Справа № 204/2420/18

Провадження № 2/204/1027/18

РІШЕННЯ

Іменем України

18 липня 2018 року                                                                 м.Дніпро

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді                        Тітової І.В.

за участю секретаря                        Овсякової М.Ю.

позивача                                        ОСОБА_1

відповідача                                ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

12 квітня 2018 року до суду надійшов вищевказаний цивільний позов, у якому позивач, просить збільшити розмір аліментів, що стягнуті з відповідача, на утримання його неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, 01.04.2004р.н., який було встановлено рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 25.11.2010р. у цивільній справі №2-4209-2010, та стягувати з відповідача аліменти на утримання його неповнолітньої дитини ОСОБА_3, 01.04.2004р.н., в розмірі 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони перебували у шлюбі, що був зареєстрований 26.03.2004р. відділом реєстрації актів цивільного стану Красногвардійського районного управління юстиції м.Дніпропетровська, актовий запис №104. Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 01.04.2011р. у цивільній справі №2-1193-2011 шлюб було розірвано. Від спільного життя сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, 01.04.2004р.н., що проживає з позивачем та знаходиться на її матеріальному утриманні. Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 25.11.2010р. у цивільній справі №2-4209/2010 з відповідача стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3, 01.04.2004р.н., у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж тридцять відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.10.2010р. і до досягненню нею повноліття. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На цей час рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська з відповідача стягуються аліменти в сумі, що є меншою ніж встановлений законодавством мінімум. У зв’язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду із даним позовом. Неповнолітня дитина - ОСОБА_3, 01.04.2004р.н., постійно проживає з позивачем. Аліментів, які відповідач не у повному обсязі сплачує, не вистачає на забезпечення нормального рівня життя. Позивачу невідомо чи має відповідач регулярний дохід, а також розмір такого доходу, а сплачувана ним сума є значно нижчою ніж, передбачений законом мінімум аліментів на одну дитину. Таким чином, розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття повинен бути не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку на сьогоднішній день з відповідним збільшенням у відповідності від змінення розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 квітня 2018 року, позовну заяву розподілено на суддю Нізік О.В.

Ухвалою судді Нізік О.В. від 16 квітня 2018 року було прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у цій справі.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 червня 2018 року щодо повторного автоматичного розподілу судових справ, відповідно до п.п.2.3.22, 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл судових справ, що перебувають у провадженні судді Нізік О.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2018 року цивільну справу розподілено на суддю Тітову І.В.

Ухвалою судді Тітової І.В. від 18 червня 2018 року цивільну справу було прийнято до свого розгляду.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

26 березня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Красногвардійського районного управління юстиції міста Дніпропетровська між сторонами було зареєстровано шлюб, актовий запис №104, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.8).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3, 01.04.2004р.н., що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-КИ № 242696, яке видано 26 квітня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Красногвардійського районного управління юстиції міста Дніпропетровська, актовий запис №348 (а.с.8). У вищезазначеному свідоцтві про народження батьками дитини зазначені: батько – ОСОБА_2, мати – ОСОБА_4.

Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 01 квітня 2011 року (а.с.9), шлюб між сторонами було розірвано і позивачу змінено прізвище на «Литвиненко» (а.с.9).

Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 25 листопада 2010 року (а.с.11), було стягнуто з ОСОБА_2, 13 червня 1968р.н., уродженця с.I-Педашка, Зачепилівського району, Харківської області, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 - аліменти на утримання його малолітньої доньки ОСОБА_3, 01 квітня 2004р.н., у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж тридцять відсотків прожиткового мінімуму для дитини, починаючи з 26 жовтня 2010 року і до її повноліття, на користь матері дитини ОСОБА_4, допустивши по справі негайне виконання у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з довідкою №585 від 05.04.2018р., виданою головою квартального комітету Красногвардійського району, ОСОБА_3, 01 квітня 2004р.н., проживає разом з матір’ю – ОСОБА_1, за адресою: вул.Павелецька, буд.27, м.Дніпро (а.с.4).

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти необхідно стягувати з відповідача, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Позивач просить збільшити розмір аліментів до 50 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку щомісячно, у зв’язку зі змінами в законодавстві та прийняттям відповідного Закону України від 17.05.2017р., яким було збільшено мінімальний розмір аліментів.

Таким чином, підставою позову позивач визначила саме зміни у законодавстві щодо мінімального розміру аліментів на дитину.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.

17 травня 2017 року Верховна Рада України прийняла ОСОБА_5 України №2037-У111 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів». ОСОБА_5 набрав чинності 08 липня 2017 року. Згідно з вказаним Законом до ч.2 ст.182 СК України були внесені зміни та збільшено мінімальний розмір аліментів до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст.182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При цьому, згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як вже зазначалося у відповідності до положень ст.192 СК України розмір аліментів може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, перелік обставин, які можуть бути підставами для зменшення або збільшення розміру аліментів чітко визначений чинним Сімейним кодексом України і він розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК.

При цьому, зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Жодних належних та допустимих доказів про зміну матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я отримувача або платника аліментів, позивач суду не надала.

З обґрунтування позовної заяви випливає, що підставою звернення до суду з позовом є внесення змін в чинне законодавство щодо розміру стягуваних аліментів. Однак, такі доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не належать до безумовних підстав для зміни (збільшення) розміру аліментів, оскільки такий розмір аліментів (не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) передбачено для всіх дітей, без врахування матеріального стану їх батьків чи інших обставин.

Таким чином, прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року гарантує стягувачам аліментів їх мінімальний розмір з урахуванням ч.2 ст.182 СК України, як при стягненні аліментів за рішенням суду в частках від заробітку, так і твердій грошовій сумі, а цим нормативним актом повинні керуватися при вирішенні спорів про стягнення аліментів як суди у справах, що надійшли до суду після прийняття цього Закону, так і органи які проводять стягування та нарахування аліментів.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 не стосуються збільшення розміру аліментів у розумінні ст.192 СК України, а зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановленого раніше судового рішення у справі про стягнення аліментів.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд доходить висновку, що підстави для збільшення розміру аліментів відсутні, у зв’язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 268, 272, 273 Цивільного процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 27 липня 2018 року

Суддя                                        І.В. Тітова