Справа №2-426/09

РІШЕ Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2009 року    Кагарлицький районний суд Київської області

          в складі: головуючого                                                   Шевченко І.І.

                         при секретарі                                                   Гембер В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Кагарлицьке районне бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на спадковий житловий будинок, -

в с т а н о в и в:

    позивачі уточнили в судовому засіданні свої позовні вимоги та просять суд визнати за ними, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  в порядку спадкування право власності на спадковий житловий будинок № 69  по вул.. Котовського в селі Черняхові Кагарлицького району Київської області по 1/10 частині кожному, посилаючись на те, що 27 лютого 2000 року, у віці 50 років, померла  їх мати, ОСОБА_6, яка до дня смерті проживала у  власному будинку № 69  по вул.. Котовського в селі Черняхові Кагарлицького району Київської області.

Вони на рівні з батьком є спадкоємцями майна померлої матері першої черги за законом. ? частина вказаного будинку є спадковим майном, яке фактично перейшло до них, її дітей, спадкоємців першої черги за законом.

Спадщина ними фактично прийнята шляхом проживання із спадкодавцем на час її смерті в одному житловому  приміщенні, а також фактичний вступ управління та володіння належним їй майном.

Про те, оформити спадкові права на належну матері частку будинку після її смерті  вони  не мають змоги, так як частка будинку, яка віднесена до спадкового майна, не була виділена із спільної сумісної власності подружжя в установленому порядку в БТІ зареєстрований не був, а відтак відсутній правовстановлюючий документ на об‘єкт нерухомості, який відповідно до вимог закону підлягає обов‘язковій державній реєстрації.

За таких умов, коли їхня мати за життя не оформила та не зареєструвала право власності на частку даного будинку, БТІ, як реєстратор права власності на нерухоме майно, не може видати їй витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Станом на даний час, належну їхній матері частку у житловому будинку в установленому законом порядку зареєструвати не можливо у зв‘язку з тим, що відповідно до п.2.3, п.3.3 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року заяву для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно подає власник (власники) або особа, яка належним чином ним (ними) уповноважена.

    Враховуючи, що власник нерухомого майна, їхня мати, померла і згідно частини 4 ст. 25 ЦПК України її цивільна правоздатність припинилася в момент смерті, вона не може подати від свого імені заяву до органу реєстрації права власності на нерухоме майно чи належним чином уповноважити другу особу здійснити вказану вище дію, виникла необхідність  звернутися до суду для визнання права власності на об‘єкт нерухомості, житловий будинок № 69  по вул.. Котовського в селі Черняхові Кагарлицького району Київської області за ними, законним спадкоємцем її майна першої черги за законом.

    Відповідач уточненні позовні вимоги позивачів визнав, оскільки в дійсності у спільній частковій власності має житловий будинок, а тому не заперечує проти визнання за позивачами по 1/10 частині кожному.

    Третя особа в судове засідання не з‘явилася і подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутність. Проти задоволення позиву не заперечує.

    Суд, вислухавши  сторони та вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне уточнений в судовому засіданні позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні суд  встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27 лютого 2000 року, у віці 50 років, померла  мати позивачів та дружина відповідача, ОСОБА_6, яка до дня смерті проживала у  ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачі на рівні із відповідачем є спадкоємцями майна померлого спадкодавця першої черги за законом. ? частина житлового будинку № 69  по вул.. Котовського в селі Черняхові Кагарлицького району Київської області є власністю відповідача, а ? частина вказаного будинку є спадковим майном, яке фактично перейшло до позивачів, її дітей, та відповідачу - спадкоємцям першої черги за законом.

Спадщина позивачами фактично прийнята шляхом проживання із спадкодавцем на час її смерті в одному житловому  приміщенні, а також фактичний вступ управління та володіння належним їй майном.

Про те, оформити спадкові права на належну матері частку будинку після її смерті  позивачі  не мають змоги, так як частка будинку, яка віднесена до спадкового майна, не була виділена із спільної сумісної власності подружжя в установленому порядку в БТІ зареєстрований не був, а відтак відсутній правовстановлюючий документ на об‘єкт нерухомості, який відповідно до вимог закону підлягає обов‘язковій державній реєстрації.

За таких умов, коли мати позивачів за життя не оформила та не зареєструвала право власності на частку даного будинку, БТІ, як реєстратор права власності на нерухоме майно, не може видати їй витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

20.10.2009 року Кагарлицьким БТІ  було виготовлено технічний паспорт на вищевказаний будинок, однак у наданні витягу з реєстру прав на нерухоме майно відмовлено, у зв‘язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на будинок, який крім того, в БТІ не зареєстрований у встановленому порядку.

Згідно довідок із сільської ради, які були надані позивачами підтверджується факт прийняття спадщини позивачами шляхом проживання у спадковому житловому  будинку у належному технічному та санітарному стані, обробітку присадибної  ділянки на протязі 6 місяців з дня відкриття спадщини.  Окрім того, позивачі були зареєстровані  по житловому будинку 69  по вул.. Котовського в селі Черняхові Кагарлицького району Київської області, про що свідчить виписка, що видана виконкомом Черняхівської сільської ради та відмітки у паспортах кожного позивача.

Згідно ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені, зокрема із право чинів.

Згідно ст.. 392 ЦК України власник майна може пред‘явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які засвідчують право власності.

Вказане в судовому засіданні підтверджується  наявними  в справі доказами, а саме: копіями паспортів на  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1; копією свідоцтва про смерть на ОСОБА_6; копіями свідоцтв про народження та про одруження; випискою із сільської ради; довідками  із сільської ради; копією технічного паспорта на будинок № 69  по вул.. Котовського в селі Черняхові Кагарлицького району Київської області, а тому суд визнає за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  в порядку спадкування право власності на спадковий житловий будинок № 69  по вул.. Котовського в селі Черняхові Кагарлицького району Київської області по 1/10 частині кожному.

    На підставі викладеного  та керуючись ст. ст. 316, 317, 328, 1222 – 1223ЦК України (2004 р.), п.п. 2.3 та 3.3 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, ст.. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд ,-

в и р і ш и в:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Кагарлицьке районне бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на спадковий житловий будинок - задовольнити повністю.

Визнати  за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  в порядку спадкування право власності на спадковий житловий будинок № 69  по вул.. Котовського в селі Черняхові Кагарлицького району Київської області по 1/10 частині кожному.

Заява про апеляційне оскарження рішення  суду може бути подана до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                    І.І. Шевченко