ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" липня 2006 р. | Справа № 17/344-05-10766 |
Позивач: Іллічівський транспортний прокурор в інтересах держави в особі
Регіонального відділення Фонду державного майна України в
Одеській області
Відповідач: Закритого акціонерного товариства морська агенція „Інтерагент”
3-тя особа на стороні позивача: Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт”
Про визнання недійсним договору оренди державного нерухомого майна
Суддя Зуєва Л.Є.
Представники:
Від прокуратури: Мілошевич В.С.- згідно посвідчення
Від позивача: Калиновська О.С.- повірений.
Від відповідача: не з’явився;
Від 3-ої особи: Остапов В.В. –повірений;
Суть спору: Іллічівський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна в Одеській області (далі –РВФДМУ в Одеській області), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Закритого акціонерного товариства Морської агенції „Інтерагент” (надалі ЗАТ „Інтерагент”), за участю третьої особи на стороні позивача –Державного підприємства (далі-ДП) „Іллічівський морський торговельний порт” про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 3/4 від 01.10.2000р.
В ході розгляду справи Прокурор надав до суду уточнену позовну заяву, згідно якої вимагає визнати договір оренди нерухомого майна від 01.10.2000р. №3\11, укладений між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ЗАТ „Інтерагент” недійсним на майбутнє та зобов’язати ЗАТ „Інтерагент” повернути ДП „Іллічівський морський торговельний порт” одержане за вказаним зобов’язанням нежиле приміщення площею 16,4 кв.м, розташоване за адресою: пл..Праці,6, 3 термінал, шляхом його звільнення.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.
Відповідач –ЗАТ МА „Інтерагент” позовні вимоги не визнає, у зв’язку з тим, що вважає зазначений договір укладеним у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд встановив:
01 жовтня 2000р. між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” (Орендодавець, який є балансоутримувачем об’єкту оренди) та відповідачем (Орендар), був укладений договір оренди №3/4 нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежиле приміщення площею 16,4 кв.м, розташоване за адресою: пл. Праці,6,3 термінал, паромний комплекс у будівлі ТП. Строк оренди - з 01.10.2000р. по 01.10.2002р. включно.
У той же день сторони підписали Додаткову угоду до зазначеного договору, предметом якої є порядок оплати Орендарем експлуатаційних та комунальних послуг, зв’язаних з орендним користуванням нежилим приміщенням площею 16,4 кв.м, розташованим за адресою: пл..Праці,6,3 термінал, паромний комплекс у будівлі ТП.
Пункт 10.6 оскаржуваного договору передбачає, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну цього договору протягом одного місяця після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах , які були передбачені договором.
На підставі ст..17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у зв’язку з відсутністю повідомлення жодної з сторін про відмову від продовження або зміну умов договору, термін дії договору продовжився на тих же умовах, на той же строк –до 01.10.2004р., а потім до 01.10.2006р. У момент продовження дії договору на новий строк (01.10.2004р.) набрав чинності Господарський кодекс України, норми якого застосовуються до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу, але продовжують існувати (п.4 Прикінцевих положень). Відповідно до ст. 287 Господарського кодексу орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення щодо нерухомого майна, яке є державною власністю. Державні ж підприємства можуть бути орендодавцями щодо окремого індивідуально –визначеного майна , а з дозволу орендодавців –щодо нерухомого майна.
Прокурор зазначив, що з моменту продовження дії договору він увійшов у протиріччя з нормами Господарського кодексу України, тому має бути визнаний недійсним на майбутнє.
Крім того, прокурор зазначив, що спірний договір створив перешкоди у виконанні Фондом державного майна функцій орендодавця об’єкту державної власності, узгодження з ним розміру орендної плати.
Прокурор також просить зобов’язати відповідача повернути балансоутримувачу об’єкт оренди шляхом звільнення, посилаючись на те, що за відсутністю правових підстав щодо користування об’єктом оренди, він має бути повернутий власнику або іншій уповноваженій ним особі.
В обґрунтування позову прокурор посилається на ч.1 ст.203, ст.ст.215, 216 Цивільного кодексу України.
Представник Регіонального відділення Фонду держмайна Україні в Одеській області позов прокуратури підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позовних вимог.
ДП „Іллічівський морський торговельний порт” також підтримує позов прокуратури, вважає, що орендодавцем за зазначеним вище об’єктом має бути Фонд державного майна України (його регіональне відділення), про що ДП повідомило ЗАТ „Інтерагент” листом від 07.10.2004р. та запропонувало звернутися до регіонального відділення ФДМУ в Одеській області з пропозицією щодо укладення договору.
Відповідач –ЗАТ „Інтерагент”, проти позову заперечує, посилаючись на те, що орендні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна державних підприємств, регулюються Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, згідно ст..5 якого орендодавцями нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 кв.м є підприємства з дозволу відповідного органу. Оскільки площа об’єкту оренди за оскаржуваним договором не перевищує 200 кв.м. та складає фактично 16,4 кв.м., відповідач вважає, що ДП „Іллічівський морський торговельний порт” може бути орендодавцем щодо цього майна. Крім того, оскаржуваний договір був погоджений з Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області.
Розглянув матеріали справи, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних правових підстав:
Як вбачається з матеріалів справи і що не заперечуються сторонами по справі , об’єкт оренди-нежиле приміщення площею 16,4 кв.м, розташоване за адресою: пл. Праці, 6, 3 термінал, паромний комплекс у будівлі ТП, був як на момент передачі так і на час розгляду справи у суді державною власністю, тому на правовідносини, які склалися між сторонами за оскаржуваним договором розповсюджується дія закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
На підставі ст..17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п.10.6 договору оренди №3\4, у зв’язку з відсутністю повідомлення жодної з сторін про відмову від продовження або зміну умов договору, термін дії договору продовжився на тих же умовах, на той же строк –до 01.10.2004р., а потім до 01.10.2006р.
Відповідно до ст.5 Закону “Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями нерухомого майна, що перебуває у комунальній власності є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності.
Згідно абз.4 цієї ж статті (в редакції від 13.09.2001р.) підприємства є орендодавцями щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, площею до 200 кв.м. Отже, згідно чинного законодавства, у разі передачі в оренду нерухомого майна площею до 200 кв.м підприємству-орендодавцю не має потреби отримувати дозвіл будь-яких інших органів на передачу об’єкту в оренду.
У момент продовження дії договору на новий строк (01.10.2004р.) набрав чинності Господарський кодекс України, норми якого застосовуються до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу, але продовжують існувати (п.4 Прикінцевих положень). Відповідно до ст. 287 Господарського кодексу орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення щодо нерухомого майна, яке є державною власністю. Державні ж підприємства можуть бути орендодавцями щодо окремого індивідуально –визначеного майна, а з дозволу орендодавців –щодо нерухомого майна.
Отже, з моменту продовження дії договору оренди №3\4 у 2004р. він увійшов у протиріччя з нормами Господарського кодексу України, тому має бути визнаний недійсним.
Матеріалами справи доведено, що неодноразово начальником порту на адресу відповідача направлялися листи з пропозицією щодо необхідності переукладання договору оренди з належним орендодавцем є Фондом держмайна України , однак як вбачається з довідки регіонального відділення ФДМ України № 1/4296 від 25.07.2006р., відповідач по справі ЗАТ морське агентство “Інтерагент” з пропозицією щодо укладання договору оренди з регіональним відділення ФДМ України у звязку з необхідністю приведення у відповідність з нормами діючого законодавства договору оренди №3\4 нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2000р. не звертався .
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5 та ч.6 ст.203 цього Кодексу. Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
За таких обставин, вимоги прокурора щодо визнання недійсними договору оренди №3\4 нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2000р. є обґрунтованими , підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
За загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення. Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором оренди. За таких обставин, правомірною є вимога прокурора про визнання оскаржуваного договору недійсним на майбутнє.
У зв’язку з визнанням недійсним договору оренди №3\4 від 01.10.2000р. у ЗАТ морська агенція „Інтерагент” не має правових підстав для користування не житловим приміщенням площею 16,4 кв.м, розташованими за адресою: пл. Праці, 6, 3 термінал, паромний комплекс, у будівлі ТП без дозвілу орендодавця - ФДМ України ,тому вимога прокурора щодо зобов’язання ЗАТ „Інтерагент” повернути ДП „Іллічівський морський торговельний порт” державне майно шляхом його звільнення також є обґрунтованою .
Судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49 , 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву Іллічівського транспортного прокурора Одеської області - задовольнити.
2. Визнати недійсним на майбутнє Договір оренди №3\4 нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2000р., укладений між Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” та Закритим акціонерним товариством „Інтерагент”.
3. Зобов’язати закрите акціонерне товариство морська агенція „Інтерагент” /680001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Корабельна, 1, р/р 2600812101 в ФАБ „Південний”, м. Іллічвськ, МФО 328663, код ЄДРПОУ 25035577/ повернути Державному підприємству „Іллічівський морський торговельний порт” (м. Іллічівськ, Одеської області, пл. Праці, 6, код 01125672, п\р26008301360029 у Воднотранспортному відділенні ПІБ м. Іллічівська, МФО 328124) нежиле приміщення площею 16,4 кв.м., розташоване за адресою: м. Іллічівськ, пл. Праці, 6, 3 термінал паромний комплекс у будівлі ТП.
Наказ видати.
4. Стягнути з закритого акціонерного товариства морської агенції „Інтерагент” /680001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Корабельна, 1, р/р 2600812101 в ФАБ „Південний”, м. Іллічвськ, МФО 328663, код ЄДРПОУ 25035577/ на користь державного бюджету (р/р 31117095600008, одержувач УДК в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача УДК в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22090200) держмито у сумі 85 грн. 00 коп. /вісімдесят п’ять грн.. 00 коп./.
Наказ видати
5. Стягнути з закритого акціонерного товариства морська агенція „Інтерагент” /680001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Корабельна, 1, р/р 2600812101 в ФАБ „Південний”, м. Іллічвськ, МФО 328663, код ЄДРПОУ 25035577/ на користь ДП «Судовий інформаційний центр»(м. Львів, код ЄДРПОУ 30045370, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707) витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./
Наказ видати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Зуєва Л.Є.