РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року Справа № 903/44/18

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Харитонюк О.В.

за участю представників сторін:

позивача - адв. Костіна М.К. (посв.000045 від 16.09.2015 р., дог-р)

відповідача фізичної особи підприємця Панечка С.П.

третьої особи Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький міськмолокозавод" - не з'явився

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Фізичної особи-підприємця Панечко Сергія Петровича на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 23.04.2018 р. суддею Слободян О.Г. о 17:30 год. у приміщенні Господарського суду Волинської області, повний текст складено 27.04.2018 р.

у справі № 903/44/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гувер"

до фізичної особи-підприємця Панечко Сергія Петровича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький міськмолокозавод"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4

про стягнення 180743,57 грн. збитків

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гувер" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача фізичної особи - підприємця Панечка Сергія Петровича 180743,57грн. збитків, завданих втратою молока у кількості 21300 кг внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 26.07.2017 р. з вини працівника підприємця Панечка С.П. водія ОСОБА_4

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ТОВ "Гувер" відшкодовано збитки ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод", які виникли у зв'язку із втратою вантажу в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Постановою Харківського районного суду Харківської області від 22.08.2017 р. у справі № 635/4382/17 працівника відповідача ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому відповідач підприємець Панечко С.П. зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані його працівником в результаті ДТП.

Відповідно до рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.2018 р. у справі № 903/44/18 (суддя Слободян О.Г.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гувер" до фізичної особи-підприємця Панечка Сергія Петровича за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод" та третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 про стягнення 180743,57 грн. збитків.

Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 11.05.2018 р. стягнуто з фізичної особи-підприємця Панечка С.П. на користь ТОВ "Гувер" 25026,81 грн. судових витрат, з яких: 2711,15 грн. витрат на судовий збір, 21950 грн. витрат на оплату гонорару адвоката за надання правової допомоги та 365,66 грн. - інші фактичні витрати адвоката, понесені при наданні правової допомоги. Відмовлено стягненні 5461 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Волинської області від 23.04.2018 р., відповідач фізична особа-підприємець Панечко С.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Скаржник в апеляційній скарзі доводить, що рішення господарського суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцеви й суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що судом не взято до уваги відсутність у ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" права власності на втрачений вантаж, оскільки з договору перевезення та договору поставки випливає, що ризик випадкового знищення товару переходить до покупця у момент здачі товару перевізникові, а саме ТОВ "Гувер", яке несе матеріальну відповідальність перед ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод". Доводить також про відсутність доказів заливання молока у транспортний засіб позивача, в т.ч. не підтверджена кількість молока.

Звертає увагу суду, що зворотній схемі місця ДТП від 26.07.2017 р. у відповідному розділі зазначено про втрату 21300 кг молока згідно накладної, однак не зазначається про факт розлиття молока, на якій частині дорожнього полона воно розлите та на схемі це графічно не відображено, що не відповідає п.3 Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів ДТП, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395.

Стверджує, що позивачем не доведено, що на момент ДТПу цистерні взагалі було молоко і що саме зіткнення автомобілів в результаті ДТП завдано відповідних наслідків. Наданими до матеріалів справи доказами не підтверджується факт перебування автомобіля DAF д.н.з НОМЕР_2 та напівпричіпу цистерни харчової E EVERLAST д.н.з. НОМЕР_1 на підприємстві постачальника молока, факт заливання та кількість заливання молока, тоді як письмове пояснення водія позивача про втрату 21300 кг молока згідно ТТН не є належним доказом, оскільки водій позивача перебуваючи у трудових відносинах з позивачем несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу і є зацікавленою особою.

Отже, є недоведеним причинно-наслідковий зв'язок між тим, що ДТП спричинила виливання молока та не доведено, що вилилось в заявленій кількості, оскільки є обґрунтовані припущення допускати наявність запобіжних механізмів щоб унеможливити витікання рідини з цистерни на випадок ДТП або забезпечили збереження рідини на час необхідний для оперативного налагодження пошкоджень.

Позивач подав заперечення проти порушення апеляційного провадження, оскільки апеляційну скаргу подано з порушенням встановленого процесуального порядку. Така заява позивача одержана апеляційним судом 08.06.2018 р. - після порушення 01.06.2018 р. апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача. Заперечення, викладені у цій заяві, не стосуються порядку відкриття апеляційного провадження. За таких обставин заява позивача залишена судом без задоволення.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене судом на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, у повній відповідності із нормами матеріального права.

Зазначає, що товарно-транспортною накладною від 26.07.2017 підтверджується факт завантаження молока у 21300,00 кілограм у транспортний засіб DAF FT XF 95.430, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з причепом-цистерною Everlast, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, для здійснення перевезення, від ТОВ «СК «Восток» (села Бугаївка, Ізюмський район, Харківської області) до ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» (місто Кременчук Полтавської області), і товарно-транспортна накладна є достатнім та допустимим доказом того, що станом на момент ДТП у причепі-цистерні Everlast, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, перебувало молоко у кількості 21300,00 кілограм.

Вина водія транспортного засобу Renault Magnum НОМЕР_4 ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах з відповідачем, у ДТП встановлена постановою Харківського районного суду Харківської області від 22.07.2017 у справі № 635/4382/17.

Посилання скаржника на порушення Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів ДТП, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395, вважає безпідставними, оскільки протокол містить необхідну інформацію і підписаний обома водіями без зауважень.

Просить рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.2018 р. у справі № 903/44/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача/скаржника в судовому підтримав доводи апеляційної скарги, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні піджтримав доводи апеляційної скарги, вважає, що позов є необгрунтованим.

Представник позивача в судовому засіданні просить рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.2018 р. у справі № 903/44/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа - ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" не забезпечила участь представника у судовому засіданні та не повідомила про причини неявки. Відзиву на апеляційну скаргу не надала.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с. 122, 133, 167 у т.2/, явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду справи без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення господарським судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено таке.

21.03.2017 р. третьою особою ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод»/замовник та позивачем ТОВ «Гувер»/перевізник був укладений договір № 000027739 про перевезення вантажів (сировини) автомобільним транспортом/а.с.13-18 у т.1/. За умовами п.1.1 даного договору перевізник зобов'язується надати замовникові послуги з організації та здійснення перевезення сировини, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п.3.2.6 договору перевезення позивач/перевізник зобов'язаний прийняти і здати вантаж замовнику відповідно до правильно заповненої товарно-транспортної накладної на перевезення молочної сировини, при цьому контролювати правильність оформлення супровідних документів.

За умовами п.3.2.9 перевізник зобов'язаний забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення до моменту передачі уповноваженій на одержання вантажу особі. За умовами п.7.2 договору перевізник несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу від повноі чи часткової втрати, ушкодження чи псування при перевезенні вантажу у розмірі нанесеної фактичної шкоди.

На виконання умов договору перевезення та на підставі товарно-транспортної накладної б/н від 26.07.2017 р. позивач ТОВ «Гувер» 26.07.2017 р. здійснював перевезення молока автомобілем DAF FT XF 95/430, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з причепом-цистерною Everlast, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з села Бугаївка Харківської області до міста Кременчук Полтавської області. За даними товарно-транспортної накладної та спеціалізованої накладної /а.с.19-20 у. 1/ відповідач одержав для перевезення 21300 кг молока. Товарно-транспортна накладна і спеціалізована накладна підписані працівникамиТОВ «СК «Восток» та водієм ТОВ «Гувер» ОСОБА_6

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №026420 від 26.07.2017 р. о 17 год. 45 хв. на 463 км автошляху «Київ-Харків-Довжанський» водій ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом Renault Magnum, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, який належить відповідачу підприємцю Панечку С.П., не вибрав безпечну дистанцію та допустив зіткнення з автомобілем DAF FT XF 95/430, який рухався в попутному напрямку. При ДТП постраждалих немає, автомобілі отримали механічні пошкодження; власники зазнали матеріальних збитків /а.с.37, у т. 1/.

До протоколу про адміністративне правопорушення додана схема місця ДТП, де в графі «Перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП» серед іншого заначено: «Деформація технічних кранів для зливу молока, розірвані технічні труби та втрачено 21 тона 300 кг молока згідно накладної б/н від 26.07.2017 р.». Водії транспортних засобів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з даною схемою ознайомлені, про що свідчать їхні підписи на схемі місця ДТП /а.с.38-40, у т.1/. Колегія суддів звертає увагу, що третя особа ОСОБА_7 підписав протокол про адміністративне правопорушення із схемою до нього без зауважень.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 22.08.2017 р. у справі № 635/4382/17, яка набрала законної сили 02.09.2017 р., ОСОБА_7 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача) визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. /а.с.36, у т. 1/. Одночасно судом встановлено, що ОСОБА_7 працює водієм у фізичної особи підприємця Панечка С.П./а.с.36 у т.1/.

Вартість втраченого при транспортуванні молока/сировини в сумі 180743,57 грн. підтверджена бухгалтерською довідкою ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» від 26.07.2017 р. /а.с.23 у т.1/ з урахуванням якісних показників та кількості 21300 тон, визначених відповідно до первинних облікових документів: товарно-транспортної накладної, спеціальної товарної накладної на перевезення молочної сировини, прийомних квітанцій /а.с.19-20 у т.1, а.с.4-5 у т.2/, а також - відповідно до умов договору поставки молока, укладеного 29.09.2016 р. ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» та постачальником ТОВ «СК Восток» /а.с.6-28 у т.2/.

Крім того, сторонами договору перевезення ТОВ «Гувер» та регіональним керівником групи з розвитку закупівлі молока ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» 27.07.2017 р. складений акт про втрату молока в кількості 21300 кг що внаслідок ДТП, що сталася на автошляху «Київ-Харків-Довжанський» /а.с.21 у т.1/.

ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» пред'явив ТОВ «Гувер» претензію № 424 від 01.08.2017 р. про відшкодування збитків в розмірі 180743,57 грн. у строки, визначені умовами п. 7.2 договору перевезення шляхом перерахування грошових коштів у вказаному розмірі на поточний рахунок ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» /а.с.22 у т.1/.

На виконання претензії позивач ТОВ «Гувер» перерахував ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» вартість втраченого молока в сумі 180743,57 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 306 від 05.09.2017 р., № 375 від 19.09.2017 р., № 486 від 08.11.2017 р., № 511 від 14.11.2017 р. та № 729 від 28.12.2017 р. /а.с.24-28 у т.1/.

За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першоі інстанції про правомірність зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержанні нею доходу, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п.1 ст. 909 ЦК України та до п. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п.2 ст. 308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

В силу ч. 3 ст. 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1187 ЦK України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки; збитків та їх розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Матеріали справи свідчать про наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки; збитків та їх розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини.

Так, свідоцтвом про реєстрацію автомобіля Renault Magnum, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, СХМ 041399 підтверджено, що власником даного автомобіля є відповідач Панечко Сергій Петрович /а.с.31 у т.1/, який 28.08.1996 р. зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює діяльність за кодом КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний) /а.с.32-33 у т.1/. Третя особа водій ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах з Панечком С.П., а тому саме відповідач підприємець Панечко С.П. зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані внаслідок ДТП, яка сталася з вини його працівника - водія ОСОБА_4 Такі обставини встановлені постановою Харківського районного суду Харківської області від 22.08.2017 р. у справі № 635/4382/17, яка набрала законної сили 02.09.2017 р., і не потребують доказування у даній справі відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України. Крім того, такі обставини не спростовані доказами у даній справі в загальному порядку.

Причинний зв'язок між винними діями працівника відповідача та збитками підтверджений, крім зазначеного судового рішення в адміністративній справі, протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №026420 від 26.07.2017 р. зі схемою місця ДТП до нього /а.с. 37-40 у т. 1/ та звітом № 1548-08-17 про оцінку транспортного засобу напівпричепу-цистерни /а.с.203-216 у т.1/, яким, зокрема, підтверджено пошкодження донних кранів, зливних кранів та магістралей.

Розмір збитків, як зазначено вище, підтверджений первинними обліковими документами (товарно-транспортної накладної, спеціальної товарної накладної на перевезення молочної сировини, прийомних квітанцій) та бухгалтерським розрахунком, виконаним на підставі первинних облікових документів та відповідно до умов договору поставки, а також - платіжними документами на підтвердження перерахування позивачем вартості молока третій особі ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» /а.с.24-28 у т.1/.

Матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем 180743,57 грн. в добровільному порядку.

За наведених обставин позовна вимога про стягнення сплаченої позивачем вартості втраченого вантажу підлягає задоволенню. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обгрунтованих висновків суду першоі інстанції.

Так, не мають значення та не спростовують інших доказів у справі доводи відповідача про порушення при складанні схеми місця ДТП, оскільки згідно з п.4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів ДТП, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395 (далі по тексту - Інструкція), схема місця дорожньо-транспортної пригоди - графічне зображення місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням та фіксацією на ньому всіх об'єктів та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об'єктивного визначення її причин, яке оформлюється із дотриманням вимог цієї Інструкції на місці пригоди і підписується її учасниками. Тобто - на схемі місця ДТП відповідно до п.4 Інструкції мають бути графічно зображені об'єкти (в т.ч. рідини), які могли стати причиною дорожньо-транспортної пригоди, а не її наслідком. Тому не має значення та обставина, що на схемі місця ДТП відсутнє графічне зображення розлитого молока.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення серії БР № 026420 від 26.07.2017 р. описані механічні пошкодження цистерни та зазначено про втрату молока з посиланням на товарно-транспортну накладну б/№ від 26.07.2017 р. /а.с.38-40 у т.1/.

Частиною 2 розділу II даної Інструкції передбачено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Як зазначено вище, протокол про адміністративне правопорушення серії БР №026420 від 26.07.2017р. підписаний обома водіями ОСОБА_6 та ОСОБА_4 без зауважень щодо його змісту.

Відповідно до статей 74, 76-77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своій сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні унормовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Згідно з частиною 1 статті 9 цього Закону підставою для обліку господарської операції є первинний документ, який фіксує факт здійснення операції. За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Надані позивачем первинні облікові документи - товарно-транспортна накладна, спеціальна товарна накладна на перевезення молочної сировини, прийомні квітанції мають необхідні реквізити відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 (зі змінами та доповненями), зареєстрованого Мінюстом України 05.06.95 р. за № 168/704, тому є належними доказами того, що фактично відбулась господарська операція з постачання і перевезення молока в кількості 21 т 300 кг.

Первинні облікові документи відповідно до ст..ст.76-79 ГПК України є належними, допустимими та достатніми доказами факту перевезення автомобілем позивача молока у зазначеній кількості.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Гувер" є обґрунтованими і правомірно задоволені господарським судом першої інстанції. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, не ґрунтуються на доказах.

Отже, рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.2018 р. у справі № 903/44/18 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 277, 281-282 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Панечко Сергія Петровича залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.2018 р. у справі № 903/44/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Матеріали справи № 903/44/18 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "30" липня 2018 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.