Справа № 2-957/11

Заочне  Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"19" січня 2011 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

                             у складі -   головуючого - судді Пустовіт З.П.

                                                при секретарі Гоноболіній О.І.,

                    з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач у жовтні 2010 року звернувся до суду з позовом, в якому просив усунути йому перешкоди в користуванні житловим будинком №6-а по провулку Лазурному в м.Бердянську, визнавши відповідача ОСОБА_2 такою, що втратила право користування  ним. В обґрунтування позову зазначав, що йому на праві власності належить вказаний житловий будинок. 16.02.2002 року в будинку була  зареєстрована відповідач, яка на той час була дружиною його сина, ОСОБА_3. У червні 2006 року відповідач забрала з будинку свої речі, виїхала і з того часу в ньому не проживає. На сьогоднішній час їх шлюб розірваний. У зв’язку з тим, що відповідач  не проживає в будинку більше 6 місяців, вона втратила право користування ним. Наявність  реєстрації ОСОБА_2 в  будинку порушує його права, оскільки він змушений оплачувати комунальні платежі за всіх зареєстрованих осіб, в тому числі і за відповідача. Окрім цього, в разі продажу будинку наявність реєстрації у ньому відповідача буде перешкоджати його продажу. На його прохання добровільно знятися з реєстрації з його будинку, відповідач відмовилася, що змусило його звернутися до суду.

          У судовому засіданні позивач підтримав позов повністю, просив його задовольнити.

          Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання повістки, в судове засідання не з’явилася, причини неявки не повідомила, тому суд на підставі ст..ст.169, 224-226 ЦПК України вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній даних в заочному порядку.

          Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що невістка позивача  ОСОБА_2 вже близько 5 років не проживає в будинку. Спочатку через декілька місяців після реєстрації шлюбу, вона разом із своїм чоловіком, сином позивача, пішли на квартиру,  потім поверталися, а з 2006 року взагалі не проживає, залишаючись прописаною в будинку.

          Заслухавши позивача,  свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позову і наявності підстав для його задоволення.

          Судом встановлено, що позивач є власником  будинку №86а по провулку Лазурному в м.Бердянську Запорізької області, що підтверджується копією договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 30.04.1981 року,  копією виписки виконкому Бердянської міської ради народних депутатів від 17.09.1980 року №413 про відвід земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, копією реєстраційного посвідчення БТІ від 06.06.1991 року.

          Згідно домової книги та довідки СГІРФО Бердянського МВ УМВС України, відповідач ОСОБА_2  є зареєстрованою в зазначеному житловому будинку з 16.02.2002 року.

          В судовому засіданні показаннями свідків підтверджено, що відповідач з 2006 року не проживає в будинку позивача без поважних причин, розірвавши шлюб з його сином.

          Суд приймає до уваги, що під час проведення попереднього судового засідання 13 грудня 2010 року відповідач ОСОБА_2, яка була на ньому присутня, особисто підтвердила, що вона  проживає з 2006 року по вул.. Яковлєва, 49 в м.Бердянську, у неї  немає заперечень проти позову, вона згодна знятися з реєстрації, але трохи пізніше, оскільки але на даний час до переоформлення її матір’ю спадщини у вигляді будинку, в якому вони проживають, у неї немає можливості перереєструвати своє місце проживання.

Згідно до ч.1, ч.2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

          Відповідно до  ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім’ї власника житлового будинку (квартири), які не проживають разом з ним в будинку (квартирі), що йому належить, користується жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім’ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в  частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Відповідно до вимог ст..405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування житловим відповідно до закону житлове приміщення, яке вони мають право займати визначається його власником. Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Доказів, які б свідчили про те, що відповідач не проживає в будинку позивача з поважних причин,  судом не добуто.

Враховуючи, що відповідач більше 4 років у  будинку, який належить позивачу, не проживає без поважних причин, суд приходить до висновку, що вона втратила право користування житловим будинком..

          На підставі наданих позивачем доказів суд приходить до висновку, що реєстрація місця проживання відповідача в будинку №6а по провул. Лазурному у м.Бердянську створює для позивача перешкоди у здійсненні ним право власності, користування і розпорядження належним йому житловим будинком: він сплачує за неї  комунальні послуги, а тому порушене право підлягає захисту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача і наявності підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 62-64, 81, 88, 212-215 ЦПК України,  ст.156 ЖК України, ст.ст.319, 391, 405 ЦК України,  суд                    

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1  задовольнити повністю.

          Усунути  ОСОБА_1 перешкоди в користуванні житловим будинком №6-а по провулку Лазурному в місті Бердянську Запорізької області.

.

          Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням в  будинку №6-а по провулку Лазурному в місті Бердянську Запорізької області.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів після отримання копії рішення.          

Суддя: ОСОБА_7