Справа № 204/2952/17

Провадження № 1-кп/204/113/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Григоренка Д.Ю.

при секретарі: Гулій А.В.

за участю прокурора: Манукяна Г.Г.

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілої: ОСОБА_3

захисників обвинуваченого: Снігура А.С., Ульяненка А.А.,

Шпака В.І.

обвинуваченого: ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду, за адресою: м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 77-Б, матеріали кримінального провадження № 12017040000000502, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 лютого 2017 року, відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, який має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 (вказана дитина має потребу у домашньому догляді), який (обвинувачений ОСОБА_7) є засновником ТОВ «Соціал Медіа» та працював директором з піару в ТОВ «Соціал Медіа», раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2017 року, приблизно о 00.10 годин, ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, тим самим заздалегідь позбавивши себе можливості об'єктивно оцінювати дорожню обстановку та її зміни, керуючи технічно справним автомобілем «MAZDA 6», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по пр. Пушкіна з боку вул. Філософської в напрямку вул. Шмідта в м. Дніпро.

Рухаючись в м. Дніпро, в районі електроопори № 131, по пр. Пушкіна, приблизно о 00.10 годин, водій ОСОБА_7 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров'я громадян, та, виявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не обрав у встановлених межах безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та виїхав за межі проїзної частини ліворуч по ходу свого руху, де допустив зіткнення з нерухомим об'єктом у вигляді електроопори № 129, чим грубо порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3б, 2.9а, 12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

- п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

- п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п. 2.3б «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п. 2.9а «Водіям забороняється керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу»;

- п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

Порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 знаходиться з технічної точки зору в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Невиконання вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої пасажир автомобіля ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої травми черева з раною на черевній стінці ліворуч, яка проникає поза черевну клітковину ліворуч, де є розриви лівого куполу діафрагми і поперекових м'язів, переломів ребер, поверхневих розривів нирки, а також розриву печінки, закритої внутрішньочерепної травми з забитими ранами, синця та саден на голові, крововиливів у покрови голови під м'яку мозкову оболонку, закритого перелому лівого плеча з крововиливом у м'які тканини, синців та саден на правій кісті, садна на правій нижній кінцівці, крововиливу у м'які тканини правого стегна.

Всі виявлені тілесні ушкодження виникли незадовго до настання смерті ОСОБА_9 та у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого.

Смерть ОСОБА_9 настала в результаті вищевказаних тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_10 року, о 00.10 годин, в районі електроопори № 129, на проїзній частині пр. Пушкіна у м. Дніпро.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому злочині не визнав та надав суду показання про те, що між ним та ОСОБА_9 були товариські та партнерські відносини, жодних субординаційних стосунків між ними не було. 23 лютого 2017 року, приблизно о 23.40 годин, він з ОСОБА_9 перебували в кафе «Дисконт», що знаходиться на пр. Пушкіна у м. Дніпро, де вживали спиртні напої. Того ж дня, приблизно о 23.45 годин, коли офіціант приніс їм рахунок, вони зрозуміли, що їм не вистачить грошей для оплати рахунку. Офіціант запропонував ним викликати для них таксі. Однак ОСОБА_9 став умовляти його сісти за кермо його (ОСОБА_7) автомобіля з метою пошуку пункту обміну валют, оскільки гривень в них не було, а ОСОБА_9 наполягав на тому, щоб якомога скоріше розрахуватися в кафе. При цьому, наскільки він зрозумів, ОСОБА_9 мав при собі долари. В ході вищезазначеного умовляння з приводу того, щоб він сів за кермо автомобіля, фізичного примусу або психологічного примусу у вигляді погроз, шантажування і таке інше з боку ОСОБА_9 по відношенню до нього не було. Потім він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, сів за кермо свого технічно справного автомобіля «MAZDA 6», реєстраційний номер НОМЕР_1, а ОСОБА_9 сів на переднє (праве) пасажирське сидіння автомобіля. Далі вони поїхали в напрямку вул. Сєрова в пошуках пункту обміну валют. Однак по результатам цієї поїздки ним так і не вдалося знайти працюючий пункт обміну валют. Одночасно з'ясувалося, що ні у нього, ні у ОСОБА_9 не було валюти (доларів). У зв'язку з цим він вирішив відвезти на автомобілі ОСОБА_9 додому. В подальшому, вже в ніч з 23 на 24 лютого 2017 року, вони поїхали по пр. Пушкіна з боку вул. Філософської в напрямку вул. Шмідта в м. Дніпро. Проспект Пушкіна освітлювався вуличними ліхтарями. Покриття проїзної частини було обледеніле (була ожеледиця). Осадків не було. Попутного транспорту також не було. Швидкість руху автомобіля під його керуванням складала 50-60 км/год. Окрім ОСОБА_9, інших пасажирів в його автомобілі не було. В процесі руху пасажир ОСОБА_9 схопив долонею своєї правої руки за зап'ястя його правої руки, запитавши його при цьому: «Куда мы едем?». В цей момент він утримував кермо автомобіля двома руками горизонтально. Протидіючи ОСОБА_9, він вивернув рульове колесо ліворуч, внаслідок чого стався занос автомобіля з виїздом його за межі проїзної частини ліворуч по ходу руху автомобіля та подальшим зіткненням автомобіля з електроопорою. До цього автомобіль під його керуванням їхав прямо. Заходів гальмування він не вживав. Після зіткнення автомобіля з електроопорою він перебував у шоковому стані, у зв'язку з чим не пам'ятає, що відбувалося надалі. Він прийшов у свідомість лише у лікарні.

Також під час допиту обвинуваченого ОСОБА_7 в суді останній на питання суду відповів, що не пам'ятає, чи були при русі автомобіля під його керуванням увімкнені фари автомобіля, а, якщо фари й були увімкнені, то в режимі якого саме освітлення вони працювали, ближнього або дальнього. В подальшому, в ході судового засідання, обвинувачений ОСОБА_7 стверджував, що під час руху автомобіля під його керуванням на автомобілі були увімкнені фари в режимі ближнього освітлення.

Обвинувачений ОСОБА_7 вважає, що в його діях не було порушень вимог Правил дорожнього руху України, а настання дорожньо-транспортної пригоди обумовлене діями ОСОБА_9, який втрутився в керування автомобілем. При цьому обвинувачений ОСОБА_7 не оспорював того, що смерть ОСОБА_9 настала в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 надала показання, що 24 лютого 2017 року, приблизно о 23.15 годин до неї зателефонував її чоловік - ОСОБА_9 та повідомив, що знаходиться у кафе та чекає на таксі. Вона чекала чоловіка до ранку, при цьому ОСОБА_9 не відповідав на її телефонні дзвінки. ОСОБА_7 також не відповідав на її телефонні дзвінки. Зранку вона дізналася що сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_7 та ОСОБА_9

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 надала показання, що вона є матір'ю загиблого ОСОБА_9 З ОСОБА_7 до дорожньо-транспортної пригоди вона не була знайома. Про дорожньо-транспортну пригоду, під час якої загинув її син, їй стало відомо від сторонніх осіб.

Допитані у судовому засіданні співробітники поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 надали показання, що вони не пам'ятають, коли саме, тобто не пам'ятають дату подій, але у вечірній час, коли вони несли патрульну службу, на їхній службовий планшет надійшло повідомлення про те, що на пр. Пушкіна сталася дорожньо-транспортна пригода. По дорозі на місце події вони зустріли чоловіка, який йшов по пр. Пушкіна. При цьому, не дивлячись на холодну погоду, на цьому чоловіку не було ані куртки, ані дублянки, ані іншого верхнього теплого одягу, ані головного убору. Замість цього чоловік прикривав закривавлену голову піджаком. Вони зупинили свій службовий автомобіль, підійшли до вказаного чоловіка та запитали в нього документи, що посвідчують його особу. Чоловік спочатку відмовлявся пред'явити свої документи. Також вони запитали чоловіка, чи потрібна йому допомога. Далі цей чоловік, як вони встановили потім - ОСОБА_7, сів до них в автомобіль, надав нимсвоє посвідчення водія, з якого вони зрозуміли, що останній є власником автомобіля, що потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Далі вони під'їхали до місця дорожньо-транспортної пригоди, після чого прибула бригада швидкої медичної допомоги та забрала ОСОБА_7 до лікарні.

Відповідно до рапорту заступника начальника - начальника слідчого управління ОСОБА_12 слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області проводиться розслідування кримінального провадження № 12017040000000502, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 лютого 2017 року, за ч. 2 ст. 286 КК України, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, за участю водія ОСОБА_7, який 24 лютого 2017 року, приблизно о 00.10 годин, керуючи автомобілем «MAZDA 6», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по пр. Пушкіна м. Дніпро, з боку вул. Філософської у напрямку вул. Шмідта. В ході руху водій ОСОБА_7 виїхав за межі проїзної частини ліворуч, де допустив наїзд на нерухомий об'єкт у вигляді електроопори № 129. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «MAZDA 6», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_9 отримав смертельну травму.

Після скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_7 самовільно покинув місце пригоди, та був зупинений співробітниками поліції і доставлений до КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 16», де госпіталізований до відділення хірургії.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_3, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за як законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

З огляду на поведінку ОСОБА_7 після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, тяжкості покарання, що загрожує останньому, та свідчень потерпілої ОСОБА_13, існує вірогідність самовільного покинення ним медичного закладу та подальшого переховування від органів досудового розслідування. Тому, з часу його поміщення до медичного закладу по теперішній час, конвоювання здійснюється слідчими відділу СУ ГУНП. Відповідно до медичної довідки з КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 16» від 24 лютого 2017 року, термін знаходження ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні визначити неможливо.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання самовільного залишення лікарні, прошу надати вказівку керівництву ДВП ГУНП, щодо здійснення нагляду за палатою № 7, хірургічного відділення КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 16», в якій перебуває ОСОБА_7 (том 1 арк. 184 кримінального провадження);

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24 лютого 2017 року, який проводився в темний час доби, без опадів, при температурі повітря -1C°, по напрямку руху з вул. Філософської в бік вул. Шмідта у м. Дніпро, місця наїзду транспортного засобу на нерухому перешкоду біля електроопори № 131 в межі проїзної частини по пр. Пушкіна в м. Дніпро. По прямій дорозі та проїзній частині в плані, на асфальтобетонному покритті з ожеледдю, за відсутності нерівностей на вказаній проїзній частині. Дорожнє покриття шириною 8,1 м., призначене для руху в двох смугах, без зустрічного напрямку, дорожня розмітка відсутня. До проїзної частини ліворуч та праворуч примикають бордюрні камені, ліворуч по проїзній частині розташований тротуар, праворуч - трамвайні рейки, також ліворуч та праворуч розташовані електроопори. Далі за тротуаром праворуч розташовані будівлі, ліворуч - газон та пішохідна доріжка. Регулювання руху на вказаній ділянці руху здійснюється на загальних засадах ПДР, дорожні знаки не встановлені. Освітлення на даній ділянці шляху здійснюється за допомогою міського електроосвітлення. На момент огляду приладів відеоспостереження на місці ДТП не виявлено. Загальна видимість з робочого місця водія не вимірювалась, об'єктів, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, праворуч та ліворуч не виявлено, слідів, що свідчать переміщення об'єктів (транспортних засобів, трупів, уламків) на місці пригоди після ДТП до початку огляду не виявлено. Також було оглянуто транспортний засіб «MAZDA-6», номерний знак НОМЕР_1, в якого найбільша концентрація пошкоджень у вигляді деформації кузова у задній правій частині; деформовані всі двері автомобіля, більше переднє пасажирське та заднє праве, розбито скло кришки багажника. На капоті автомобіля виявлені сліди крові, на момент огляду в автомобілі знаходився труп ОСОБА_9 Стан гальмової системи, рульового керування та зовнішніх світлових приладів автомобіля встановити не надалось можливим. Праве заднє колесо розбортоване (розгерметизоване), інші колеса в нормі. У задій правій частині транспортного засобу наявні пошкодження, характерні для контактування із бетонним стовпом електроопори. Слідів на дорожньому покритті не виявлено; на електроопорі № 129 наявні подряпини.

Труп ОСОБА_9 знаходиться на верхній частині передньої пасажирської двері автомобіля, правою стороною донизу. Ліва верхня кінцівка фіксована в рукаві куртки, нижня ліва кінцівка фіксована між частинами автомобіля. Права верхня кінцівка знаходиться під тулубом, ліва нижня кінцівка вільно звисає (том 1 арк. 167-172, 189-193 кримінального провадження);

Відповідно до протоколу додаткового огляду, схеми та фототаблиці до нього від 07 березня 2017 року було оглянуте ліве узбіччя пр. Пушкіна по напрямку руху з боку вул. Філософської у напрямку вул. Шмідта.

Під час огляду встановлено, що на лівому узбіччі пр. Пушкіна розташований бордюрний камінь, висотою 0,2 м.; бетонні плити з трамвайними коліями на них, загальною шириною (вимір проводився від бордюрного каменя до електроопори) - 5,6 м.; бордюрний камінь між бетонними плитами та трамвайними коліями, висотою 0,10 м.

Далі, за бордюр нимкаменем наявний ґрунт з трав'яним покриттям. Також було встановлено, що в районі електроопори та на трав'яному покрові, паралельно проїжджої частини встановлена чавунна огорожа, яка розділена на секції по 1,2 м., з опорами діаметром 0,15 м. На місці огляду встановлено, що дана огорожа демонтована під зусиллям механічного впливу та має пошкодження на протязі 7,0 м. (том 1 арк. 237-242 кримінального провадження);

Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 28 лютого 2017 року було оглянуто автомобіль «Mazda-6», реєстраційний номер НОМЕР_1, який розташований на території ПП «Автоклуб», за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпропетровська, буд. 22. На момент огляду автомобіль має механічні пошкодження всіх його несучих деталей, характерні для тих, які отримані в результаті ДТП. В ході проведення огляду на рульовому колесі автомобіля, а також на внутрішній частині дверці водія виявлено плями речовини бурого кольору, які схожі на кров, дані плями були вилучені за допомогою марлевих тампонів та дистильованої води, та вищевказані тампони із зразками даних плям поміщені до двох паперових пакетів, які в подальшому опечатані та скріплені підписами понятих та учасників слідчих дій (том 1 арк. 165 кримінального провадження);

Відповідно до висновку експерта № 6/10.2-170 від 12 квітня 2017 року на момент експертного огляду, рульове керування та гальмівна система автомобіля «Мазда-6» знаходяться в працездатному стані.

Оскільки на момент експертного огляду рульове керування та гальмівна система автомобіля «Мазда-6» знаходяться в працездатному стані, то відповідь на питання про момент виникнення непрацездатності позбавлене будь-якого сенсу (том 2 арк. 1-4 кримінального провадження);

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 10 березня 2017 року ОСОБА_7 показав, що він рухався по пр. Пушкіна, з боку вул. Філософської у напрямку вул. Шмідта, на автомобілі «Мазда-6» та на пасажирському місці сидів його знайомий ОСОБА_9, який під час руху втрутився в керування, після чого стався виїзд за межі проїзної частини та зіткнення з електроопорою.

Далі, за допомогою автомобільного статиста та автомобіля, схожого та той, в якому рухався ОСОБА_7, окрім відсутності підлокітнику, до салону був запрошений ОСОБА_7, а на пасажирське місце статист. Після цього ОСОБА_7 показав, що пасажир, під час руху вхопив його за тильну частину променево-зап'ясного суглоба.Після того, як статист виконав такий же хват, ОСОБА_7 було запропоновано вказати наскільки та в який бік він відвернув кермо, на що останній зазначив, що цього вказати він не може. Далі на місце водія сів понятий та взявся за кермо так, як показував ОСОБА_7 Далі статист своєю правою рукою взявся за праву руку понятого, та йому було запропоновано максимально вивернути кермо вліво. Після максимального виручення керма понятим, було встановлено, що кут повороту такий, який відповідає дузі 9 см., при діаметрі керма 37,5 см. Далі понятий не зміг повернути кермо, оскільки його тримав статист-пасажир. При замірах на автомобілі-статисті працював двигун.

Після цього, на проїжджій частині за допомогою крейди був відмічений початок сліду юзу, який розташовувався на відстані 9,9 м. до електроопори № 131.

Далі ОСОБА_7 було запропоновано вказати як розташовувався автомобіль під його керуванням на проїжджій частині в момент, коли пасажир схопив його за руку, яка тримала кермо. На це ОСОБА_7 вказав, що рухався на швидкості 55-60 км/год., та в момент втручання в керування вони проїхали перехрестя з вул. Філософською, як саме розташовувався на проїзній частині відносно нього, вказати не зміг.

Після цього ОСОБА_7 було запропоновано вказати час, який пройшов з моменту, коли пасажир вхопив його за праву руку, до моменту початку заносу, на що захисник Ульяненко А.А. сказав ОСОБА_7, що не рекомендує вказувати цей час. Після цього ОСОБА_7 відмовився вказувати даний час та вказав, що все це відбулося за якусь мить, заміряти даний час він не може. Далі була виміряна відстань від правого краю вул. Філософської на розділовій смузі до початку сліду юзу, яка становила 59,8 м.

Коли вони проїхали вул. Філософську, пасажир ОСОБА_9 запитав, куди вони їдуть, на що ОСОБА_7 відповів, що везе його додому, після чого той втрутився в керування автомобілем, схопивши правою рукою за праву руку ОСОБА_7, після чого відбулася різка боротьба за кермо та зіткнення з електроопорою, автомобіль втратив керування (том 1 арк. 212-213 кримінального провадження).

Згідно ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Показання ОСОБА_7 під час проведення вищевказаного слідчого експерименту надані слідчому, а тому суд не використовує ці показання при обґрунтуванні своїх викладених нижче висновків.

Відповідно до висновку судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 1076/1077-17 від 29 березня 2017 року, враховуючи характер руху автомобіля «Mazda 6», державний номер НОМЕР_1, при даній ДТП, а також отримані ним пошкодження в результаті наїзду на перешкоди, швидкість його руху на момент початку відображення зафіксованих слідів юзу, складала не менше 77…93 км/год. (том 1 арк. 223-236 кримінального провадження);

Відповідно до висновку експерта № 6/10.1-175 від 01 березня 2017 року в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Мазда-6» ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

Дії водія автомобіля «Мазда-6» ОСОБА_7 при заданому механізмі події не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходилось в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

Технічна можливість уникнути ДТП для водія автомобіля «Мазда-6» ОСОБА_7 визначалась виконанням вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України і в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, що не дозволили б йому виконати їх (том 1 арк. 244-246 кримінального провадження);

Відповідно довисновку експерта № 395 від 01 березня 2017 року при експертизі трупа ОСОБА_9 виявлені наступні тілесні ушкодження: відкрита травма черева з раною на черевній стінці, яка проникає у позачеревну клітковину ліворуч, де є розриви лівого куполу діафрагми і поперекових м'язів, переломи ребер, поверхневі розриви нирки, а також розриви печінки. Закрита внутрішньочерепна травма з забитими ранами, синцем та саднами на голові, крововиливами у покрови голови ті під м'яку мозкову оболонку. Закритий перелом лівого плеча з крововиливом у м'які тканини. Синці та садна на правій кисті, садна на правій нижній кінцівці, крововиливи у м'які тканини правого стегна.

Всі наявні тілесні пошкодження виникли незадовго до настання смерті. Вони в сукупності мають ознаки тяжких тілесних пошкоджень та знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_9 Ці пошкодження могли виникнути в умовах ДТП від дії твердих тупих предметів. Враховуючи переважання ударних пошкоджень на правій боковій поверхні тіла та кінцівок, ймовірно, під час первинного контакту потерпілий знаходився на місці пасажира праворуч. Відкрита травма черева скоріше за всього виникла внаслідок проникання тупого твердого предмету подовженої форми у ліву половину черева.

При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_9 виявлено етиловий спирт у концентрації 2,47 ‰, що стосовно живих осіб могло б відповідати алкогольному сп'янінню середнього ступеня. Не виявлені: метиловий, ізопропіловий, пропільовий, ізобутіловий, бутіловий, ізоаміловий, аміловий спирти.

Смерть ОСОБА_9 настала від сумісної тупої травми тіла з відкритою травмою черева, закритою внутрішньо-черепною травмою, переломами плеча, ребер, яка ускладнилася розвитком шоку. Враховуючи ступінь розвитку трупних явищ на час розтину трупа, ймовірно, що смерть його настала за 10-13 годин до проведення розтину (том 1 арк. 160-163 кримінального провадження);

Згідно з висновком експерта № 94 від 21 квітня 2017 року відповідно до аналізу наданої первинної судово-медичної документації (висновок експерта № 395), комісією експертів у потерпілого ОСОБА_9 встановлені тілесні ушкодження: забійно-рвана проникаюча рана лівої бокової поверхні тулуба, передній край якої розташований на рівні пупка, задній край на рівні 10-12-го ребер, розриви поперекових м'язів ліворуч, уламкові переломи 10, 11, 12-го ребер по задній поверхні, крововилив у капсулу лівої нирки з розривами зовнішньої поверхні лівої нирки, поверхневі розриви печінки, крововилив у корінь брижі ліворуч, крововилив у ліву плевральну порожнину, закритий уламковий перелом лівої плечової кістки з крововиливом у м'які тканини по зовнішній поверхні, крововиливи в м'яких тканинах зовнішньої поверхні правого стегна, забійна рана правої вушної раковини з розчавленням верхньої частини вушної раковини від рани, два лінійних садна правої скроневої ділянки, які з'єднуються між собою під прямим кутом відкритим в бік носа, забійні рани у мочки правої вушної раковини, у зовнішнього кута правої брови, два садна на правій щоці, синець у правого слухового проходу, довжинником розташованим вертикально, садно лобної ділянки на 5 см. вище від лівої брови, осадження кінчику носа, два садна по передньо-внутрішній поверхні нижньої третини правого стегна та правого колінного суглобу смугастої форми, направлені зверху вниз справа наліво, округлі синці на тильній поверхні правої кисті в області 2-го та 3-го п'ястно-фалангових суглобів, в центрі яких є садна.

Проникаюче поранення лівої бокової поверхні тулубу з ушкодженням поперекових м'язів, 10, 11, 12 ребер, лівої нирки та печінки, лівосторонній гемоторакс малого об'єму, крововилив брижі кишковика ліворуч, закритий перелом лівої плечової кістки спричинені від дії тупого твердого предмету з відносно обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв в напрямку ззаду наперед, справа наліво та під кутом декілька знизу догори, ближче до горизонтальної площини анатомічного положення тіла, яким міг бути металевий (чавунний) фрагмент конструкції паркану.

Комплекс тілесних ушкоджень в області голови та обличчя, більш праворуч, садна передньої поверхні правого колінного суглобу, передньо-внутрішньої поверхні правого стегна, синці тильної поверхні кисті спричинені від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля і переднє вітрове скло.

Враховуючи встановлений комплекс тілесних ушкоджень у ОСОБА_9, їх характер, орієнтованість по відношенню до анатомічного розташування тіла під час сидіння, комісія експертів приходить до висновку, що всі тілесні ушкодження у ОСОБА_9 характерні для його розташування у салоні легкового автомобіля, на передньому пасажирському сидінні, в положенні, відповідному анатомічному розташуванню тіла під час сидіння.

Встановлений комплекс тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 утворився внаслідок пофазової взаємодії як з елементами салону автомобіля, так і внаслідок дії фрагменту металевої конструкції паркану, який проникав у салон автомобіля в напрямку ззаду наперед та під кутом декілька знизу догори.

Враховуючи практично одночасний механізм виникнення пошкоджень на автомобілі Мазда-6 від контактування з опорою ЛЕП № 129 та металевою конструкцією паркана, комісія експертів вважає, що під час даного механізму тіло ОСОБА_9 переміщувалося спереду назад та зліва направо, внаслідок чого виникли ушкодження у вигляді забитої рани правої вушної раковини з розчавленням верхнього полюсу внаслідок контакту з середньою правою стійкою.

Після даного контакту виникало обертання автомобіля Мазда-6 по ходу руху стрілки годинника і, в цей момент, зруйнований фрагмент металевого паркану занурився в салон автомобіля, пробивши праві задні двері та спинку сидіння пасажира, та спричинив проникаюче поранення лівої бокової поверхні тулубу.

Після цього автомобіль продовжував обертатися по ходу руху годинникової стрілки до кінцевого положення, в даний момент тіло ОСОБА_9 обмежене металевим фрагментом паркана, рухалося в напрямку ззаду наперед і зліва направо, що призвело до виникнення ушкоджень в області голови та обличчя, більш праворуч, при контакті з переднім вітровим склом та передньою правою стійкою.

Після цього тіло ОСОБА_9 було викинуто з салону автомобіля, пошкодивши верхню частину правої передньої двері.

Комплекс встановлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 виник за умов комбінованого контактування автомобіля Мазда-6 з нерухомими об'єктами (з зало бетонною конструкцією ЛЕП № 129, металевим парканом та фрагментом металевого паркану).

Слід зазначити, що характерні тілесні ушкодження у ОСОБА_9, які б дозволили свідчити про втручання в керування автомобілем Мазда-6 як вказує водій ОСОБА_7, або відсутності втручання в керування автомобілем Мазда-6, відсутні.

Відсутність характерних ушкоджень у ОСОБА_9, відсутність тілесних ушкоджень в області правої кисті, правого передпліччя у ОСОБА_7, позбавляє комісію експертів вирішити питання про можливе втручання ОСОБА_9 в керування автомобілем (том 1 арк. 140-156 кримінального провадження);

Відповідно довисновку комплексної судової транспортно-трасологічної, автотехнічної експертизи та судово-медичної експертизи № 5561/94 та фототаблиці до неї від 21 квітня 2017 року проникаюче поранення лівої бокової поверхні тулубу з ушкодженням поперекових м'язів, 10, 11, 12 ребер, лівої нирки та печінки, лівосторонній гемоторакс малого об'єму, крововилив брижі кишковика ліворуч, закритий перелом лівої плечової кістки спричинені від дії тупого твердого предмету з відносно обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв ззаду наперед, справа наліво та під кутом декілька знизу догори, ближче до горизонтальної площини анатомічного положення тіла, яким міг бути металевий (чавунний) фрагмент конструкції паркану.

Комплекс тілесних ушкоджень в області голови та обличчя, більш праворуч, садна передньої поверхні правого колінного суглобу, передньо-внутрішньої поверхні правого стегна, синці тильної поверхні правої кисті спричинені від дії твердих тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля і переднє вітрове скло.

Враховуючи встановлений комплекс тілесних ушкоджень у ОСОБА_9, їх характер, орієнтованість по відношенню до анатомічного розташування тіла під час сидіння, комісія лікарів приходить до висновку, що всі тілесні ушкодження у ОСОБА_9 характерні для його розташування у салоні легкового автомобіля, на передньому пасажирському сидінні, в положенні, відповідному анатомічному розташуванню тіла під час сидіння.

Встановлений комплекс тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 утворився внаслідок пофазової взаємодії як з елементами салону автомобіля, так і внаслідок дії фрагменту металевої конструкції паркану, який проникав у салон автомобіля в напрямку ззаду на перед та під кутом декілька знизу догори.

Враховуючи практично одночасний механізм виникнення пошкоджень на автомобілі «Мазда-6» від контактування з опорою ЛЕП № 129 та металевою конструкцією паркану, вважаємо, що під час даного механізму тіло ОСОБА_9 переміщувалося спереду назад та зліва направо, внаслідок чого виникли ушкодження у вигляді забитої рани правої ушної раковини з розчавленням верхнього полюсу внаслідок контакту з середньою правою стійкою.

Після даного контакту виникло обертання автомобілю «Мазда-6», по ходу руху стрілки годинника і в цей момент зруйнований фрагмент металевого паркану занурився в салон автомобіля, пробивши праві задні двері та синку сидіння пасажира, та спричинив проникаюче поранення лівої бокової поверхні тулубу.

Після цього автомобіль продовжував обертатися по ходу годинникової стрілки до кінцевого свого положення, в даний момент тіло ОСОБА_9 обмежене металевим фрагментом паркана, рухалося в напрямку ззаду наперед і зліва направо, що призвело до виникнення ушкоджень в області голови та обличчя, більш праворуч, при контакті з переднім вітровим склом та передньою правою стійкою.

Після цього тіло ОСОБА_9 було викинуто з салону автомобіля, пошкодивши верхню частину правої передньої двері.

Комплекс встановлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 виник за умов комбінованого контактування автомобіля «Мазда-6» з нерухомими об'єктами (з залізобетонною конструкцією ЛЕП № 129, металевим парканом та фрагментом металевого паркану).

Слід зазначити, що характерні тілесні ушкодження у ОСОБА_9, які б дозволили свідчити про втручання в керування автомобілем «Мазда-6», як вказує водій ОСОБА_7, або відсутності втручання в керування автомобілем «Мазда-6», відсутні.

Відсутність характерних ушкоджень у ОСОБА_9, відсутність тілесних ушкоджень в області правої кисті, правого передпліччя у ОСОБА_7 позбавляє комісію експертів вирішити питання, про можливе втручання ОСОБА_9 в керування автомобілем.

При дослідженні першого варіанту: «водій автомобіля «Мазда-6» рухався по проїжджій частині пр. Пушкіна, підчас чого не впорався з керуванням, допустив виїзд за межі дороги, де стався наїзд на нерухомі об'єкти»:

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Мазда-6» ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнення ДТП для водія автомобіля «Мазда-6» ОСОБА_7 визначалася вибором відповідних прийомів керування автомобілем, щоб постійно контролювати його рух, тобто виконанням вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру.

В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля «Мазда-6» ОСОБА_7 не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України і знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням аварійної ситуації та вчиненням наїзду на електроопору.

Дії водія автомобіля «Мазда-6» ОСОБА_7, який рухався зі швидкістю 77…93 км/год., не відповідали вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху України, однак дані не відповідності з технічної точки зору, не знаходилися у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП, з причин, які наведені у дослідницькій частині висновку.

При дослідженні другого варіанту: «згідно показань водія автомобіля ОСОБА_7, безпосередньо перед виїздом за межі проїжджої частини, його пасажир - ОСОБА_9 вхопив його своєю правою рукою за тильну частину променево-зап'ясного суглоба, та потягнув до низу, тим самим втрутився в керування транспортного засобу»:

Технічна оцінка можливості водієм ОСОБА_7 зберігати керованість автомобілем «Мазда-6» в умовах втручання пасажира в управління автомобілем «Мазда-6» пов'язана з оцінкою суб'єктивних якостей водія ОСОБА_7, а саме його професіоналізму, можливості діяти в стресових ситуаціях, що виходить за межі компетенції експерта-автотехніка, тому дане питання може бути вирішено слідчим самостійно (том 1 арк. 195-211 кримінального провадження);

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_14 надав суду показання про те, що під час досудового розслідування в розглядуваному кримінальному провадженні він надавав висновок комплексної судової транспортно-трасологічної, автотехнічної експертизи та судово-медичної експертизи № 5561/94 від 21 квітня 2017 року. Експерт ОСОБА_14 в судовому засіданні в повному обсязі підтвердив вказаний експертний висновок. При цьому експерт ще раз зазначив, що технічна оцінка можливості водієм ОСОБА_7 зберігати керованість автомобілем «Мазда-6» в умовах втручання пасажира в управління автомобілем «Мазда-6» пов'язана з оцінкою суб'єктивних якостей водія ОСОБА_7, а саме його професіоналізму, можливості діяти в стресових ситуаціях, що виходить за межі компетенції експерта-автотехніка;

Відповідно довисновку експерта № 363 від 14 березня 2017 року кров ОСОБА_7 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (том 1 арк. 214-215 кримінального провадження);

Відповідно довисновку експерта № 346 від 14 березня 2017 року на двох марлевих серветках зі змивами з автомобіля (з керма та водійської двері) (об'єкти № 1, 2) встановлена наявність крові людини.

При серологічному дослідженні крові на двох марлевих серветках зі змивами з автомобіля (з керма та водійської двері) (об'єкти № 1, 2) виявлений антиген А, що не виключає можливості походження крові у зазначених об'єктах від особи (осіб) групи крові А, з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі можливо і від ОСОБА_7 (том 1 арк. 217-219 кримінального провадження);

Відповідно довисновку експерта № 1035е від 06 квітня 2017 року за даними медичної документації та при огляді 27 лютого 2017 року у ОСОБА_7 виявлені тілесну ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани у тім'яній області праворуч; 4-х саден на тильній поверхні лівої кисті.

Виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження спричинені від механічної дії тупих твердих предметів або при ударі об такі, частина яких з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути і виступаючі частини салону автомобілю, за умов дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступінь ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до первинного надання медичної допомоги, тобто і в термін, на який вказує обстежений та слідчий у постанові.

За своїм характером виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). На підставі п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року, № 6.

При огляді 27 лютого 2017 року у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді 4-х саден на тильній поверхні лівої кисті, будь-яких інших тілесних ушкоджень на верхніх кінцівках на момент огляду не виявлено (том 1 арк. 247-249 кримінального провадження);

Відповідно до висновку експерта № 2452 від 09 березня 2017 року при судово-токсикологічному дослідженні газо-хроматографічним методом доставленої крові ОСОБА_7, виявлений етиловий спирт у концентрації 1,71 ‰. Згідно методичних рекомендацій «Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем» МОЗ України, Київ, 2014 рік, дана кількість етилового алкоголю у крові відноситься до середнього ступеня алкогольного сп'яніння (том 1 арк. 220-222 кримінального провадження).

Оцінюючи докази по кримінальному провадженню в їх сукупності, керуючись положеннями статті 337 КПК України щодо проведення судового розгляду лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд виходить з наступного:

В наданих суду показаннях, зокрема, обвинуваченим, потерпілими, свідками та експертом ОСОБА_14, а також в письмових матеріалах кримінального провадження, відсутні відомості про те, що під час дорожньо-транспортної пригоди в салоні автомобіля під керуванням ОСОБА_7 знаходився (лися) інші пасажири, окрім ОСОБА_9 З урахуванням того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала смерть ОСОБА_9, очевидців дорожньо-транспортної пригоди не встановлено, при оцінці доказів по кримінальному провадженню суд керується показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_7, перевіряючи їх на предмет відповідності іншим доказам. Одночасно, надаючи оцінку наявним доказам, суд вирішує питання щодо їхньої узгодженості між собою.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні не оспорював ані час, ані дату, ані місце дорожньо-транспортної пригоди, зазначені в пред'явленому йому обвинуваченні. Також обвинувачений ОСОБА_7 в суді не заперечував факт керування ним технічно справним автомобілем «MAZDA 6», реєстраційний номер НОМЕР_1, та напрямок руху автомобіля під його керуванням - по пр. Пушкіна з боку вул. Філософської в напрямку вул. Шмідта в м. Дніпро. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 не оспорював й факт смертельного травмування пасажира його автомобіля ОСОБА_9 в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку експерта № 2452 від 09 березня 2017 рокупри судово-токсикологічному дослідженні газо-хроматографічним методом доставленої крові ОСОБА_7 (згідно дослідницької частини даного висновку експерту було надано для дослідження належним чином опечатаний скляний пеніциліновий флакон, ємністю 15 мл., в якому містилися зразки крові ОСОБА_7, відібрані о 03.00 годин 24 лютого 2017 року) виявлений етиловий спирт у концентрації 1,71 ‰. Згідно методичних рекомендацій «Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем» МОЗ України дана кількість етилового алкоголю у крові відноситься до середнього ступеня алкогольного сп'яніння (том 1 арк. 220-222 кримінального провадження).

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні не оспорював факт перебування його у стані алкогольного сп'яніння в момент дорожньо-транспортної пригоди.

Приймаючи до уваги вищевідзначене, суд вважає доведеним факт перебування ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'янінняв момент дорожньо-транспортної пригоди 24 лютого 2017 року, приблизно о 00.10 годин, не дивлячись на те, що з моменту дорожньо-транспортної пригоди до моменту відбору у ОСОБА_7 зразків крові (03.00 годин 24 лютого 2017 року) минуло більше двох годин.

З показань обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні судом встановлено, що замість того, щоб разом з ОСОБА_9 викликати таксі, він свідомо сів за кермо автомобіля та почав ним керувати. При цьому, зі слів обвинуваченого ОСОБА_7, між ним та ОСОБА_9 були товариські та партнерські відносини, жодних субординаційних стосунків між ними не було, фізичного примусу або психологічного примусу у вигляді погроз, шантажування і таке інше з приводу того, щоб ОСОБА_7 сів за кермо автомобіля, з боку ОСОБА_9 по відношенню до нього також не було. Таким чином, ОСОБА_9, умовляючи ОСОБА_7 сісти за кермо автомобіля, жодним чином не позбавив ОСОБА_7 самостійно та свідомо прийняти таке рішення. Сівши за кермо автомобіля та почавши ним керувати, ОСОБА_7 заздалегідь позбавив себе можливості об'єктивно оцінювати дорожню обстановку та її зміни, що явно та безперечно свідчить на користь факту порушення ОСОБА_7 вимог п. п. 1.3, 1.5, 2.3б, 2.9а Правил дорожнього руху України. Саме порушення вимог зазначених пунктів Правил дорожнього руху України й інкримінується ОСОБА_7, при цьому з наведених підстав суд вважає доведеним пред'явлене ОСОБА_7 обвинувачення у вказаній частині.

На підтвердження відзначеного вище також свідчить те, що під час допиту обвинуваченого ОСОБА_7 в суді останній на питання суду відповів, що не пам'ятає, чи були при русі автомобіля під його керуванням увімкнені фари автомобіля, а, якщо фари й були увімкнені, то в режимі якого саме освітлення вони працювали, ближнього або дальнього. В подальшому, в ході судового засідання, обвинувачений ОСОБА_7 стверджував, що під час руху автомобіля під його керуванням на автомобілі були увімкнені фари в режимі ближнього освітлення. Суд критично ставиться до зміни обвинуваченим ОСОБА_7 своїх показань у відзначеній частині, розцінює зміну показань у якості такої, що обумовлена метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, та вважає правдивими первісні показання обвинуваченого ОСОБА_7, дані останнім під час його допиту в суді. У зв'язку з викладеним суд приходить до переконання, що водій ОСОБА_7 під час розглядуваних подій, що призвели до настання дорожньо-транспортної пригоди, не мав змоги в силу його стану алкогольного сп'яніння бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні обґрунтовував невизнання своєї вини у інкримінованому злочині ствердженням про те, що в його діях не було порушень вимог Правил дорожнього руху України. Одночасно обвинувачений ОСОБА_7 наполягав на тому, що настання дорожньо-транспортної пригоди обумовлене діями ОСОБА_9, який під час руху сидів на передньому (правому) пасажирському сидінні та втрутився в керування автомобілем, схопивши долонею своєї правої руки за зап'ястя його правої руки. Пасажир ОСОБА_9, як вказав обвинувачений ОСОБА_7, схопивши його за руку, запитав його: «Куда мы едем?».При цьому ОСОБА_7, з його слів, утримував в цей момент кермо автомобіля двома руками горизонтально та, протидіючи ОСОБА_9, вивернув рульове колесо ліворуч, внаслідок чого стався занос автомобіля з виїздом його за межі проїзної частини ліворуч по ходу руху автомобіля та подальшим зіткненням автомобіля з електроопорою. Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 пояснив суду, що безпосередньо перед заносом автомобіля з виїздом його за межі проїзної частини ліворуч автомобіль під його керуванням їхав прямо, обвинувачений ОСОБА_7 не повідомляв про зміну напрямку руху автомобіля праворуч ні до виникнення заносу автомобіля, ні після цього.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Тому суд розглядає версію причини настання дорожньо-транспортної пригоди та її механізму, висловлену самим обвинуваченим ОСОБА_7, та виходить з того, що пасажир ОСОБА_9 дійсно під час руху автомобіля під керуванням водія ОСОБА_7 схопив долонею своєї правої руки за зап'ястя правої руки ОСОБА_7

Відповідно до п. 5.3.а) Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» № 1306 від 10 жовтня 2001 року пасажирам забороняєтьсяпід час руху відвертати увагу водія від керування транспортним засобом та заважати йому в цьому.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що згідно висновку експерта № 1035е від 06 квітня 2017 року у ОСОБА_7 не виявлено тілесних ушкоджень в області зап'ястя правої руки (том 1 арк. 247-249 кримінального провадження).

Зазначена обставина у сукупності з тією обставиною, що автомобіль не змінював напрямок руху праворуч ні до виникнення заносу, ні після цього, свідчать про те, що зусилля, прикладені ОСОБА_9 при схопленні руки ОСОБА_7, були недостатніми для зміни напрямку руху автомобіля. Значить, єдиною причиною виникнення заносу автомобіля з виїздом його за межі проїзної частини ліворуч по ходу руху та подальшим зіткненням автомобіля з електроопорою є те, що ОСОБА_7, протидіючи ОСОБА_9, вивернув рульове колесо ліворуч. Однак, на переконання суду, враховуючи те, що ОСОБА_7, з його же слів, утримував обидві руки на рульовому колесі в горизонтальному положенні, для запобігання дорожньо-транспортній пригоді, а також контролю за безпечним рухом автомобіля ОСОБА_7 потрібно було не вивертати рульове колесо ліворуч, а прибрати з рульового колеса свою праву руку, зменшити швидкість руху автомобіля, а при необхідності - зупинити автомобіль. Проте ОСОБА_7 не зміг вжити заходів безпеки, оскільки, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, заздалегідь не врахував дорожню обстановку, зокрема, обледеніле покриття проїзної частини (ожеледицю), не обрав у встановлених межах безпечну швидкість руху, неправильним чином відреагував на те, що пасажир ОСОБА_9 схопив його за руку, внаслідок чого не зміг постійно контролюватирух автомобіля та безпечно керувати ним. Дії ж пасажира ОСОБА_9, тобто схоплення ОСОБА_7 за руку під час керування автомобілем (за версією показань обвинуваченого ОСОБА_7), можна розцінювати як порушення вимог п. 5.3.а) Правил дорожнього руху України. Однак ці дії пасажира ОСОБА_9 не призвели навіть до зміни напрямку руху автомобіля. Сам обвинувачений ОСОБА_7 не зазначав про те, що, схопивши його за руку, ОСОБА_9 намагався вивернути рульове колесо праворуч або ліворуч. Як наслідок, суд робить висновок про те, що дії пасажира ОСОБА_9 не становили безпосередньої загрози будь-кому (в розумінні положень ч. 1 ст. 39 КК України), й тим більше не являлися суспільно небезпечним посяганням (в розумінні положень ч. 1 ст. 36 КК України). Таким чином, суд приходить до переконання, що водій ОСОБА_7 в момент відвороту рульового колеса ліворуч діяв ані в стані крайньої необхідності, ані в стані необхідної оборони. При цьому суд акцентує увагу на тому, що поведінка пасажира не знімає з водія обов'язків виконання вимог Правил дорожнього руху України, а у конкретному розглядуваному випадку поведінка пасажира ОСОБА_9 жодним чином не виключає факту порушення водієм ОСОБА_7 вимог п. п. 1.3, 1.5, 2.3б, 2.9а, а також п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Підсумовуючи викладене, суд, проаналізувавши висловлену обвинуваченим ОСОБА_7 версію щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди, визнає її такою, що не виключає його власну відповідальність за вчинений злочин. Поряд з цим суд зауважує на те, що причинно-наслідковий зв'язок між порушенням водієм ОСОБА_7 вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України та наслідками у вигляді настання смерті пасажира ОСОБА_9 знаходить своє об'єктивне підтвердження в узгоджених між собою письмових доказах по кримінальному провадженню, зокрема, у висновку комплексної судової транспортно-трасологічної, авто технічної експертизи та судово-медичної експертизи № 5561/94 від 21 квітня 2017 року (том 1 арк. 195-211 кримінального провадження).

Оцінивши перелічені вище докази по кримінальному провадженню у їх сукупності, встановивши при цьому їх належність, допустимість та достовірність, узгодженість між собою, прийнявши до уваги та проаналізувавши версію обвинуваченого ОСОБА_7 щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди, однак, переконавшись, що ця версія жодним чином не виключає кримінальну відповідальність останнього за вчинений злочин, суд робить висновок про безсумнівну підтвердженість та доведеність всіх обставин по пред'явленому ОСОБА_7 обвинуваченню. Поряд з цим суд приходить до переконання про правильність кваліфікації прокурором дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставину, що обтяжує покарання. Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Вчинений злочин відноситься до категорії тяжких, при цьому є необережним та призвів до втрати найвищої соціальної цінності, проголошеної ч. 1 ст. 3 Конституції України, - життя людини.

Обвинувачений ОСОБА_7 за попереднім місцем проживання характеризується позитивно, має вищу освіту, є засновником ТОВ «Соціал Медіа» та працював директором з піару в ТОВ «Соціал Медіа», де характеризувався позитивно, раніше не судимий, під диспансерно-динамічним наглядом у лікаря-нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 (вказана дитина має потребу у домашньому догляді).

У якості обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7, суд враховує вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що з метою виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки лише таке покарання є необхідним й достатнім для забезпечення дотримання засад призначення покарання, передбачених статтею 65 КК України. Одночасно, враховуючи характер вчиненого злочину, пов'язаного з правом керування транспортними засобами, особи обвинуваченого ОСОБА_7, який не визнав вину у вчиненому ним злочині та наполягав на відсутності порушень з його боку вимог Правил дорожнього руху України, суд визнає за неможливе збереження за ОСОБА_7 права керування транспортними засобами.

В ході судового розгляду кримінального провадження представником потерпілої ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_15 заявлені наступні позовні вимоги:

• стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 360092,94 гривень, з яких: витрати на організацію та проведення поховання - 916,74 гривень; майбутні витрати на встановлення меморіального комплексу ОСОБА_9 - 239330,00 гривень; витрати на придбання предметів та послуг похоронного призначення - 31779,20 гривень; витрати на обслуговування поминального обіду - 4200,00 гривень; витрати на обслуговування поминального обіду - 4200,00 гривень; витрати на обслуговування поминального заходу - 11017,00 гривень; лікування сина ОСОБА_2 - ОСОБА_16, протягом 3 місяців - 41560,00 гривень (в місяць 13700,00 гривень та додаткові витрати на лікування 1 раз в три місяці в розмірі 460 гривень); майбутні витрати на лікування в санаторії сина ОСОБА_2 - ОСОБА_16, на протязі 21 дня - 27090,00 гривень.

• стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_2 щомісячно суму у розмірі 3200,00 гривень, до досягнення її донькою - ОСОБА_17 чотирнадцяти років.

• стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_17 щомісячно суму в розмірі 3200,00 гривень, до досягнення останньою двадцяти трьох років.

• стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_18 щомісячно суму в розмірі 3200,00 гривень, довічно.

• стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 250000,00 гривень.

Вирішуючи вказаний цивільний позов, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 автомобіль «MAZDA 6», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить обвинуваченому ОСОБА_7 (том 1 арк. 187 кримінального провадження). Саме, використовуючи цей автомобіль, тобто джерело підвищеної небезпеки, ОСОБА_7 спричинив смерть потерпілого ОСОБА_9

Відповідно до ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; інвалідам - на строк їх інвалідності; одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п'яти років після його смерті.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представником потерпілої надані наступні документи: копія паспорта на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6; копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3; копія свідоцтва про народження ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_7, серії НОМЕР_4; копія свідоцтва про народження ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_8; копіями посвідчення дитини-інваліда на ім'я ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_8, свідоцтва законного представника (опікуна) дитини інваліда або інваліда з дитинства, визнаного недієздатним на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9; копія виписки № 7572 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_8; копія медичного висновку № 172 від 17 грудня 2015 року, про дитину-інваліда до 18 років, на ім'я ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_8; копія довідки КЗ «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» № 54 від 10 травня 2017 року, на ім'я ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_8; копія договору замовлення на організацію та проведення поховання № 261169 від 25 лютого 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та КП «Ритуальна служба» ДМР та копія фіскального чеку на суму 916,74 гривень; копія розрахунку меморіального комплексу ОСОБА_9 на загальну суму 239330 гривень; копія рахунку-замовлення на придбання-оформлення предметів та послуг похоронного призначення на загальну суму 31799,20 гривень; копії рахунків з кафе «Базилик» від 04 березня 2017 року на суми 5645,00 та 5372,00 гривень; копію товарного чеку від 24 лютого 2017 року на суму 4200 гривень; копію рахунку офіціанта від 25 лютого 2017 року на суму 4200 гривень; копії накладних ПП ОСОБА_19 «Аптека № 1» номери Ч-1427771 та Ч-1421266; копія витягу з сайту по аналізам INVITRO; перелік медичних препаратів.

Відповідно до ч. 3 ст. 1200 ЦК України особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_2, яка не працює, щомісячно суму у розмірі 3200,00 гривень до досягнення її донькою - ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_7, чотирнадцяти років, а також щомісячно суму в розмірі 3200,00 гривень до досягнення ОСОБА_17 двадцяти трьох років.

Одночасно суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 грошових коштів на лікування, майбутні витрати на лікування в санаторії, а також стягнення на її користь щомісячно суми у розмірі 3200 гривень довічно на утримання її сина - ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_8, задоволенню не підлягають, оскільки останній не є сином загиблого ОСОБА_9, при цьому в матеріалах провадження відсутні відомості про те, що загиблий ОСОБА_9 був усиновлювачем або годувальником ОСОБА_16

Згідно ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 заподіяну злочином матеріальну шкоду у вигляді витрат в розмірі: 916,74 гривень - на організацію та проведення поховання ОСОБА_9 та 31779,20 гривень - на придбання предметів та послуг похоронного призначення.

Позовні вимоги в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 майбутніх витрат на встановлення меморіального комплексу ОСОБА_9, витрат на обслуговування поминальних обідів та поминального заходу суд вважає такими, що задоволенню не підлягають, оскільки законодавством не передбачені права на стягнення вказаних витрат.

Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Беручи до уваги факт настання смерті ОСОБА_9 - чоловіка позивачки ОСОБА_2 в результаті злочинних дій відповідача ОСОБА_7, приймаючи до уваги душевні страждання позивачки у зв'язку зі втратою чоловіка,керуючись принципами розумності та справедливості, а також внутрішнім переконанням, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення заподіяної злочином моральної шкоди на суму 250000 гривень.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_7 належить стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів, а саме: 6696,00 гривень - за проведення комплексної судової транспортно-трасологічної, автотехнічної експертизи та судово-медичної експертизи № 5561/94 від 21 квітня 2017 року; 5952,00 гривень - за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 1076/1077-17 від 29 березня 2017 року; 703,68 гривень - за проведення автотехнічної експертизи № 6/10.1-175 від 01 березня 2017 року; 703,68 гривень - за проведення автотехнічної експертизи № 6/10.1-170 від 12 квітня 2017 року.

Оскільки під час судового розгляду суду не надано документального підтвердження щодо визнання будь-яких речей речовими доказами, про їх місцезнаходження, а також про накладення арешту на певне визначене майно, суд позбавлений можливості вирішити відповідні пов'язані з цим питання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді шести років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити попередню - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дати набрання даним вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_7 строк його попереднього ув'язнення - з 31 серпня 2017 року до дати набрання вироком законної сили з розрахунку відповідності одного дня попереднього ув'язнення одному дню позбавлення волі.

Позовну заяву представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_15 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 32695 (тридцять дві тисячі шістсот дев'яносто п'ять) гривень 94 (дев'яносто чотири) копійки в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), яка проживає за адресою: 49000, АДРЕСА_1.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 щомісячно суму у розмірі 3200,00 (три тисячі двісті) гривень на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), яка проживає за адресою: 49000, АДРЕСА_1, до досягнення її донькою - ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_7, двадцяти трьох років.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 щомісячно суму у розмірі 3200,00 (три тисячі двісті) гривень на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), яка проживає за адресою: 49000, АДРЕСА_1, до досягнення її донькою - ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_7, чотирнадцяти років.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень в рахунок відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), яка проживає за адресою: 49000, АДРЕСА_1.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 документально підтверджені витрати на залучення експертів, а саме: 6696 (шість тисяч шістсот дев'яносто шість) гривень - за проведення комплексної судової транспортно-трасологічної, автотехнічної експертизи та судово-медичної експертизи № 5561/94 від 21 квітня 2017 року (ХНДІСЕ см. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, 61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А, ЄДРПОУ 02883133); 703 (сімсот три) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок - за проведення автотехнічної експертизи № 6/10.1-170 від 12 квітня 2017 року (ДНДЕКЦ, 49070, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра, р/р 31118115700004 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274); 703 (сімсот три) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок - за проведення автотехнічної експертизи № 6/10.1-175 від 01 березня 2017 року (ДНДЕКЦ, 49070, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської области, р/р 31118115700004 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274); 5952 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні - за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 1076/1077-17 від 29 березня 2017 року (ДНДІСЕ, 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, оф. 361, ЄДРПОУ 26238495).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя Д.Ю. Григоренко