Справа  № 2-а-4867/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30.03.2011 року  Суддя  Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Пустовіт З.П.,  розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов    ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду  України в м.Бердянську про  визнання протиправною бездіяльності УПФУ та  покладення зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії,   

В С Т А Н О В И Л А :

      24.11.2010 року позивач звернулася до суду  з  позовом до відповідача, в якому просила   визнати неправомірною бездіяльність УПФУ в м.Бердянську щодо не нарахування  доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2006 року по день винесення рішення і в подальшому  та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату вказаного підвищення, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

При відкритті провадження позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 23.05.2010 року залишені без розгляду на підставі ст.ст.100, ч.5 ст.107 КАС України за пропуском строку звернення до суду. 

Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»застосовується лише для визначення розмірів пенсій визначених цим законом, і на правовідносини визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни»не розповсюджується. У 2007р. передбачені були виплати лише дітям війни, які є інвалідами, а в 2008 -2010 роках зазначені виплати здійснювалися у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України, оскільки на законодавчому рівні не було вирішено питання щодо фінансування цих виплат відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

У відповідності до ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.     

      Розглянувши матеріали справи, суд   знаходить вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають  задоволенню частково.   

Позивач має статус «Дитини війни», що надає, відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-IV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 року, право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом. Відповідач повинен нарахувати  та виплатити підвищення до пенсії  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком до його пенсії.   

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнані неконституційним положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що призупиняли на 2007 рік дію ст.6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004 року, а відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнані неконституційним положення п.1,2 ст.41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

          Як убачається з матеріалів справи, виплата позивачу підвищення до пенсії як «дітям війни»з 1 січня 2010 року здійснювалася в розмірі 49,80 грн. на підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», проте розмір підвищення, встановлений цією постановою, суперечить ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому не може бути застосований за нормою ч. 4 ст.9 КАС України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.   

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру виплати підвищення до пенсії «дітям війни»підлягає застосуванню норма ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому відповідач в період з 24.05.2010р. по 24.11.2010р. повинен нарахувати та виплатити позивачу пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, з урахування раніше проведених виплат.   Вимоги в частині покладення зобов’язання на майбутнє задоволенню не підлягають, оскільки судовому захисту підлягають тільки порушені права.

Відповідно до ст. 99 КАС України (в новій редакції) строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за  6 місяців.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72,  99, 100-102,  158-163, 167, 183-2, 186 КАС України,   ст.5-7 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  Законом України  «Про державний бюджет України на 2010 рік,  суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

                Позов ОСОБА_1, 30.09.1938р.н., яка мешкає за адресою: м.Бердянськ, вул. Кірова, буд. 23,   задовольнити частково.  

Визнати протиправною   бездіяльність   Управління   Пенсійного   фонду   України   у   м.Бердянську Запорізької області щодо ненарахування та невиплати на користь  ОСОБА_1  у період  з  24  травня 2010 року по 24 листопада  2010 року підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни, розрахованої з  урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати.

           Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області  здійснити перерахунок та виплату на користь  ОСОБА_1  за період  з  24 травня 2010 року по 24 листопада 2010 року  суми пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-IV від 18.11.2004 р., розрахованої з  урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період травня - листопада 2010 року  з урахуванням фактично здійснених виплат.             В частині покладення на відповідача зобов’язань щодо перерахунку та виплати підвищення до пенсії в майбутньому відмовити.

          Постанова підлягає негайному виконанню.

              Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було прийнято без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.   

Суддя           ОСОБА_2