Справа № 2 а-218/2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
25 вересня 2009 року Авдіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Мєлєшак О.В., при секретарі Русецької Г.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника Управління Пенсійного фонду України у м.Авдіївка ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Авдіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Авдіївка про визнання дій протиправними та зобовязання здійснити перерахунок пенсії, суд,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача протиправними щодо відмови у перерахунку пенсії та зобовязання здійснити перерахунок пенсії за період з 01 травня 2009 року. Посилався на те, що він має статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильської АЄС і відповідно до Закону України Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відноситься до першої категорії громадян, є інвалідом 3 групи та перебуває на обліку в УПСЗН м.Авдіївка та має право на отримання пенсії – із розрахунку шести прожиткових мінімумів, у звязку із змінами у законодавстві (встановлених нових прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян) та на додаткову пенсію- 50% мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, втративших працездатність). Зазначив, що відповідач відмовився здійснити перерахунок та доплату пенсії за спірний період.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача, що діє на підставі довіреності- Шелех М.Ф. позов не визнала. Зазначила, що з метою реалізації права осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 1 від 03.01.2002 року, відповідно до вимог якої данній категорії громадян здійснюються виплати у твердій грошовій сумі. Окрім того зазначила, що позивач безпосередньо не приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, тому не має правових підстав для призначення пенсії відповідно до вимог ст. 50,54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З цих підстав просив у позові відмовити, оскільки відповідач діяв правомірно та застосувати строк позовної давності на підставі ст.100 КАС України.
Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступне.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченнями серії А № 081746 та серії 11 № 692790 (а.с.8), віднесений до 1 категорії осіб, має 3 групу інвалідності у звязку з захворюванням, повязаним з дією іонізованого випромінювання що підтверджується довідкою МСЕК серії МСЕ № 232957 (а.с.8).
Позивач віднесений до 1 категорії осіб відповідно до Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1992 року № 674 Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ст.13 Закону України Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку Громадяни, здоров'ю та майну яких завдано шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії, мають право на її відшкодування в повному обсязі відповідно до законодавства.
Розділ IV Закону України Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачає соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи, загальні компенсації та пільги. Статею 19 цього закону визначено, що к омпенсації та пільги, встановлені в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначено статтею 8 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.
Розділ 8 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Стаття 50 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачає, що особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідами 3 групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 53 данного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України Про прожитковий мінімум від 15 липня 1999 року № 966-14 та Закони України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 5 жовтня 2000 року № 2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Частиною 3 статті 4 данного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно до ст. 54 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Статею Законом 58 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік встановлений прожитковий мінімум на одну непрацездатну особу з 1 жовтня – 498 гривень.
08.05.2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії основної та додаткової, виходячи з 6-ти кратного розміру минімальної пенсії та 50% мінімальної пенсії за віком (а.с.3).
Відповідач відмовився здійснити перерахунок, про що надав позивачу відповідь від 21.05.2009 року ( а. с. 4).
Так, відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що позивач віднесений до 1 категорії осіб відповідно до Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1992 року № 674 Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання основної та додтакової пенсії відповідно до вимог розділу 8 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 796-ХII , а не Постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Частиною п'ятою статті 54 Закону Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" п енсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:
У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.
У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону. Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
Позивач звернувся з заявою про призначення пенсії 08 травня 2009 року. З огляду на зазначене, суд. дійшов до висновку, що позовні вимоги є законними та обгрунтованими, дії відповідача щодо відмови позивачеві у перерахунку основної та додаткової пенсії на підставі Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи виходячи з мінімальної пенсії за віком у 6-ми кратному розмірі та додаткової пенсії у 50% розмірі мінімальної пенсії за віком – є неправомірними. Оскільки позовні вимоги є законними та обгрунтованими і підлягають задоволенню, тому відповідача слід зобовязати здійснити перерахунок пенсії позивачу, як особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду 3 групи у відповідності до вимог ч.4 ст.54 Закона України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи з розрахунку 6 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням вимог ч.3 ст.67 цього Закону. Також слід зобовязати відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоровю згідно до вимог ст.50 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи з розрахунку 50% прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням вимог ч.3 ст.67 цього Закону. Оскільки позивач звернувся з заявою про перерахунок 8 травня 2009 року, тому певний перерахунок необхідно здійсмнити з 1 травня 2009 року.
Так, згідно до ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів правомірність своїх дій. Доводи відповідача стосовно невизнання позову суд не приймає до уваги, оскільки вони не засновані на законі. Стаття 50 та 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи передбачає пільги для осіб, віднесених до певних категорій. Судом встановлено, що позивач відноситься до 1 категорію осіб, тому має право на призначення пенсії основної та додаткової відповідно до вимог спеціального Закону.
На підставі ст.8,19,50 Конституції України, ст.50, 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи, ст. ст. 28, 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , ст. 58 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік, ст.54 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік, ст.268 ЦК України, керуючись ст. 2, 9, 11, 69-71, 94, 159-163, 167 Кодекса адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Авдіївка про визнання дій неправомірними та спонукання здійснити перерахунок пенсії – задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Авдіївка щодо відмови у перерахунку та виплаті на користь ОСОБА_1 пенсії за період з 1 травня 2009 року відповідно до вимог ст.50,54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком основної пенсії та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в місті Авдіївка здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 пенсії за період з 01 травня 2009 року відповідно до вимог ст.50,54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком основної пенсії та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Авдіївський міський суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: