Справа 2-а-4906 / 2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 грудня 2009 року Роменський міськрайонний суд Сумської області
в складі : головуючого судді Ганзя О.Д.,
при секретарі – Петренко Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської Ради про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення щорічної разової допомоги, -
В С Т А Н О В И В:
01 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської Ради у якому прохає суд визнати протиправними дії відповідача при нарахуванні та виплаті йому щорічної разової допомоги в меншому розмірі, ніж визначено в Законі України “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту”, стягнути з відповідача 5303 грн. та зобов’язати відповідача в подальшому виплачувати йому щорічну разову допомогу у відповідному розмірі. Свої вимоги мотивував тим, що він (ОСОБА_1В.) є учасником війни, щорічно до 09 травня 2009 року отримував допомогу, а саме у 2007 році – 55 грн., у 2008-2009 роках по 65 грн., а не в розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, як це передбачено ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту”.
Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву з проханням справу розглянути у його відсутності, заявлені позовні вимоги прохав задовольнити (а.с. 18).
Від відповідача – Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської Ради надійшло клопотання справу розглянути у відсутності їхнього представника.
У наданих письмових запереченнях на позов Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської Ради позовні вимоги не визнає, мотивуючи заперечення обмеженнями, встановленими Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а також пропуском строку звернення до суду з приводу виплати щорічної разової грошової допомоги за ці роки. Крім того, зазначає, що Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання, як і посилається на відсутність закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу. У 2009 році позивач отримав щорічну разову грошову допомогу згідно постанови КМУ від 18.03.2009 р. № 211 «Про розміри грошової допомоги, що виплачується у 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань». Вказана постанова КМУ не була визнана КСУ неконституційною, є чинною, а тому жодних підстав для перерахунку такої допомоги не має.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до посвідчення серії В-ІV № 150601 від 13.10.1997 року ОСОБА_1 є учасником війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників війни. (а.с. 1)
Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” особі, яка є учасником війни щорічно до 5 травня повинна виплачуватися одноразова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
З довідки, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської Ради від 18.12.2009 року вбачається, що ОСОБА_1, як учаснику війни, щорічну разову грошову допомогу до 05 травня було виплачено: 13 квітня 2007 року в розмірі 55 грн., 10 квітня 2008 року в розмірі 65 грн., 27 квітня 2009 року в розмірі 70 грн.
Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Дію ст. ст. 12-15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” було зупинено на 2007 та на 2008 роки в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам війни згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” та Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік”.
Зупинення ст. 14 даного Закону на 2007 року, передбачене п.13 ст. 71 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік” (є неконституційним) згідно рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007.
Зупинення дії ст. 14 даного Закону на 2008 рік, передбачене п. 20 розділу другого Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.
Таким чином, з моменту ухвалення зазначених рішень відповідач при здійсненні виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги мав виходити з приписів ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, оскільки положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” та Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” з моменту ухвалення рішень конституційним судом України втратило чинність.
Отже, з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та 01.01.2008 року по 22.05.2008 року розмір разової грошової допомоги до 5 травня був встановлений нормами Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” та законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України відповідно.
Відповідач, здійснив виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2007-2008 роках у зазначений період у розмірі, встановленому законом про державний бюджет на відповідний рік, тобто діяв правомірно, на підставі та у межах повноважень, а також у спосіб, визначений діючим законодавством України. Тобто з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та 01.01.2008 року по 22.05.2008 року відповідач не мав повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах, встановлених ч.5 ст.12-15 Закону України “Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту”.
Згідно зі ч.2 та 3 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність ї дня їх ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Виплата щорічної разової грошової допомоги позивачу проведена до 5 травня 2007 року та до 5 травня 2008 року.
Положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” та Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік”, які регулювали виплату допомоги втратили чинність з дня ухвалення рішень Конституційним судом України, тобто після проведення виплат. Тому в задоволенні вимог позивачки в частині стягнення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки необхідно відмовити.
Що стосується вимог за 2009 рік, то виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2009 року позивачу проводилася відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік”. Положення Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік”, які регулюють виплату вказаної допомоги Конституційним судом України визнані неконституційними не були. Тому при виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2009 року відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, а також у спосіб, визначений діючим законодавством України.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 11, 71, 86, 100, 159, 160, 163 КАС України, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ч. 5 ст. ст. 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд, –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської Ради про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення щорічної разової допомоги – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження, та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з надісланням її копії до апеляційного суду, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ -підпис- ОСОБА_2
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови, повний текст постанови віддруковано та підписано 22 грудня 2009 року.
КОПІЯ ВІРНА:
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_2