Справа № 2 – 99/09  

РІШЕННЯ

іменем України

15 червня 2009 року                 Турійський районний суд Волинської області

в складі : головуючого судді Овсієнка А.А.

при секретарі Веремчук Л.Ю.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Турійську Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що 06 серпня 1994 року вона уклала з відповідачем ОСОБА_3 шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Турійського районного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 28 від 06 серпня 1994 року.

Від даного шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають спільну дочку          ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач постійно влаштовує безпричинні сімейні сварки, життям сімї не цікавиться, через що сторони тривалий час проживають окремо, жодних шлюбних та сімейних стосунків не підтримують і наміру їх поновлювати не мають.

Оскільки збереження шлюбу є неможливим, в своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить укладений між нею та ОСОБА_3 шлюб розірвати.

Відповідачем заперечень проти даного позову не подано, однак і спір між сторонами добровільно не врегульовано.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, та пояснила, що з лютого 2009 року вона не підтримує жодних шлюбних та сімейних стосунків з відповідачем у справі, проживаючи разом з дитиною окремо від нього. Шлюб розпався остаточно, оскільки через постійні образи та приниження зі сторони відповідача вона втратила почуття любові й поваги до свого чоловіка. Поновлення сімейних стосунків та збереження шлюбу є неможливим і суперечить її інтересам.

У звязку з цим ОСОБА_1 вимагає укладений між нею та відповідачем шлюб розірвати, категорично заперечуючи можливість примирення.

Представник позивача ОСОБА_2 повністю підтримала позовні вимоги та позицію свого довірителя.

Відповідач та його представник в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином та своєчасно були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що вбачається з розписок про отримання ними судових повісток, про причини своєї неявки суд не сповістили, про відкладення розгляду справи не клопотали.

У зв'язку з цим судом відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України визнано можливим здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5 на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши надані ними письмові докази, суд вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Судом встановлено, що 06 серпня 1994 року відділом реєстрації актів цивільного стану Турійського районного управління юстиції Волинської області зареєстровано шлюб між Данилюк (дошлюбне прізвище Біліщук) Р.М. та ОСОБА_3, актовий запис № 28 від 06 серпня 1994 року. Даний факт стверджено відповідним свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.4).

Згідно свідоцтва про народження (а.с.5), подружжя має від даного шлюбу дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як пояснила позивач, на даний час в стані вагітності вона не перебуває, дітей віком до одного року не має, а шлюб для неї та відповідача є першим. З позовної заяви та доданих до неї документів також не вбачається передбачених ч.2 ст.110 СК України обставин, які обмежували б право позивача на пред ' явлення позову про розірвання шлюбу.

Судом відповідно до вимог ст.111 СК України вживались заходи щодо примирення подружжя, які разом з тим позитивних результатів не дали, оскільки позивач продовжує категорично наполягати на розірванні шлюбу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що збереження даного шлюбу явно суперечить інтересам позивача, а тому задовольняє позовні вимоги            ОСОБА_1 і розриває укладений між нею та ОСОБА_3 шлюб.

Постановляючи рішення, суд відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені останньою та документально підтверджені           (а.с.1, 2) судові витрати у справі в сумі 16 (шістнадцять) грн., в тому числі 8 (вісім) грн.           50 коп. судового збору та 7 (сім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу суд стягує з позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 в дохід держави державне мито в розмірі по 17 (сімнадцять) грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.110, 111, 112 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Шлюб, укладений між ОСОБА_3 та Данилюк (дошлюбне прізвище – Біліщук) ОСОБА_6, зареєстрований 06 серпня 1994 року відділом реєстрації актів цивільного стану Турійського районного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 28 від 06 серпня 1994 року, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 16 (шістнадцять) грн. судових витрат.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави по 17 (сімнадцять) грн. державного мита з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий