АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року суддя Апеляційного суду міста Києва Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 24 травня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 24 травня 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП; провадження щодо нього закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, вважаючи її незаконною, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення суддею норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд першої інстанції неповно дослідив наявні у справі докази, надав їм невірну оцінку та, як наслідок, дійшов необґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху, який не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме з вини водія ОСОБА_3, який, рухаючись з перевищенням допустимої швидкості на жовтий сигнал світлофора, при виникненні перешкоди для його руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2

Про такий розвиток подій, з позиції апелянта, вказують дані схеми ДТП, з якої вбачається, що ОСОБА_2 в момент удару вже завершував маневр, тому ОСОБА_3 повинен був його пропустити. Вважає, що ОСОБА_3 рухався з перевищенням допустимої швидкості, оскільки від удару керованого ним транспортного засобу автомобіль «Chevrolet» розвернуло на 90 градусів. Крім цього, на асфальті залишилися сліди гальмівного шляху при здійсненні ОСОБА_3 гальмування, проте вони не були відображені на схемі ДТП.

Вважає, що саме дії водія ОСОБА_3 стали причиною дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження.

За наслідками розгляду апеляційної скарги просить оскаржувану постанову суду скасувати, а провадження по справі відносно нього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, потерпілого ОСОБА_3, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та вважав рішення суду законним і обґрунтованим, допитавши свідка, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.

Оскаржуваною постановою ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 13.12.2017 року о 18 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2, на перехресті вулиць Вербицького та Тростянецька в м. Києві, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, та будучи неуважним, здійснив зіткнення з автомобілем «Renault», д.н.з. НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів та травмування водія ОСОБА_2

Свій висновок про винуватість ОСОБА_2 у порушенні п.п.2.3б, 10.1 ПДР України суд обґрунтував доказами, наведеними у оскаржуваному рішенні, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення, схеми місця ДТП, поясненнями учасників пригоди та свідка, фототаблицями.

Суд апеляційної інстанції вважає таке рішення законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Апеляційним переглядом встановлено, що суддя розглянув справу у відповідності до положень ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи про адміністративне правопорушення, а тому обґрунтовано та на законних підставах дійшов висновку про порушення ОСОБА_2 п.п.2.3б, 10.1 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

За доводами апелянта, він рухався на автомобілі «Chevrolet» по вул. Вербицького в м. Києві через перехрестя з вул. Тростянецька. Коли зустрічний транспорт по вул. Тростянецькій зупинився, так як загорівся жовтий сигнал світлофора, він продовжив рух в наміченому напрямку. В той момент, коли він завершував проїзд вулиці Тростянецька для заїзду у двір, в праву задню частину його автомобіля здійснив зіткнення автомобіль «Renault», що рухався по вул. Тростянецька.

Проте, як вбачається зі схеми місця ДТП, на якій відображено кінцеве розташування автомобілів після їх зіткнення та яка підписана учасниками дорожньо-транспортної пригоди без зауважень та застережень, ближній край автомобіля «Chevrolet» розташований на відстані близько 2 метрів від краю проїзної частини вулиці Тростянецька, а авто «Renault» - на межі першої та другої смуг руху. Цим самим спростовуються доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 на момент зіткнення транспортних засобів вже завершував маневр проїзду перехрестя.

Допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_4 повідомила, що знаходилася біля пішохідного переходу через вулицю Тростянецька, очікуючи дозволеного сигналу світлофора для переходу на інший бік вулиці. Повз неї по вулиці Тростянецькій проїхав автомобіль «Renault», а через короткий проміжок часу побачила, що даний автомобіль зіткнувся з авто «Chevrolet», водій якого проїжджав перехрестя з боку вул. Вербицького в напрямку заїзду до прибудинкової території. Коли вона знову звернула увагу на пішохідний перехід, який перед цим проїхав водій автомобіля «Renault», то побачила, що для пішоходів, які рухаються через вулицю Тростянецька, загорівся зелений сигнал світлофора.

Зазначені пояснення свідка ОСОБА_4 підтверджують спроможність показань водія ОСОБА_3 про те, що до моменту зіткнення з автомобілем «Renault» він рухався на зелений сигнал світлофора.

Таким чином, апеляційні доводи захисника про те, що ОСОБА_5 рухався з перевищенням дозволеної швидкості на забороняючий сигнал світлофора, при виникненні перешкоди для руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2, спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

За результатами апеляційного перегляду суд приходить до висновку, що суддя всебічно повно, та об'єктивно дослідив обставини справи за складеним протоколом про адміністративне правопорушення та обґрунтовано і на законних підставах дійшов висновку про наявність у діянні ОСОБА_5 порушення пунктів 2.3б, 10.1 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Оскільки рішення суду є законним та обґрунтованим, суд залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу, - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 24 травня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження щодо нього закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, - без задоволення.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Мосьондз