22-ц/775/344/2018(м)

236/2227/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 року Єдиний унікальний номер 236/2227/17

Апеляційний суд Донецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткаченко Т.Б.,

суддів - Зайцевої С.А., Кочегарової Л.М.,

секретар - Тулянкіна М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 05 березня 2018 року, у складі судді Якішиної О.М., повний текст рішення складено 13 березня 2018 року,

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку»

до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» (далі - ПАТ «ВБР» або Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, в якому просило: стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВБР» заборгованість за кредитним договором №IKIPG3.200617.001 від 06 грудня 2013 року в розмірі 291106,39 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВБР» заборгованість за кредитним договором №IKIPG3.200617.001 від 06.12.2013 року в розмірі 291106,39 грн.; вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позову зазначало, що 06 грудня 2013 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №IKIPG3.200617.001 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого банк надав ОСОБА_3 у тимчасове платне строкове користування грошові кошти у розмірі 182000 грн. до 05 грудня 2033 року на умовах, передбачених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором були укладені договори поруки: між Банком та ОСОБА_4 - № РХ029031.200622.001 (Договір поруки 1), між Банком та ОСОБА_1 №РХ029031.200757.001 (Договір поруки 2).

ОСОБА_3 свої зобов'язання, передбачені кредитним договором, не виконав, внаслідок чого станом на 27 липня 2017 року, загальна заборгованість становить 291106,39 грн., яка складається з поточної заборгованості за кредитом - 175591,02 грн., простроченої заборгованості за кредитом - 4561,93, поточної заборгованості за процентами по кредиту - 2283,70 грн., простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 95929,74 грн., простроченої заборгованості за комісією по кредиту - 12740 грн.

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 05 березня 2018 року позовні вимоги ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ»задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» заборгованість за кредитним договором № ІКІРG3.200617.001 від 06.12.2013 року, яка складається з:

- поточної заборгованості за кредитом у розмірі 175591,02 грн.;

- простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 4561,93 грн.;

- поточної заборгованості за процентами по кредиту у розмірі 2283,70 грн.;

- простроченої заборгованості за процентами по кредиту у розмірі 95929,74 грн.

- простроченої заборгованості за комісією по кредиту у розмірі 12740 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1, на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованість за кредитним договором № ІКІРG3.200617.001 від 06.12.2013 року, яка складається з:

- поточної заборгованості за кредитом у розмірі 175591,02 грн.;

- простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 4561,93 грн.;

- поточної заборгованості за процентами по кредиту у розмірі 2283,70 грн.;

- простроченої заборгованості за процентами по кредиту у розмірі 95929,74 грн.

- простроченої заборгованості за комісією по кредиту у розмірі 12740 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі по 1455,53 грн. з кожного.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне та неповне дослідження доказів, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

При цьому зазначала, що позивачем на підтвердження заявлених вимог надано копії документів, в тому числі кредитного договору та договорів поруки, які засвідчені без існування оригіналів. Відповідач не визнає вказаних обставин, їй не відомо про існування додатків до кредитного договору, а тому вказані обставини підлягають доказуванню у визначеному законом порядку.

ОСОБА_1 не визнає виникнення та існування вимог позивача щодо стягнення будь-яких сум у зв'язку з недоведеністю позивачем факту надання кредитних коштів.

Судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання щодо витребування у позивача оригіналів документів. При цьому позивач зазначав про відсутність оригіналів всіх документів.

Твердження суду щодо ненадання відповідачем доказів або контррозрахунку є безпідставним.

Виписка по особовому рахунку №2233.6.027268563 за період з 06 грудня 2013 року по 06 грудня 2013 року, надана позивачем разом із позовом, складена із порушенням строків складання відповідного документа (19 вересня 2016 року), передбачених для складання документів, які мають підтверджувати здійснення господарський операцій, не зазначено назву банку та місце складання документу, підписана неуповноваженою особою.

Підтвердження виконання банком своїх зобов'язань за кредитним договором щодо перерахування грошових коштів у безготівковій формі будь-якому позичальнику, є первинні документи, які позивачем до суду не надано. Позивачем не надано належного та допустимого доказу на підтвердження виникнення вимоги - переведення позивачем грошових коштів у безготівковій формі ОСОБА_3

Позивачем надано до суду розрахунок, який не відповідає умовам кредитного договору. Не відповідають зазначені у розрахунку дати виникнення заборгованості простроченої умовам, визначеним у таблиці визначення сукупної вартості споживчого кредиту, реальної процентної ставки та графіку погашення кредиту. При розрахунку заборгованості позивач у порушення п. 2.7 та 2.8 не здійснений щоденний розрахунок процентів. Позивачем безпідставно здійснив розрахунок відсотків з подвійним нарахуванням за різними процентними ставками.

Відповідно до положень ч.2 ст.372 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності ОСОБА_3, ОСОБА_4, які належним чином повідомлені про, дату час і місце судового розгляду шляхом розміщення оголошення про дату, час і місце розгляду справи на офіційному сайті апеляційного суду у відповідності до положень Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (т.3 а.с. 172-175).

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_1, яка просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення буду першої інстанції скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову, заперечення представника позивача - ОСОБА_5, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

На виконання ст. 360 ЦПК України, банк направив апеляційному суду відзив, у якому зазначив, що апеляційна скарга є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не спростовує висновків суду першої інстанції.

ОСОБА_1 підписанням договору поруки засвідчила свою обізнаність з умовами договору поруки, кредитного договору, в тому числі з додатками № 1, 2 до кредитного договору, які є його невід'ємною частиною.

Договір поруки, укладений між банком та ОСОБА_4 не має ніякого відношення до ОСОБА_1

Банк не має можливості надати оригінали документів, оскільки оригінал кредитної справи за кредитним договором, укладеним між банком та ОСОБА_3, було поміщено для зберігання до сховища каси відділення банку, розташованого в м. Донецьк, територія якого непідконтрольна владі України. При цьому меморіальний ордер № 33030921 від 06 грудня 2013 року в електронному вигляді міститься в базі банку ПК «SR-Bank». Позивачем надано примірник вказаного меморіального ордеру, роздрукованого із зазначеної бази і засвідчений уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, підписом головного бухгалтера і печаткою банку.

У виписках по особовому рахунку, які наявні в матеріалах справи, різниться тільки дата формування виписки. При цьому дата, сума операції, призначення платежу є незмінними, оскільки ці дані відображені у виписці по особовому рахунку на підставі первинних документів і підтверджують сам факт видачі кредиту у безготівковій формі.

06 грудня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до банку із заявою, в якій просив перерахувати грошові кошти у розмірі 182000 грн. на його рахунок у ПАТ «ВБР» та того ж дня банком було перераховані зазначені кошти. 06 грудня 2013 року ОСОБА_3 зі свого рахунку перевів 182000 грн. на розрахунковий рахунок ОСОБА_6 182000 грн. з призначенням платежу - оплата трикімнатної АДРЕСА_1.

Відповідач безпідставно стверджує в апеляційній скарзі, що датою перенесення строкових тіла кредиту, процентів та комісії до графи прострочені має бути 11-е число кожного місяця, оскільки відповідачем не враховано вихідні та святкові дні. Погашення заборгованості відповідачем здійснювались в різні дати (в тому числі не в останній день етапу) відповідно, в розрахунку заборгованості зазначені фактичні дати погашення.

Розрахунок заборгованості проведено виходячи із відсоткової ставки 18% річних, передбаченої п.1.4. Кредитного договору на сальдо строкової заборгованості на дату. Враховуючи місце реєстрації Відповідача -1, Банк, не застосовує положення п.6.1 Кредитного договору, та не нараховує позичальнику проценти у розмірі 36% річних від суми простроченої заборгованості, та нараховує позичальнику за порушення строків користування кредитом в розмірі 18% річних від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір. З метою забезпечення виконання зобов'язання між нею та Банком було укладено договір поруки, однак вона не пам'ятає на яку суму було укладено кредитний договір, за виконання якого вона поручалась. Кредитні кошти були використані для придбання квартири у м.Донецьк. ОСОБА_3 повертав кредитні кошти, в якій сумі пояснити не може, та не може засвідчити свій підпис у наданих банком копій примірників, зокрема Договору поруки 2, оскільки відсутній оригінал вказаного документу. При цьому зауважила, що інших договорів з позивачем не укладала.

В судовому засіданні представник банку ОСОБА_5 заперечував проти апеляційної скарги, зазначаючи про її безпідставність та необґрунтованість, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підтримав та зазначив доводи, аналогічні тим, що викладені у відзові Банку на апеляційну скаргу ОСОБА_1 При цьому зазначив, що 26 вересня 2014 року ОСОБА_3 востаннє було перераховано суму у погашення заборгованості.

Банком застосовано нарахування заборгованості виходячи із відсоткової ставки 18% річних, що передбачено п.1.4. Кредитного договору.

Відповідно до положень ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06 грудня 2013 року між ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № IKІPG3.200617.001, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 182000,00 грн. з метою придбання нерухомості.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 06 грудня 2013 року було укладено два договори поруки: між Банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4- договір поруки №РХ029031.200622.001, згідно з яким ОСОБА_4 зобов'язалася відповідати перед банком за виконання ОСОБА_3 зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, визначним кредитним договором, та між Банком та ОСОБА_3, ОСОБА_1 - договір поруки №РХ029031.200757.001, згідно з яким ОСОБА_1 зобов'язалася відповідати перед банком за виконання ОСОБА_3 зобов'язань, щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, визначним кредитним договором .

Факт укладання кредитного договору та договорів поруки відповідачами не оспорюється.

Свої зобов'язання за договором Банк виконав, надавши ОСОБА_3 кредитні кошти, що підтверджується заявою ОСОБА_3 від 06 грудня 2013 року та перерахуванням грошових коштів в сумі 182000 грн. за трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на зазначені у заяві реквізити (т.2 а.с.62), заявою ОСОБА_3 про відкриття поточного рахунку (т.2 а.с.63), договором банківського поточного рахунку від 04 грудня 2013 року (т.2 а.с.64-65), виписками по особовому рахунку № 2233.6.027268563 відкритого на ім'я відповідача ОСОБА_3. за період з 6 грудня 2013 року по 6 грудня 2013 року про переведення ПАТ «ВБР» коштів на зазначений відповідачем рахунок та подальше переведення грошових коштів на рахунок продавця, а також договором іпотеки трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 68-71).

Наведені вище копії виписок по особовому рахунку № 2233.6.027268563 відкритого на ім'я відповідача ОСОБА_3 за період з 6 грудня 2013 року по 6 грудня 2013 року про переведення ПАТ «ВБР» коштів в розмірі 182000 грн. на зазначений відповідачем рахунок та подальше переведення грошових коштів на рахунок продавця, підписані Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» та головним бухгалтером.

При укладенні договору кредиту сторонами визначений графік погашення кредиту (т.1 а.с. 26-28).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого ПАТ «ВБР», вбачається, що станом на 27 липня 2017 р. виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 291106,39 грн., яка складається з: поточної заборгованості за кредитом в сумі 175591,02 грн., простроченої заборгованості за кредитом в сумі 4561,93 грн., поточної заборгованості за процентами по кредиту в сумі 2283,70 грн., простроченої заборгованості за процентами по кредиту в сумі 95929,74 грн., простроченої заборгованості за комісією по кредиту в сумі 12740,00 грн. (т.1 а.с. 5-20).

Вказаний розрахунок співпадає з виписками по особовому рахунку ОСОБА_3 (т.1 а.с. 70-232, т.2 а.с. 72-212).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

З таким висновком апеляційний суд не може не погодитись виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. ст. 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

За Кредитним договором № IKІPG3.200617.001, укладеним 6 грудня 2013 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_3 (т.1 а.с. 21-23), останньому надається кредит в сумі 182000 грн. на придбання нерухомості на строк до 5 грудня 2033 року, зі сплатою за користування кредитом 18% річних (п. 1.2., 1.3., 1.4 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 1.6. Кредитного договору позичальник сплачує Банку комісію за надання кредитних ресурсів у розмірі 0,20% від суми кредиту по договору, щомісяця в період сплати. Нарахування комісії здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом.

Пунктом 1.8 Кредитного договору визначено рахунок для погашення кредиту, сплати процентів та комісій - 37398124872090.

З урахуванням положень п.1.2., позичальник доручив Банку перерахувати кредитні кошти з кредитного рахунку в сумі 182000,00 грн. на поточний рахунок № 26206027514901 відкритий у ПАТ «ВБР» ОСОБА_3 (п.1.9. Кредитного договору).

Відповідно до п.2.1., п.2.3. видача Кредиту здійснюється виключно після підписання договорів, які забезпечують виконання зобов'язань за цим Договором шляхом видачі готівки через касу банку або шляхом перерахування на поточний рахунок вказаний Позичальником на підставі його письмової заяви.

Моментом (днем) надання Кредиту вважається день видачі готівки з каси Банку або перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві Позичальника.

Пунктом п. 2.4. Кредитного договору передбачено, що період сплати кредиту, комісії та процентів: з 1 по 10 число кожного місяця, починаючи з наступного місяця, після дати підписання даного договору. При несплаті кредиту, комісії та процентів у зазначений строк вони вважаються простроченими.

Повернення Кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на транзитний, зазначений в п.1.8. Погашення заборгованості за цим договором здійснюється щомісяця, в період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) відповідно до графіку погашення кредиту (додаток № 2) для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсоткам, щомісячної комісії за надання кредитних ресурсів (п.2.5. Кредитного договору).

Пунктом 2.6. Кредитного договору передбачено, що у випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, комісій згідно з цим договором припадає на вихідний день, зазначені платежі повинні бути здійснені в першій банківський день після вихідного або святкового дня.

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування процентів здійснюється щоденно, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році (п.2.7., п. 2.8. Кредитного договору).

Відповідно до пп.3.1.9., пп.3.1.11. п. 3.1. розділу 3 Кредитного договору Банк має право змінити умови договору - зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати комісії й процентів за користування, виконання інших зобов'язань у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст. 212, 611, 651 ЦК України, щодо зобов'язань, строк виконання яких не настав, вважається, що строк у зазначеному в повідомленні дату.

Позичальник зобов'язується, зокрема, здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти та комісії, та виконувати всі свої зобов'язання в повному обсязі у строки, передбачені цим договором; у випадку загрози зриву строків повернення кредиту, комісії та процентів за його використання, інформувати банк в письмовій формі не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати погашення кредиту та процентів; письмово повідомляти банк про зміну місця реєстрації та/або проживання, зміну реквізитів документів, що посвідчує особу та інших обставин, які можуть вплинути на виконання позичальником зобов'язань за цим договором, протягом 3 робочих днів з моменту настання таких обставин (п. 4.2. Кредитного договору).

За порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом банк нараховує позичальнику проценти в розмірі 36% річних від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення (п.6.1. Кредитного договору).

В якості забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_3 за Кредитним договором, 6 грудня 2013 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_4, ОСОБА_3 було укладено Договір поруки РХ029031.200622.001 (т.1 а.с.30 ), та між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_1, ОСОБА_3 укладено договір поруки РХ 029031.200757.001 (т.1 а.с.32), про що свідчать підписи сторін в п.20 Договору поруки 2. За умовами Договору поруки 2 , ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання перед Банком відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3, які виникають з умов Кредитного договору, внаслідок порушення Позичальником зобов'язань за Кредитним договором.

Пунктом 5 Договору поруки 2 визначено, що Поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений. Крім того, в п. 18 Договору поруки 2 зазначено, що предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ОСОБА_3 (Боржник) зобов'язань за Кредитним договором від 6 грудня 2013 року № IKІPG3.200617.001, згідно якого Кредитор надав Боржнику кредит в сумі 182000,00 грн. із зазначенням на які цілі, на який строк, розмір процентів за користування кредитом, умови повернення та інше.

В апеляційній скарзі та в суді відповідач ОСОБА_1 не заперечує та підтверджує факт укладення Кредитного договору між Банком та ОСОБА_3 та Договору поруки 2 між Банком та нею, та Договору поруки 1 між Банком та ОСОБА_4

Не заперечуються відповідачем ОСОБА_1 і ті обставини, що кредит надався ОСОБА_3 та використаний останнім для придбання трикімнатної АДРЕСА_1.

Заперечення ОСОБА_1 в частині необізнаності щодо суми наданого кредиту та умов його повернення, спростовується Договором поруки 2 та Кредитним договором, з положеннями якого вона ознайомлена, що засвідчено її підписом в Договорі поруки 2.

Як вбачається з матеріалів справи Кредитний договір, Договір поруки 1, Договір поруки 2 було укладено у м.Донецьк (т.1 а.с.21 - 32).

В суді першої інстанції та в апеляційному суді представник Банку пояснив, що позивач не має можливості надати оригінали наведених вище договорів, оскільки оригінал кредитної справи за Кредитним договором № IKІPG3.200617.001 від 6 грудня 2013 року, укладеним між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_3 було поміщено для зберігання до сховища каси відділення Банку , розташованого в м.Донецьку, територія якого тимчасово не підконтрольна владі України.

Факт виконання Банком своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо надання Позичальнику ОСОБА_3 кредиту у розмірі 182000,00 грн. підтверджується меморіальним ордером № 33030921 від 6 грудня 2013 року, відповідно до якого ОСОБА_3 одержав кошти в сумі 182000,00 грн. із призначенням платежу: кредит на трьох кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, (Кредитний договір №IKІPG3.200617.001, від 6 грудня 2013 року); випискою по особовому рахунку № 2233.6.027268563 за період з 06 грудня 2013 року по 06 грудня 2013 року; випискою по особовому рахунку № 2620.6.027514901 за період з 06 грудня 2013 року по 06 грудня 2013 року (т. 2 а.с.66, 67).

Відповідно до п.4.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 18 червня 2003 року № 254 (далі - Положення № 254) меморіальні документи, у тому числі і меморіальні ордери, застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками.

У первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебітом і кредитом, сума операції в грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження( (п. 4.8 Положення № 254).

Пунктом 7.2 Положення № 254 передбачено, що первинні документи за кожний робочий день мають бути звірені з оборотно-сальдовим балансом. Сформовані, зброшуровані та звірені з оборотно-сальдовим балансом меморіальні документи передаються на зберігання.

З пояснень представника Банку в суді вбачається, що оригінал меморіального ордера № 33030921 від 6 грудня 2013 року засвідчений підписом відповідального виконавця було поміщено до архіву Банку за місцем його видачі, що знаходиться в м.Донецьк.

Враховуючи ці обставини, а саме, що оригінал меморіального ордера № 33030921 від 6 грудня 2013 року знаходиться в архіві Банку, який розташований на непідконтрольній владі України території, апеляційний суд не може не погодитися з висновком суду першої інстанції, що позивач з об'єктивних причин не мав можливості надати суду оригінал зазначеного меморіального ордеру.

Разом з тим, оскільки меморіальний ордер № 33030921 від 6 грудня 2013 року в електронному вигляді міститься в базі Банку ПК «SR-Bank», позивачем до матеріалів справи надано його примірник, роздрукованого із зазначеної бази Банку та засвідченого підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВБР», підписом головного бухгалтера Банку, та печаткою Банку.

У виписках по особовому рахунку різниться тільки дата формування виписки. При цьому дата, сума операції, призначення платежу є незмінними, ці дані відображені у виписці по особовому рахунку на підставі первинних документів і підтверджують сам факт видачі кредиту у безготівковій формі.

Згідно з ч.3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Банком надано до матеріалів справи виписку по особовому рахунку № 2233.6.27268563 та виписку по особовому рахунку № 26206027514901, відомості про відкриття якого міститься в Кредитному договорі, які вміщують записи про операції, здійснені на підставі первинних документів, а тому є належними та допустимими доказами, що підтверджують виконання Банком умов Кредитного договору та видачу ОСОБА_3 кредиту в розмірі 182000,00 грн., а також часткове виконання останнім умов цього договору (т.1 а.с. 70-232, т.2 а.с. 72-212).

Відомості відображені у наведених вище виписках узгоджуються з наданим позивачем до позову розрахунком заборгованості та з розрахунком заборгованості за процентами, який було надано Банком апеляційному суду ( т.1 а.с. 5 - 20, т. 3 а.с.186 -222).

Твердження відповідача ОСОБА_1 в апеляційній скарзі щодо дати перенесення строкових тіла кредиту, процентів та комісії до графи прострочені з 11 -го числа кожного місяця є безпідставними, оскільки нею не враховано вихідні та святкові дні, та ті обставини, що погашення заборгованості відповідачем здійснювались в різні дати (в тому числі не в останній день етапу). В наданому Банком розрахунку заборгованості зазначені фактичні дати погашення.

Так з розрахунків, наданих позивачем до позову та при розгляді справи апеляційним судом, вбачається, що у серпні 2014 року ОСОБА_3 не здійснено чергового платежу на погашення кредиту, що спричинило початок прострочення, останній платіж в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором ОСОБА_3 здійснив 26 вересня 2014 року, а з жовтня 2014 року взагалі перестав виконувати свої зобов'язання за укладеним Кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка є предметом спору.

Зазначені розрахунки підписані виконавцем, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВБР» та скріплені печаткою Банку, а відтак є належним та допустимим доказом.

Крім того, з наданих розрахунків заборгованості за Кредитним договором вбачається, що банком на прострочену та поточну частини кредиту застосовувалась відсоткова ставка, передбачена п.1.4. Кредитного договору , у розмірі 18 % річних, що спростовує доводи відповідача ОСОБА_1 в тій частині, що Банком здійснено нарахування заборгованості, виходячи із розміру відсоткової ставки, яка дорівнює 36 процентів річних, невідповідності розрахунку Банку умовам Кредитного договору та графіку погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційний суд зауважує, що у банка відсутня можливість надати суду копію кредитного договору у зв'язку зі знаходженням кредитної справи у приміщенні головного офісу у м. Донецьку, тобто населеному пункті, де здійснюється проведення антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

При цьому, ОСОБА_1 не спростовує та підтверджує факт укладення Кредитного договору між банком та ОСОБА_3 та договору поруки між Банкою та нею.

Також у судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 зазначила, що інших, окрім даного спірного договору поруки, з позивачем не укладала.

Доводи апеляційної скарги зводяться до відсутності оригіналів кредитного договору, договорів поруки, виписки тощо.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до положень п. 2.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджені Постановою правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 566, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації із застосуванням комп'ютерних засобів, за допомогою яких в автоматизованому режимі здійснюється збирання, передавання, систематизація та оброблення інформації.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі а/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Отже, надані банком документи, зокрема копії кредитного договору, додатків до нього, договорів поруки, виписки по особовому рахунку, в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України є належними та допустимими доказами факту укладення кредитного договору та договорів поруки, зокрема між банком та ОСОБА_1

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про доведеність позивачем фактів укладення кредитного договору між банком та ОСОБА_3 №IKIPG3.200617.001, та договорів поруки, укладеними між банком та ОСОБА_4 - № РХ029031.200622.001, між банком та ОСОБА_1 №РХ029031.200757.001., а також факту переведення банком 06.12.2013 року грошових коштів у розмірі 182000,00 грн. на розрахунковий рахунок ОСОБА_3 (т.2,а.с.66) та переведення ОСОБА_3 06.12.2013 року зазначених грошових коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_6 в оплату трикімнатної АДРЕСА_1.

На підставі викладеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів та вимог апеляційної скарги відсутні.

При зверненні з апеляційною скаргою, відповідач ОСОБА_1 не сплатила судовий збір в сумі 6549,90 грн., сплату якого ухвалою апеляційного суду було відстрочено на строк до ухвалення рішення (т.3 а.с.50, 85).

Оскільки апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з останньої підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 6549,89 грн. на розрахунковий рахунок - 34313206080033, отримувач коштів - Бахмутське УК/м. Бахмут/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37868870, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 34313206080033, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 05 березня 2018 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: 85530, АДРЕСА_2) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 6549 гривень 89 копійок на розрахунковий рахунок - 34313206080033, отримувач коштів - Бахмутське УК/м. Бахмут/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37868870, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 34313206080033, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді: С.А.Зайцева

Л.М.Кочегарова

Повний текст постанови складено 30 липня 2018 року.

Суддя Т.Б.Ткаченко