Справа № 2-2887/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2009 року        Суворовський районний суд міста Одеси  

у складі:

головуючого судді             Пепеляшкова О.С.

при секретарі         Чиндіній Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління  звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1  про стягнення з відповідача за кредитним договором 50 365,67 гривень, посилаючись на те, що відповідач належним чином свої зобов’язання не виконує.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1  позовні вимоги визнала, вказавши що немає можливості погасити заборгованість через відсутність осіб, що можуть надати їй допомогу, просила надати відстрочку на три роки.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

14.05.2007 року відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління уклало кредитний договір № 1496-н з ОСОБА_1  на придбання транспортного засобу у сумі 59 140 гривень строком до 14.05.2013 року з сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17 % річних. Відповідно до пункту 1.5 укладеного договір про кредит відповідач зобов'язався вчасно здійснювати погашення кредиту й нарахованих відсотків щомісяця. Пунктом 4.1.1 договору кредиту за порушення взятих на себе зобов’язань відповідач зобов’язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Згідно пункту 3.2.2 банк має право у разі порушення позичальником умов договору достроково стягнути кредит та суму нарахованих відсотків та інших платежів, що підлягають стягненню.

Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, а відповідач своєчасно не зробив оплату по кредиту й нарахованих відсотках, на претензію не відреагував, що крім іншого не заперечувалось сторонами, у результаті чого за ним утворилася заборгованість в сумі 50 365,67 гривень.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається якщо інше не встановлене договором або законом (стаття 525 ЦК України). Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі статі 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів та на підставі статей 525, 530, 610, 612, 1054 ЦК України суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у частині стягнення з відповідача на користь відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі Одеського обласного управління 50 365,67 гривень.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на тяжкий матеріальний стан, у зв’язку з чим відповідач просить відстрочити виконання рішення суду, оскільки ОСОБА_1 будь-яких доказів зазначеного не надано.

Суд вважає, що в силу статті 88 ЦПК України з ОСОБА_1  також підлягає стягненню на користь позивача 503,65 гривень, сплачених позивачем при подачі до суду державного мита, та 30 гривень оплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього на користь позивача підлягає стягненню 50 899 гривень 22 копійки.

Керуючись статями 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 217, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі Одеського обласного управління 50 899 гривень 22 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без посереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя