Справа № 1-363/09

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

23 листопада 2009 року                                                       Ковельський міськрайонний суд

                                 Волинської області

в складі: головуючого – судді                                             МИРОНЮКА М.Г.

        при секретарі                                                         ПОСПОЛІТАК Г.О.

                з участю прокурора                                              ШУВАРИНСЬКОЇ О.П

        та адвоката                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі Ковельського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню

        ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця                                ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,         працюючого продавцем магазину «Джинси», не одруженого,  проживаючого в         ІНФОРМАЦІЯ_4, Бандери, 19 кв. 2, раніше не судимий    

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, -

                                                                  в с т а н о в и в:

     16.05.2009 р. близько 13.00 год. ОСОБА_2 перебуваючи в магазині «Джинси»,що за адресою м. Ковель, вул. Незалежності, 55, переслідуючи злочинний намір на таємне викрадення чужого майна з метою наживи, з робочого столу таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа N-78» ІМЕІ 354172023701435, вартістю 1580 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора «Білайн» №  8 068 233 4552 вартістю 20 грн., на рахунку, якої було 14 грн., та флеш-карта об’ємом 2 Gb вартістю 89 грн., належні ОСОБА_3, чим заявив останній збитки на загальну суму 1 703 грн.

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому  злочині визнав повністю та показав, що він в магазині «Джинси» працює продавцем. 16.05.2009 р. близько 13.00 год. до магазину «Джинси» прийшли його знайомі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ОСОБА_3 поклала на його робочий стіл мобільний телефон марки «Нокіа N-78», після чого пішли вглиб магазину, щоб приміряти одяг ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли разом з нею. Він також пішов з ними, а потім повернувся до свого робочого столу, де побачив мобільний телефон належний ОСОБА_3, і розуміючи, що його ніхто не бачить вирішив викрасти даний телефон, а тому взяв його та сховав до тумби свого робочого столу. Через деякий час ОСОБА_3 виявила відсутність свого мобільного телефону, але вирішила, що його викрав хтось із покупців, які заходили до магазину. Після цього ОСОБА_3 з товаришами пішли з магазину. Він же того ж дня переніс викрадений мобільний телефон до себе додому, де зберігав близько 2-х тижнів. Потім він передав цей телефон ОСОБА_6 для подальшого продажу, але про те, що даний телефон крадений йому не говорив.

    Вина підсудного ОСОБА_2, крім визнання ним повністю своєї вини доводиться показами потерпілої ОСОБА_3

    В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що 16.05.2009 р. біля 13.00 год. вона разом з ОСОБА_5 зайшли в магазин «Джинси» до свого знайомого ОСОБА_2 В цей час там також знаходився ОСОБА_4 Свій мобільний телефон «Нокіа N-78» вона поклала на робочий стіл ОСОБА_2 Після цього пішли вглиб магазину, щоб приміряти одяг. Через деякий час повернулись до робочого столу, але там виявила, що її мобільного телефону немає. Вона вирішила, що телефон могли вкрасти покупці, які заходили до магазину, а тому з ОСОБА_5 пішли з магазину. Потім їй стало відомо, що її мобільний телефон було викрадено ОСОБА_2 На даний час вона претензій до нього немає, так як збитки їй повністю відшкодовані.

    Довідками приватного підприємця ОСОБА_7 стверджується, що вартість мобільного телефону  Нокіа N-78 станом на 16.05.2009 . становить 1580 грн., вартість флеш-карти об’ємом 2 Gb становить 89 грн., вартість сім-картки оператора мобільного зв’язку становить 20 грн.

    Аналізуючи досліджені докази суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати по ст. 185 ч.1 КК України.

    Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч. 1 КК України.

    Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 судом враховується ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особа підсудного, обставини що пом’якшують і обтяжують покарання.

    До обставин, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_2 суд відносить його щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування завданих злочином збитків, вчинення злочину неповнолітнім.

    Судом також враховується, що підсудний ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, працює.

    Обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2 судом не встановлено.

    Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки підсудний ОСОБА_2 працює і має самостійний заробіток, то відносно нього слід обрати покарання згідно санкції ст. 185 ч.1 КК України у виді штрафу.

    Речових доказів по справі не має.

    Цивільний позов по справі не заявлений.

    Судові витрати по справі відсутні.

    Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -                                                        

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в сумі 510 (п’ятсот десять) гривень.

Міру  запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню -  підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом  15  діб з часу його  проголошення.

Головуючий                                     М.Г. МИРОНЮК