2-380.07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2007 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., при секретарі Алексієнко К.А.,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, уточненим в процесі розгляду справи, в якому зазначає, що 20.01.2004 р. на підставі договору дарування вона набула у власність квартиру АДРЕСА_1.
Даруватель до укладання договору дарування мав заборгованість по комунальним платежам.
Відповідачка ОСОБА_2, яка як агент з нерухомості займалася пошуком житла для ОСОБА_1, прийняла на себе зобов'язання в інтересах ОСОБА_1. провести оплату всіх прострочених комунальних платежів в строк до 1.02.2004 р.,для чого отримала від позивачки грошову суму 54 00 гривень, про що була складена розписка.
Посилаючись на те, що відповідачка свої зобов*язання не виконала та комунальні борги не сплатила, проте грошову суму їй не повернула, чим заподіяла матеріальну та моральну шкоду, позивачка просить суд стягнути з відповідачки суму основного боргу 5400 гр.,індексацію суми боргу 1829 гр.8б коп.,1000 гр. відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні позивачка підтримала позов та пояснила, що під час укладання договору дарування квартири АДРЕСА_1 стало відомо про наявність боргу по квартплаті, відповідачка запропонувала свої послуги по погашенню боргів, на що отримала суму 5400 гр. та склала розписку. В обумовлений в розписці термін до 1.02.2004 р. відповідачка свої зобов*язання не виконала, гроші не повернула, чим заподіяла матеріальні збитки в сумі 1829 гр.8б коп. Внаслідок дій відповідачки ,позивачка перенесла нервові хвилювання ,пов'язані з зростаннням комунальних боргів, в відносинах з оточуючими виникла напруженість, втрата довіри, побоювання укладати будь-які договори, заподіяну таким чином моральну шкоду оцінила в суму 1000 гр. Наполягала на задоволенні позову в повному обсязі.
Представник позивача вважає, що факт укладання договору доручення між сторонами підтверджується розпискою, доказів про виконання своїх зобов'язань, за виключенням сплати суми 147 6 гр.52 коп.,відповідачка не надала, своїми діями перешкоджала позивачці
2
зареєструватись в квартирі, працевлаштуватись, з урахуванням цих обставин просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідачка, заперечуючи проти позову ,в судовому засіданні пояснила, що в зв'язку з купівлею позивачкою квартири АДРЕСА_1 надавала послуги агента нерухомості, дійсно отримала від позивачки суму 5400 гр. на погашення боргів по комунальним платежам, про що склала розписку. Протягом 2004 р. спільно з позивачкою намагалася вирішити питання про списання боргів, коли це не вдалося, в вересні 2004 р. сплатила борг по технічному обслуговуванню в сумі 1002 гр., по опаленню 300 гр.,оригінали квитанцій передала позивачці. В лютому 2005 р. сплатила борг по комунальним послугам в сумі 1476 гр.52 коп. Крім того, за усною вказівкою ОСОБА_1. суму 2700 гр. передала ОСОБА_3 на погашення боргу ОСОБА_1., на підтвердження чого отримала від ОСОБА_3 оригінал розписки ОСОБА_1.Вважає, що таким чином виконала всі доручення ОСОБА_1. та отриману суму витратила в її інтересах за її вказівками, моральну шкоду жодним чином не заподіювала, просить суд відмовити в позові.
Представник відповідача підтримав заперечення довірительки та зазначав, що всі грошові кошти ,отримані від позивачки, за її розпорядженями відповідачка витратила в її інтересах ,про що надала суду докази, вимоги позивачки нічим не підтверджені та не відповідають обставинам справи ,а тому вважає, що позов не може бути задоволений.
Всебічно вивчивши обставини справи, заслухавши сторони та їхніх представників, дослідивши надані письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 20.01.2004 р.ОСОБА_1 набула у власність квартиру АДРЕСА_1 (а.с.18,19,20).
З наданої угоди про задаток, пояснень сторін в судовому засіданні вбачається, що фактично ОСОБА_1 придбала зазначену вище квартиру за договором купівлі-продажу, який був оформлений у вигляді договору дарування(а.с.31).
Допомогу в оформлені договору надавало агенство нерухомості «Квартал» та відповідачка ОСОБА_2 як його співробіник.
З наданих довідок та інформації ЖЄД-54 вбачається, що станом на 1.02.2004 р .по технічному обслуговуванню зазначеної вище квартири був наявний борг в сумі 926 гр.65 коп., по опаленню 1508 гр.37 коп., по газу 700 гр.35 коп. ,по електриці 1047 гр.02 коп.(а.с.1б-17) .
20.01.2004 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у письмовій формі був укладений договір доручення ,відповідно до якого
3
відповідачка ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_1. грошову суму 5400 гр. для оплати всіх комунальних боргів квартири АДРЕСА_1, яку придбала остання, строк виконання зобов'язання був визначений до 1.02.2004 р.(а.с.7),що підтверджено розпискою.
Відповідно до ст.1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона(повірений) зобов'язується здійснити від імені та за рахунок іншої сторони(довірителя) визначені юридичні дії, які створюють,змінюють,припиняють цивільні права та обов'язки довірителя.
На виконання своїх зобов'язань відповідачка в вересні 2004 р. сплатила борг по технічному обслуговуванню в сумі 1002 гр., коп.,опаленню 300 гр.,п ро що свідчить інформація ЖЄД-54(а.с.16).
Суд вважає, що факт сплати зазначених сум саме відповідачкою підтверджено як її поясненнями, так і поясненнями позивачки про те, що вона або інші члені її сім*ї таких платежів не здійснювали, письмовою нотаріально посвідченою заявою колишньої власниці квартири Шевчук В.М. про те, що після 20 січня 2004 р. ніким з членів її сім*ї,а також нею особисто не були проведені платежі по комунальним та іншим послугам за продану 20.01.2004 р. квартиру АДРЕСА_1;заборгованість сплачувала агент по нерухомості ОСОБА_2 із грошей, які їй давала покупець ОСОБА_1
З квитанції від 7.02.2005 р. вбачається ,що по квартирі АДРЕСА_1 відповідачкою був сплачений борг по комунальним послугам в сумі 1476 гр.52 коп., цю обставину позивачка визнала.
Таким чином, відповідачкою були виконані зобов'язання по погашенню боргів в інтересах позивачки в сумі 2778 гр.52 коп.(1002 гр.+ЗОО гр.+1476 гр.52 коп.)
Відповідно до ст.1004 ЦК України, повірений зобов'язаний здійснити дії згідно змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не отримав в розумний строк відповідь на запит. В цьому випадку повірений повинен повідомити довірителю про допущені відступи від змісту доручення, як тільки це стане можливим.
Як пояснила відповідачка ,в лютому 2004 р.в телефонній розмові позивачка дала усну вказівку передати суму 2700 гр. сину продавця квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3на виконання її зобов'язання про повернення боргу в сумі 2700 гр.
Діючи в інтересах позивачки за її вказівкою, відповідачка передала зазначену суму 2700 гр.ОСОБА_3, про що надано його письмову заяву, отримала оригінал розписки ОСОБА_1, про що повідомила позивачку.
4
Позивачка з цих обставин пояснила, що дійсно на час придбання квартири їй не вистачало для оплати суми 2700 гр.,еквівалент 500 долларів США,5.01.2004 р.вона склала боргову розписку на ім*я сина продавця ОСОБА_3 на таку суму, в визначений розпискою термін до 5.01.2005 р. гроші кредитору не сплатила, але вказівки відповідачці розрахуватись з грошей, переданих на погашення комунальних боргів, не давала.
Суд вважає, що такі твердження позивачки повністю спростовані поясненнями відповідачки; свідченнями ОСОБА_5, який пояснив суду, що відповідачка дійсно в телефонній розмові повідомила позивачку, що продавець квартири просила передати належну їй за квартиру грошову суму , яка була терміново потрібна на весілля дочки, і позивачка проти цього не заперечувала;письмовою заявою ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 розрахувалась з ним по розписці від 5.01.2004 р. через агента нерухомості «Квартал» в лютому 2004 р.в повному обсязі, розписка повернута агенту, претензій до ОСОБА_1. не має.
Наведені вище докази, які в сукупності логічні, послідовні, взаємоузгоджені та відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи, переконують суд в тому, що ОСОБА_2 свої зобов'язання по розписці від 20.01.2004 р.в інтересах позивачки виконала в повному обсязі, а тому відсутні передбачені законом підстави для стягнення з неї на користь позивачки отриманої на виконання доручення суми 5400 гр.
Вимоги про стягнення з відповідачки індексації отриманої на виконання доручення суми позивачка обгрунтувала тим, що її права були порушені невиконанням договірних зобов'язань відповідачкою, вона як власник майна (грошей)має право вимагати від відповідачки передачи всіх доходів як від особи, яка володіла майном(грошами) безпідставно.
Враховуючи, що грошові кошти в сумі 5400 гр. були отримані відповідачкою не безпідставно, а на виконання договору доручення, судом встановлено, що відповідачкою договір виконаний в інтересах позивачки належним чином в повному обсязі, передбачених законом підстав для задовалення позову в цій частині суд не вбачає.
Позивачкою також заявлені вимоги про стягнення моральної шкоди
в розмірі 1000 гр., як вона пояснила, моральна шкода заподіяна їй
внаслідок того, що відповідачка не виконувала доручення тривалий
час, не повідомляла позивачку про хід виконання доручення, що
створювало для позивачки нервове
напруження,хвилювання,переживання.
Суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.
За змістом ст.15,16 ч.2 п.9,23,611 п.4 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорюванням тому числі шляхом відшкодування моральної шкоди.
5
Особа має право на відшкодування моральної шкоди ,завданої
внаслідок порушення її прав.
У разі порушення зобов'язання настають правові
Наслідки ,встановлені договором або законом, зокрема відшкодування
збитків та моральної шкоди.
З наданої суду розписки, якою підтверджено факт укладання
договору доручення вбачається що умовами договору не передбачалося
відшкодування моральної шкоди у випадку неналежного або
несвоєчасного виконання повіреним зобов*язання в інтересах
довірителя.
Серед наслідків порушення договору доручення повіреним не передбачений такий вид відповідальності, як відшкодування моральної шкоди.
Доказів на підтвердження того, що при укладанні договору повірений зобов'язувався відшкодувати моральну шкоду у випадку несвоєчасного його виконання, а також розміру такого відшкодування, позивачка суду не надала, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
На підставі ст.1000,1004 ЦК України,ст.З,10,11,57,60,212-215,218 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької области протягом 10 днів шляхом подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Суддя Ю.А.Галущенко