Справа №2-704/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 грудня 2009 року  Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої – судді  Іванченка О.Ю.,

                      при секретарі –        Короті Л.С..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Солоне цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія” Дніпрообленерго” до ОСОБА_1 про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії з відповідача посилаючись на те, що між відкритим акціонерним товариством “Дніпрообленерго” в особі Солонянського району електричних мереж ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” та відповідачем існували договірні відносини, про що свідчить відкриття Солонянським РЕМ особового рахунку за № 0720014, встановлення приладу обліку електричної енергії № 384871 типу СО-и446 та видання абонентської книжки на ім’я відповідача.

Споживач зобов’язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об’єкті споживача, невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку і несе відповідальність за їх цілісність, за пошкодження приладів обліку тощо.

    Відповідно до ч.2 п.37 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року контролерами енергонагляду Солонянського РЕМ в с. Микільське на Дніпрі  Солонянського району Дніпропетровської області, де мешкає відповідач, неодноразово проводились перевірки справності приладу обліку та зняття його показань та складено акти про порушення Правил користування електричною енергією: згідно акту №  00033330 від 19.04.2001 року за виявлене безоблікове споживання електричної енергії відповідачу згідно Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення Правил нараховано 462 кВт/год. на суму 66 гривень 52 копійки, з розрахунку 14,4 коп. за 1 кВт/год.; по акту № 00042586 від 19.02.2002 року нараховано 536 кВт/год. на суму 429 гривень 70 копійок; по акту № 00042706 від 27.05.2002 року нараховано 1478 кВт/год. на суму 212 гривень 83 копійки; по акту № 00080206 від 21.08.2002 року нараховано 3844 кВт/год. на суму 553 гривні 54 копійки; по акту № 00080441 від 25.11.2002 року нараховано 3244 кВт/год. на суму 467 гривень 13 копійок,  по акту № 00085189 від 29.01.2003 року нараховано 2174 кВт/год. на суму 313 гривень 06 копійок які складено в присутності відповідача, який був з ними згоден. Свої заперечення і пояснення до актів відповідач не вносив та у встановленому порядку не оскаржував їх. Таким чином, загальна вартість недоврахованої електричної енергії склала 2042 гривні 78 копійок, яку відповідач не бажає сплачувати в добровільному порядку, в зв’язку з чим вони змушені звернутися з позовом до суду .

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала і просила стягнути з відповідача на користь позивача вартість недоврахованої електричної енергії в сумі 2042 гривні 78 копійок , судовий збір в сумі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень в примусовому порядку, оскільки відповідач в добровільному порядку їх сплачувати не бажає.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився. Згідно заяви просив розглянути справу в його відсутність. Також просив суд при винесенні рішення застосувати строк позовної давності, оскільки з моменту складення актів минуло більше трьох років.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами існували договірні зобов’язання на користування відповідачем електричною енергією у житловому будинку у с. Микільське на Дніпрі Солонянського району Дніпропетровської області, про що свідчить відкриття Солонянсьим РЕМ на ім’я відповідача особового рахунку за № 0720014, встановлення приладу обліку електричної енергії та видання абонентської книжки на ім’я відповідача.

В порушення існуючих договірних зобов’язань та Правил користування електричною енергією для населення, відповідач став використовувати електроенергію безобліково, що було встановлено при перевірках правильності обліку використаної електроенергії контролерами РЕМ та про що було складено акти про порушення Правил користування електроенергією: № 00033330 від 19.04.2001 року на суму 66 гривень 52 копійки (а.с.9); № 00042586 від 19.03.2002 року на суму 429 гривень 70 копійок (а.с.11), № 00042706 від 27.05.2002 року на суму 212 гривень 83 копійки (а.с.13), № 00080206 від 21.08.2002 року на суму 553 гривні 54 копійки (а.с.15), № 00080441 від 25.11.2002 року на суму 467 гривень 13 копійок (а.с.17) та № 00085189 від 29.02.2003 року на суму 313 гривень 06 копійок (а.с.20). Таким чином, загальна вартість недоврахованої електричної енергії складає   2042 гривні 78 копійок , яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

В той же час, згідно розрахунку позивача (а.с.7), нарахування збитків по акту № 00033330 від 19.04.2001 року проведено, починаючи з 05.03.2001 року по 19.04.2002 року; по акту № 00042586 від 19.03.2002 року проведено, починаючи з 19.04.2002 року по 19.03.2002 року; по акту № 00042706 від 27.05.2002 року проведено, починаючи з 19.03.2002 року по 27.05.2002 року; по акту № 00080206 від 21.08.2002 року проведено починаючи з 21.02.2002 року по 21.08.2002 року; по акту № 00080441 від 25.11.2002 року проведено починаючи з 21.08.2002 року по 25.11.2002 року; по акту № 00085189 від 29.01.2003 року проведено починаючи з 25.11.2002 року по 29.01.2003 року. До суду позивач звернувся з позовом 09 листопада 2009 року (а.с.3), тобто пропустив передбачений ст. 71 ЦК України 1963 року трирічний строк позовної давності звернення з позовом до суду. У відповідності до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідачем подано до суду заяву про застосування строків позовної давності 08 грудня 2009 року, тобто, до винесення рішення по справі.

У відповідності з ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, в зв’язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити в зв’язку зі спливом передбаченого ст. 257 ЦК України строку позовної давності.

               На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71,161,203-215 ЦК України 1963 року; ст.ст. 257,267,526,610-614,623,1166,1192 ЦК України; ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Відмовити відкритому акціонерному товариству “Енергопостачальна компанія” Дніпрообленерго” в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 2042 гривень 78 копійок в зв’язку зі спливом строку позовної давності.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання  протягом десяти днів з дня  його проголошення заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження поданням апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом строку, встановленого для подачі заяви про апеляційне оскарження .

Текст рішення у повному обсязі виготовлено 22.12.2009 року.

Головуючий суддя:                                                    О.Ю.Іванченко