Справа № 2-129/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"23" листопада 2011 р.  Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

                                                         у складі: головуючого –судді Ліхтанської Н.П.

                                                                        при секретарі  Олійник  Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську цивільну спра-ву за основним та уточнюючим позовом  ОСОБА_1 до ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк»в особі  відділення № 2 м. Бердянську Філії ЗАТ «ПУМБ»у м. Маріуполі про розірвання кредитного договору, визнання недійсною вимогу  про нарахування штрафних санкцій,

за   основним та   уточнюючим позовом  ОСОБА_2 Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»до ОСОБА_1  про  звернення стяг-нення на заставне майно боржника згідно договору  застави,

                                                       В С Т А Н О В И В :

             Як видно з  основної та уточнюючої позовної заяви ОСОБА_1, 05жовтня 2007р. між позивачем  ОСОБА_1 та ЗАТ «Перший  Український Міжнародний банк»правонаступником всіх прав та зобов”язань  якого є  ПАТ «Перший  Український Міжнародний банк»був укладений кредитний договір № 5735095, згідно умов якого позивач ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 22923,00 доларів США зі сплатою 11,90% річних з кінцевим терміном повернення кредиту  до 05.10.2014р. Кредит був отриманий  для придбання  транспортного засобу: ТЗ легковий універсал, марки VOLKSWAGEN CADDY.  Згідно  умов кредитного договору позивач ОСОБА_1В зобов'язаний здійснювати повернення  кредиту  частинами  в розмірі  та в строки, передбачені Графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.  Кредитний договір забезпечується договором застави  придбаного транспортного засобу № 5736275 від 05.10.2007р., укладеним  між  сторонами. До листопада 2008р.,  позивач своєчасно та в повному обсязі виконував умови кредитного договору. У листопаді 2008р. сума щомі-сячного платежу за рахунок непередбачуваних обставин (обвалу курсу гривні до долара США, підвищення його курсу майже у 2  рази) збільшилась шляхом зміни курсу продажу доларів США. А оскільки позивач отримує свій прибуток у національній валюті - гривні, то він має купувати валюту, в якій йому видано кредит за гривню, витрачаючи набагато більше, ніж при укладанні договору. Позивач своєчасно в грудні 2008 р. повідомив банк про зміну обставин виконання угоди та просив банк запровадити процедуру реструктуризації кредиту. До лютого 2009року банк розглядав цю заяву, тим часом нараховуючи проценти та збільшуючи розмір  заборгованості позивача. У лютому відповідач фактично відмовив позивачу у зміні умов угоди, надавши для підпису Додаткову угоду до кредитного договору. В додатковій угоді від 20.02.2009року замість пом'якшення умов та подовження строку виплати кредиту позивачу встановили більш жорсткі умови розрахунку: строк виплати не подовжили, а суми виплати або залишили у тому ж розмірі, або навіть підвищили, хоча внаслідок різкої зміни курсу долара на момент підписання договору 5,05 грн. за 1 долар США, а на 27 листопада 2008р.- 6,74 грн. за 1долар США, станом на 20 травня 2009р. - вже 7.62 за 1долар США (тобто більше, ніж на 50 % перевищує вартість валюти на час укладання договору), а за міжбанківським курсом, за яким позивач купує долари США- 7,80 грн. за 1долар США. На сьогодні вартість 1долара США складає 7,9712 грн., а комерційний курс придбання доларів - ще вище.Тому позивач ОСОБА_1 наполягає на тому, що на момент укладання Договору він керувався стабільною фінансовою ситуацією на валютному ринку країни, пропозицією про більш вигідні умови кредиту у валюті, відсутністю попереджень про можливі ризики такого різновиду кредитування і сподівався на відповідальність Головного банку України - Національного банку України, основною функцією якого, відповідно до ст. 6 Закону України «Про національний банк України»є «забезпечення стабільності грошової одиниці України. Також позивач був упевнений, що його бізнес буде розвиватися, а  доходи не тільки не зменшаться, а, навіть, будуть ще вищими. Такого не відбулося. Внаслідок мирової фінансової кризи його статки зменшилися, а суми, які він повинен виплачувати суттєво збільшилися. Позивач розуміє, що курс гривні до інших валют не є сталим і відповідно до законодавства він постійно то підвищується, то знижується, але такого збільшення в більш ніж в 1,5 рази, він передбачити не міг, тому позивач вважає, що існує істотна зміна обставин, і ця зміна значно погіршує становище позивача за договором. Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору, договір може бути зміне-ний або розірваний за згодою сторін, якщо  інше не встановлено  договором або  не випливає  із суті зобов»язання. В ч. 2 цієї ж статті йдеться про те, що, якщо сторони не досягали згоди, щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті,- змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності відповідних  умов. Таким чином відносно кредитного договору № 5735095 від 05.10.2007року наявні всі умови, перераховані у частині 2 статті 652 ЦК України, а  тому позивач ОСОБА_1 просить розірвати кредитний договір № 5735095 віт 05.10.2007р. укладений між ним та Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк»з 01.12.2008р., а також визнати вимогу щодо стягнення штрафних санкцій (відсотків та пені), нарахованих після 01.12.2008р.  незаконною, у зв'язку  з необгрунтованими  нарахуваннями  таких  штрафних санкцій.

Як вбачається з основного та уточнюючого позову ПАТ «ПУМБ», 05жовтня 2007 р. між позивачем  ЗАТ «Перший  Український Міжнародний банк»правонаступником всіх прав та зобов”язань  якого є  ПАТ «Перший  Український Міжнародний банк» та  відпові-дачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5735095, згідно умов якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 22923,00 доларів США зі сплатою 11,90% річних з кінцевим терміном повернення кредиту  до 05.10.2014р. Кредит був отриманий  для придбання  транспортного засобу: ТЗ легковий універсал, марки VOLKSWAGEN CADDY.  Згідно  умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1В зобов'язаний здійс-нювати повернення  кредиту  частинами  в розмірі  та в строки, передбачені Графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.  Кредитний договір забезпечується договором застави придбаного транспортного засобу № 5736275 від 05.10.2007р., укладеним  між  сторонами, згідно якого відповідач передав у заставу банку транспортний засіб ТЗ легковий універсал, марки VOLKSWAGEN CADDY, рік випуску: 2007, колір синій, № шасі(кузова, рами)WV2ZZZ2K8X034925, реєстраційний номер: АР 8941 ВА , який  на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АРС № 041705, виданого РЕВ  МРВ ДАІ  №11 при УМВС України в Запорізькій області 05 жовтня 2007року, належить відповідачу ОСОБА_1 Впродовж дії кредитного договору відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за Кредитним договором, несвоєчасно та не в повному обсязі погашав кредит та відсотки за користування кредитом. Згідно ст. ст. 526,527,530,1054 ЦК України  відповідач зобов'язаний  свої обов"язки виконувати  належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Станом на 07.02.2010р. відповідач одержану суму кредиту не повернув, встановлену  договором  оплату за користування кредитом в повному об'ємі  не погашає, і заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед Банком по кредитному договору згідно розрахунку складає 26797,24 доларів США, в тому числі: заборгованість по кредиту —19345,68 доларів США; заборгованість  за відсотками –2931,22 доларів США, сума пені за порушення  умов договору –4520,34 доларів США. У зв'язку з цим позивач ПАТ «ПУМБ»просить звернути стягнення на предмет застави - на транспортний засіб ТЗ легковий універсал, марки VOLKSWAGEN CADDY. рік випуску: 2007, колір синій, № шасі(кузова, рами)WV2ZZZ2K8X034925, реєстраційний номер: АР 8941 ВА , який  на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АРС № 041705, виданого РЕВ  МРВ ДАІ  №11 при УМВС України в Запорізькій області 05 жовтня 2007року, належить ОСОБА_1 (15.10.1963р. народження, ІІН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою 71100, м. Бердянськ, вул..Першотравнева, буд.29а/32а, кВ.11),  шляхом  продажу зазначеного  майна на  публічних торгах у межах процедури  виконавчого провадження,  за ціною, визна-ченою  незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні  ціни на  цей вид майна. Отримані від продажу автомобіля   кошти перерахувати  на рахунок позивача ОСОБА_2 Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк».

          У судовому засіданні  позивач  за  своїм позовом та відповідач за об»єднаним позо-вом ОСОБА_1  свої позовні вимоги  підтримав у повному обсязі, а позовні вимоги бан-ку не визнав і зазначив, що  він у жовтні 2007року  отримав кредит  у валюті для придбан-ня   легкового автомобілю, та той час  він  неодноразово брав кредити  і погашав їх, мав свій бізнес, стабільні статки і тому розраховував, що зможе виплатити суму кредиту, але світова криза  у 2008році різко змінила його фінансове становище, його бізнес занепав, до-ходи  зменшилися і він з грудня 2008року не зміг погашати кредит згідно графіку, він не-одноразово звертався до банку з пропозицією переглянути кредитний договір, або його розірвати, але банк не йшов ні на які поступки, а позивачу все важче було платити внески за кредитом, оскільки вони з дружиною обоє працювали у одному бізнесі, мають неповно-літню дитину, також  матеріально допомагають непрацездатній матері дружини. На тепе-рішній час  позивач залишив бізнес, працює у державнй установі і отримує невелику заро-бітну плату. Через збільшення курсу долара США різко збільшила сума кредиту і тепер цей автомобіль не  коштує такі гроші  і не вигідний для придбання,  також позивач вважає, що він не повинен нести всі ризики через  фінансову кризу і просить розірвати кредитний договір через істотну зміну обставин.

        У судовому засіданні представник позивача  за позовом банку та  представник відпо-відача за позовом ОСОБА_1- ОСОБА_3 підтримав  позовні   вимоги  банку в повному обсязі, позов ОСОБА_1В не визнав і зазначив, що, як пояснив  ОСОБА_4 він з 1995року працює у бізнесі, неодноразово отримував кредити, погашав їх,  знав про коливання валюти на  світовому ринку і знав про можливість  фінансової кризи , тому він повинен був передбачати  таку можливість фінансової кризи, і повинен брати на себе такі ризики, на той час у банку були різні кредити і він мав можливість вибирати чи валютний кредит, чи гривнєвий, при підписанні  кредитного договору  ОСОБА_1 повністю озна-йомився з його умовами, сам обрав валюту та добровільно платив внески згідно графіку погашення боргу. З кінця 2008року ОСОБА_1 ніяк не погашає  кредит, тобто зовсім не виконує свої зобов»язання  за кредитним договором, тоді як банк свої зобов»язання вико-нав  та передав  йому  кошти на придбання автомобіля,  в лютому 2009року  на прохання ОСОБА_1 банк   уклав додаткову угоду, згідно якої змінив графік  погашення забор-гованості  і на прохання відповідача дозволив йому 4 місяці не платити тіло кредиту, а погашати тільки відсотки, однак відповідач  станом  07.02.2010р. має  заборгованість  за кредитом  в сумі 26797,24долара США і тому банк просить   в рахунок  погашення  такої заборгованості  звернути стягнення на  предмер застави –автомобіль, придбаний відпові-дачем.

        Розглянувши матеріали справи і вислухавши пояснення учасників процесу, суд вва-жає позов ОСОБА_1 не обґрунтованим і не підлягаючим задоволенню, а позов банку обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав:

       05 жовтня 2007р. між ЗАТ «Перший  Український Міжнародний банк»правонаступ-ником всіх прав та зобов”язань  якого є  ПАТ «Перший  Український Міжнародний банк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5735095, згідно умов якого  ОСОБА_5 отримав кредит в сумі 22923,00 доларів США зі сплатою 11,90% річних з кінце-вим терміном повернення кредиту  до 05.10.2014р. Кредит був отриманий  для придбання  транспортного засобу ТЗ легковий універсал, марки VOLKSWAGEN CADDY. Згідно  умов кредитного договору  ОСОБА_1  зобов'язаний здійснювати повернення  кредиту  частинами  в розмірі  та в строки, передбачені Графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом. 20 лютого 2009року  на прохання ОСОБА_1 сто-рони  уклали додаткову угоду, згідно якої змінили графік  погашення заборгованості за кредитним договором і ОСОБА_1 була надана можливість 4 місяці не платити тіло кредиту, а погашати тільки відсотки.  Кредитний договір забезпечується договором зас-тави  придбаного транспортного засобу № 5736275 від 05.10.2007р., укладеним  між  сто-ронами, згідно якого відповідач передав у заставу банку транспортний засіб ТЗ легковий універсал, марки VOLKSWAGEN CADDY. рік випуску: 2007, колір синій, № шасі(кузова, рами)WV2ZZZ2K8X034925, реєстраційний номер: АР 8941 ВА , який  на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АРС № 041705, виданого РЕВ  МРВ ДАІ  №11 при УМВС Ук-раїни в Запорізькій області 05 жовтня 2007року, належить  ОСОБА_1, що підтверджу-ється копіями цих  документів.           

Як встановлено у судовому засіданні, сторони, при підписанні кредитного договору, дійшли згоди щодо всіх умов договору та підписали його.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановленого договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

             Підписаний позивачем ОСОБА_1 кредитний договір свідчить про те, що він був ознайомлений з умовами надання кредиту на придбання автомобіля. При укладанні кредитного договору позивач не був обмежений у можливості отримати кредит як в іноземній, так і в національній валютах. Валюту кредитування у вигляді долару США позивач обрав на власний розсуд.

Крім того, відповідно до статті 36 Закону України «Про національний Банк України»офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України. Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату. Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена. Таким чином, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь –яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане. Позивачем  ОСОБА_1 не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане. Посилання позивача ОСОБА_1 на настання фінансової світової кризи не може вважатися істотною зміною обставин в розумінні ч. ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, оскільки економічна криза в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін, не може бути самостійно віднесена до зміни обставин укладання конкретних договорів, якими сторони керувались, та підставою для розірвання Кредитного договору.

Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику. Також, відповідно до п. 1.1.1 Кредитного договору валютні ризики під час виконання зобов’язань за кредитним договором несе Позичальник. Отже із змісту та суті Кредитного договору випливає, що ризик зміни обставин (валютні ризики під час виконання зобов’язань за кредитним договором) несе Позичальник ОСОБА_1. Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (стаття 625 ЦК України ). Отже, позивач зобов’язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства. Якщо виконання зобов’язань за Кредитним договором стає більш обтяжливим для позивача, останній не дивлячись на це зобов’язаний виконати свої обов’язки за договором відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, якою передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Виконання договору має відбутися постільки воно є незалежним від труднощів, які воно може викликати для сторони його виконання.

Крім того, відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється вико-нанням, проведеним належним чином. Позичальник має заборгованість за Кредитним договором у сумі 26797,24доларів США, яка на сьогоднішній день не погашена.

Враховуючи, що у спірних правовідносинах відсутня сукупність обов’язкових умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, за наявності яких, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторонни, суд приходдить до висновку , що з зазначених підстав позовні вимоги про розірвання кредитного договору № 5735095 від 05.10.2007 р. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, як не підлягають задоволенню і  похідні від цього вимоги про визнання недійсною вимогу  про нарахування штрафних санкцій,.    

Згідно ст. ст. 526,527,530,1054 ЦК України   відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний  свої обов"язки виконувати  належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Станом на 07.02.2010р.  позичальник ОСОБА_1 одержану суму кредиту не повернув, встановлену  договором  оплату за користування кредитами в повному об'ємі  не погашає, і заборгованість відповідача перед Банком за  кредитним договором  № 5735095 від 05.10.2007р. згідно розрахунку складає  26797,24доларівСША, в тому числі: заборгованість по кредиту —19345,68 доларів США; заборгованість  за відсотками –2931,22 доларів США, сума пені за порушення  умов договору –4520,34доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості банком.

У відповідності до п. 3.5.8 Кредитного договору зі спливом встановленого цим пунктом Договору строку виконання вимоги Банку, останній набуває право розпочати стягнення суми заборгованості за цим договором в судовому порядку та звернути стягнення на майно, передане Банку в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим Договором в судовому порядку, визначеному відповідними договорами забезпечення та чинним законодавством, з метою задоволення вимоги Банку про дострокове повернення кредиту разом із нарахованими процентами та пенею.

Відповідно до п.5.2.2. Договору застави транспортного засобу, у випадках та в порядку, передбачених Кредитним договором, цим Договором, та/або чинним законодавством України, заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави.

Відповідно до п.5.2.3. Договору застави транспортного засобу, у разі порушення Заставодавцем обов'язків, встановлених цим Договором, або порушення боржником обов'язків за Кредитним договором, Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання Основного зобов'язання згідно з умовами Кредитного договору, а в разі його невиконання -звернути стягнення на Предмет застави.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу» - заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання,  забезпеченого заставою,  воно  не  буде виконано,  якщо інше не передбачено законом чи договором.

          Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

В порядку ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

 Згідно ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

          Враховуючи, що відповідач  ОСОБА_1 у встановлений кредитним  договором термін не повернув позивачу  суму боргу, а  також суму нарахованих відсотків, пені, та-кож враховуючи, що відповідачем був укладений договір застави  транспортного засобу , суд вважає  необхідним  в рахунок  погашення заборгованості за кредитним договором  звернути стягнення на предмет застави –легковий автомобіль .

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,10,212-215 ЦПК України,  ст.ст. 525,526, 527, 530,553,554,589-591,610,611, 1046, 1048-1054 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу» суд

                                                              В И  Р І Ш И В :          

          В задоволенні основної та уточнюючої позовної заяви  ОСОБА_1 Вікторо-вича до ПАТ «Перший Український Міжнародний банк»в особі  відділення № 2 м. Бердянську Філії ПАТ «ПУМБ»у м. Маріуполі про розірвання кредитного договору, визнання недійсною вимогу  про нарахування штрафних санкцій  -- відмовити.

          Основний та   уточнюючий позов  ОСОБА_2 Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1  про  звернення стяг-нення на заставне майно боржника згідно договору  застави задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 5735095 від 05.10. 2007 р. - в розмірі 26797,24доларів США - звернути стягнення на предмет застави –транспортний засіб ТЗ легковий універсал, марки VOLKSWAGEN CADDY. рік випуску: 2007, колір синій, № шасі(кузова, рами)WV2ZZZ2K8X034925, реєстраційний номер: АР 8941 ВА , який  на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АРС № 041705, виданого РЕВ  МРВ ДАІ  №11 при УМВС України в Запорізькій області 05 жовтня 2007року, належить ОСОБА_1 (15.10.1963р. народження, ІІН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою 71100, м. Бердянськ, вул..Першотравнева, буд.29а/32а, кВ.11),  шляхом  продажу зазначеного  майна на   публічних торгах у межах процедури   виконавчого провадження,  за ціною, визначеною  незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні  ціни на  цей вид майна. Отримані від продажу автомобіля   кошти перерахувати  на рахунок позивача ОСОБА_2 Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк».

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою  протягом 10 днів  з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_6