КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 823/276/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Земляної Г.В., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 подано позов про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 0005831407 від 20.10.2017 р. про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за порушення частини 1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (надалі за текстом - «Закон № 481/95-BP»); податкового повідомлення-рішення № 0005841407 від 20.10.2017 р. про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за порушення частини 1 статті 9 Закону № 481/95-BP.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що названі законодавчі норми не можуть бути застосовані до фізичних осіб, оскільки стосуються винятково промислового виробництва алкогольних напоїв.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що контролюючим органом не доведено факту зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв і вона не є суб'єктом до якого можуть бути застосовані статті 9, 11 Закону № 481/95-BP.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДФС у Черкаській області наполягає на законності та обґрунтованості судового рішення.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 22.09.2017 р. по 30.09.2017 р. посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявність торгових патентів і ліцензій у торговому павільйоні «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, у якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2

Результати перевірки оформлено актом № 71/23/23/14/НОМЕР_3 від 02.10.2017 р.

Згідно цьому акту позивачем, серед іншого, порушено вимоги частини 1 статті 9, частин 1, 4 статті 11 Закону № 481/95-BP, абзацу 8 пункту 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251 (надалі за текстом - «Положення»).

Такий висновок обґрунтовано наступним.

Перевіркою встановлено факт зберігання прозорої рідини з характерним запахом спирту у пластиковій тарі об'ємом 0,5 л в кількості 22 штук (всього 11 літрів), не маркованої, без марок акцизного податку встановленого зразка та супровідних документів.

В подальшому працівниками оперативного управління Головного управління ДФС у Черкаській області, згідно протоколу вилучення речей та документів від 22.09.2017 р., пляшки з прозорою рідиною з характерним запахом спирту було вилучено для проведення дослідження на предмет встановлення її відповідності алкогольним напоям, згідно вимог ДСТУ.

За даними протоколу випробувань від 17.10.2017 р. міцність та лужність вилученої рідини не відповідають вимогам ДСТУ 4165:2003, а масову концентрацію альдегідів, сивушного масла, естерів, об'ємну частку метилового спирту визначити неможливо.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0005831407 від 20.10.2017 р., яким до ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за порушення частини 1 статті 11 Закону № 481/95-BP; податкове повідомлення-рішення № 0005841407 від 20.10.2017 р., яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за порушення частини 1 статті 9 Закону № 481/95-BP.

У статті 1 Закону № 481/95-BP надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «алкогольні напої» - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Ця ж стаття Закону № 481/95-BP визначає, що фальсифікація алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це умисне, з корисливою метою виготовлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим відтворенням товару іншого підприємця з самовільним використанням його імені.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 481/95-BP спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, дистилят виноградний спиртовий, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Згідно абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-BP у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - 200 відсотків вартості товару, але не менше 1 7000 гривень.

Приймаючи до уваги, що вилучена у ОСОБА_2 рідина не відповідає вимогам ДСТУ 4165:2003, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення № 0005841407 від 20.10.2017 р.

Твердження позивача про те, що положення статті 9 Закону № 481/95-BP підлягають застосуванню виключно до виробників алкогольної продукції є помилковим внаслідок неправильного тлумачення цієї правової норми.

Посилання скаржника на те, що будучи допитаною у судовому засіданні продавець ОСОБА_4 пояснила, що спиртовмісну рідину придбала вона для особистих потреб, колегія суддів не приймає як доказ.

Названий свідок є працівником у ФОП ОСОБА_2 і в тій чи іншій мірі зацікавлена в результаті розгляду справи. При цьому, матеріали справи не містять жодного прийнятного та переконливого доказу на підтвердження її показань.

Разом з тим, ухвалюючи рішення у справі, суд попередньої інстанції не звернув уваги на наступне.

За змістом податкового повідомлення-рішення № 0005831407 від 20.10.2017 р. до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. на підставі абзацу 15 частини 2 статті 17 за порушення частини 1 статті 11 Закону № 481/95-BP.

Частина 1 статті 11 Закону № 481/95-BP встановлює вимоги щодо маркування алкогольних напоїв етикетками, контретикетками та штриховим кодом.

Також абзацом 14 частини 1 названої статті Закону № 481/95-BP установлено, що розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, з вмістом спирту етилового понад 8,5 % об'ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,18 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше.

Як зазначалось вище абзац 15 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-BP передбачає відповідальність суб'єктів господарювання або за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; або за такі ж дії щодо алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону.

Таким чином, виходячи з буквального тлумачення статті 11, абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-BP вимоги щодо використання тари визначеної місткості та позначення її марками акцизного податку встановлюються саме для алкогольних напоїв, а не для фальсифікату.

Вимога розливати фальсифіковані алкогольні напої у передбачену діючими стандартами скляну тару та позначати її марками акцизного збору суперечить основним засадам державної політики щодо регулювання виробництва, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та Закону № 481/95-BP, який спрямований на посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв.

Отже, встановивши, що ОСОБА_2 зберігала фальсифіковані алкогольні напої, Головне управління ДФС у Черкаській області не мало правових підстав для застосування фінансових санкцій за порушення частини 1 статті 11 Закону № 481/95-BP.

За таких обставин, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005831407 від 20 жовтня 2017 року.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 31 липня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя Г.В.Земляна