Справа № 2-а- 631 / 2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2009 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Меженнікової С.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про зобов’язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни та визнання дій неправомірними,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області, у якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ч.1 ст.28 Закон України „ Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” з 01.01.2006 р. по 01.07.2009р.. Вимоги мотивовані тим, що вона є дитиною війни, а тому відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй щомісячно повинна підвищуватися пенсія на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені частиною 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії щомісячно протиправно не підвищувався на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У судове засідання позивачка не з’явилася, в позовній заяві просить розглядати справу за її відсутності в порядку письмового провадження .
Представник відповідача через канцелярію суду подав письмові заперечення на позов, в яких позов не визнає, просить в його задоволенні відмовити, а також просить розглянути справу без участі представника відповідача . Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Відповідач зазначив, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Крім того, частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Відповідач також вказує на те, що позивачка отримує підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі, встановленому постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 „ Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яка є чиною на сьогоднішній день і підлягає обов’язковому виконанню. Встановлення позивачу з 22.05.2008 року підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..28 ЗУ „ Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” суперечитиме вимогам п.1 ст.6 ЗУ „ Про соціальний захист дітей війни” № 2195 та постанові КМУ від 22.05.2008 року № 530. За вказаних обставин просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі та застосувати ст.99 КАС України, вказуючи на пропущення позивачем строку звернення до суду. Просить справу розглядати без участі представника в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження на основі наявних в справі матеріалів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Позивач має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням, копію якого долучено до справи.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006р. до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року було внесено зміни, якими установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Положення вищезазначеної статті не конституційним не визнавалось, а тому відповідач щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії як дитині війни в 2006 році діяв відповідно до чинного законодавства, і його дії є правомірними.
Щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії як дитині війни за 2007 рік, в цій частині суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтовними з наступних підстав.
Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», як п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього закону.
Відповідно до п. п. 3 п. 7 Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення - тобто з 09 липня 2007 року було скасовано зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (щодо підвищення дітям війни пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком) та виплату підвищення до пенсії (відповідно до ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») дітям війни, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, тому суд вважає, що ОСОБА_1 мала право на отримання підвищення розміру пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 р..
Щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії як дітям війни за 2008 р., в цій частині суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Підпунктом 2 пункту 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тому позивач має право у 2008 році на підвищення своєї пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Саме тому суд дійшов висновку про неприпустимість при встановленні розміру державної соціальної підтримки дітей війни виходити з положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" , Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким виплата державної соціальної підтримки передбачена у значно менших розмірах, оскільки Конституція України має вищу юридичну силу порівняно з іншими Законами України.
Статтею 99 ч.2 КАС України встановлено річний строк звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням того, що відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, а позивач не підтвердив поважність причин пропущення строку, оскільки з моменту виплати пенсії без урахування її підвищення він повинен був дізнатись про порушення свого права, тому суд на підставі ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне в частині нарахування та виплати надбавки до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2007 року по 18.11.2008 року відмовити у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд вважає за необхідне конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому, а саме: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 18 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року ( за виключенням виплаченого підвищення до пенсії).
Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону .
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення про відсутність підстав для нарахування підвищення.
Позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача провести перерахунок до пенсії як дитині війни та здійснити виплату відповідних сум за період з 01.01.2009 року по 01.07.2009 рік задоволенню не підлягають, оскільки рішень щодо аналогічних норм Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» Конституційним Судом України не приймалося. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України та нормативно-правовими актами КМ України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 64, 95 Конституції України, ст.ст. Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 7,8, 9, 10, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області за період з 18 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року протиправною.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 18 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року ( за виключенням виплаченого підвищення до пенсії).
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Чернігівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Меженнікова С.П