Справа № 2-294/09
Категорія: 23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 вересня 2009 року смт. Маневичі
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Токарської І.С.,
при секретарі Абрамчук Н.В.,
з участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Настир”я ЛТД” про стягнення боргу,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Маневицького районного суду з позовом до СГ ТзОВ „Настир”я ЛТД” про стягнення боргу, мотивуючи позов тим, що ним були надані відповідачу транспортні послуги по перевезенню робітників маршрутом „Колки – Рожище” з 04.06. 2008 року по 01.08.2008 року на загальну суму 24 047 грн. 66 коп., проте СГ ТзОВ „Настир”я ЛТД” оплатило послуги лише частково. Зважаючи на те, що СГ ТзОВ „Настир”я ЛТД” відмовлялось в добровільному порядку сплатити борг позивачу, він був змушений звернутися до суду і просив стягнути з відповідача в його користь 17 047 грн. 66 коп. боргу, а також суму інфляційних 1 924 грн. 20 коп.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовну заяву підтримав із наведених у ній підстав і просив задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов визнала частково, мотивуючи тим, що фактична заборгованість СГ ТзОВ „Настир”я ЛТД” перед ОСОБА_1 складає 304 грн. 96 коп., оскільки позивачем був порушений п.4 Договору №15 від 22.05.2008 року, а відповідач періодично перевіряв дотримання умов Договору та здійснював контроль за кількістю перевезених ОСОБА_1 працівників, що фіксувалось у відповідному акті, згідно якого здійснювались нарахування та оплата послуг по перевезенню, наданих позивачем.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені з ними, та умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені з ними, та умови, які є обов”язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно абз. 2 ч.2 ст. 908 вищезазначеного Кодексу умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом,іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно – правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
З вимог ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено що між ОСОБА_1 та СГ ТзОВ „Настир”я ЛТД” був укладений договір №15 на перевезення робітників від 22.05.2008 року (далі – Договір), відповідно до якого відповідач надав позивачу право на перевезення робітників по маршруту „Колки – Рожище – Колки” з 22.05.2008 року по 01.08.2008 року, а позивач зобов”язався надавати транспортні послуги на умовах, передбачених цим Договором. Із умов даного Договору вбачається, що сторони узгодили оплату за надані послуги з розрахунку 23 грн. 53 коп. за одного перевезеного робітника.
З пояснень свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, допитаних в судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_1 здійснював перевезення робітників товариства по маршруту „Колки – Рожище – Колки” з 22.05.2008 року по 01.08.2008 року щобудня один раз в день в кількості 12 чоловік, так як транспортні послуги позивачем надавались автомобілем марки „Mersedes” із кількістю посадочних місць для 12 пасажирів, що також бралося до уваги відповідачем при укладенні Договору.
З пояснень представника відповідача ОСОБА_2 та директора СГ ТзОВ „Настир”я ЛТД” ОСОБА_7, допитаного в судовому засіданні в якості свідка, встановлено, що згідно акту від 01.08.2008 року до Договору загальна сума, що підлягала виплаті ОСОБА_1 за надані ним відповідачу транспортні послуги становить 10 164 грн. 96 коп. СГ ТзОВ „Надстир”я ЛТД” було виплачено ОСОБА_1 готівкою 2 860 грн. в червні 2008 року, а також 03.07.2008 року та 08.07.2008 року перераховано на його рахунок, відповідно, 2 000 грн. та 5 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №237 та №244 та не запе-речував сам позивач (а.с. 38).
Позивачем ОСОБА_1, незважаючи на п.4 умов Договору, яким передбачено, що „Перевізник” веде щоденний облік кількості перевезених чоловік, не було надано суду доказів в підтвердження його посилань на те, що перевезення пасажирів здійснювалось в більшій кількості, ніж стверджує відповідач.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності та враховуючи, що позивачем ОСОБА_1, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, при розгляді справи не було доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, сплачених ним на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи судом, а також в доход держави 51 гривню судового збору пропорційно до задоволених судом позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 209, 215 ЦПК України, ст. 526, ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 628, ч.2 ст. 908 ЦК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Настир”я ЛТД” в користь ОСОБА_1 304 (триста чотири) гривні 96 копійок, а також 30 гривень витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Настир”я ЛТД” в доход держави 51 гривню судового збору пропорційно до задоволених судом позовних вимог.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд Волинської шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Маневицького районного суду ОСОБА_8