебувають постанови № 55769618 від 26.04.2018 року та № 42651522 від 26.04.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини доходу та ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частини доходу. Відрахування проводяться в повному обсязі.

Задовольняючи позов частково місцевий суд виходив з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Визначаючи необхідний розмір аліментів на утримання дитини у зв'язку із продовженням навчання, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги та врахував ту обставину, що з відповідача стягуються аліменти на утримання інших дітей.

Апеляційний суд Полтавської області вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.

Статтею 199 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, зокрема: 1) стану здоров'я та матеріального становища дочки, сина; 2) стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів; 3) наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інших обставин, що мають істотне значення.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, та спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Із справи вбачається, що стягення аліментів на утримання всіх дітей відповідача узгоджується з вимогами статей 84, 182, 183 СК України і не перевищує обмеження, встановлене ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» 

Суд першої інстанції, вірно встановив, що повнолітній син сторін потребує матеріальної допомоги з боку батьків, проте відповідач, маючи можливість, такої допомоги синові не надає.

Враховуючи вищевикладене, місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на те, що з відповідача на підставі рішення судів стягуються аліменти на утримання інших дітей. Він офіційно працевлаштований та має дохід, тому стягнув з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 який продовжує навчання в розмірі 1/6 частки, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності у нього обов`язку утримувати повнолітнього сина у зв`язку з навчанням сина на бюджетній основі та недоведеності понесення витрат на навчання, оскільки право на одержання від батьків матеріальної допомоги пов`язане з відсутністю у повнолітнього сина сторін іншого постійного і основного джерела засобів до існування, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, що підтверджено наявними у справі доказами.

Крім того, доходи відповідача дають можливість надавати утримання повнолітньому синові у визначеному судом розмірі за наявності у нього інших дітей.

Між тим, апеляційний суд не може погодитись з висновками місцевого суду в частині розподілу судових витрат.

Із справи вбачається, що при подачі позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 704,80 грн, оскільки позов задоволено частково, то відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати стягуються пропорційно розміру задоволених вимог.

    Таким чином з  відповідача  підлягає стягненню  на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору слід іншу частину судових витрати віднести на рахунок держави.

Крім того, згідно ст. 133 ЦПК України  витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат. Згідно квитанції № 304 від 14.12.2017 року, виданої адвокатом ОСОБА_8 (а.с. 7), позивач поніс витрати на правову допомогу в розмірі 400 грн., враховуючи, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати  у розмірі 200 грн.

За таких обставин апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення місцевого суду скасувати в частині розподілу судових витрат, та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Керуючись ст. ст. 367,368,374 ч.1 п.1, ст. 375,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01 червня 2018 року скасувати в частині розподілу судових витрат.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення.

     Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 200 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп.

Іншу частину судових витрат віднести на рахунок держави.

В іншій частині рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя                                                     Л.М. Хіль

Судді:                                                                            П.С. Абрамов

                                                                                                   ОСОБА_9

З оригіналом згідно:

суддя                                                                 Л.М. Хіль