Справа № 2 – 225/09  

РІШЕННЯ

іменем України

20 жовтня 2009 року                     Турійський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Овсієнка А.А.

при секретарі Гаврилюк Н.В.

з участю     позивача ОСОБА_1

        відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт.Турійську Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що 6 серпня 2006 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб, який для них обох є першим. Від даного шлюбу вони мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Через постійні побутові суперечки та незгоди сторони з листопада 2008 року проживають окремо. Відповідно, шлюбні та сімейні стосунки між ними фактично припинені і наміру їх поновлювати позивач не має.

Майнового спору чи суперечностей з приводу визначення місця проживання спільної дитини не виникає.

У звязку з цим ОСОБА_1 в своїй позовній заяві просить укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2 шлюб розірвати, оскільки збереження даного шлюбу є неможливим і суперечить інтересам обох сторін.

В попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала повністю, наполягала на розірванні укладеного між нею та відповідачем у справі шлюбу, при цьому, категорично заперечила проти надання терміну для примирення.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, погодився на розірвання укладеного між ними шлюбу, при цьому також категорично заперечив можливість примирення.

Згідно з ч.4 ст.130, ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову в попередньому судовому засіданні суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається визначених ч.2 ст.110 СК України обставин, які обмежували б право позивача на пред ' явлення позову про розірвання шлюбу.

Наслідки визнання позову, передбачені ч.4 ст.174 ЦПК України, відповідачу розяснені і зрозумілі.

Оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує прав та законних інтересів сторін чи інших осіб, суд, враховуючи волю обох сторін, приймає визнання ОСОБА_2 позову та ухвалює рішення про задоволення позову        ОСОБА_1 - розриває укладений між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Кугіль) С.О. та ОСОБА_2 шлюб.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України суд, задовольняючи позов, стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім та документально підтверджені (а.с.1, 2) судові витрати у справі в сумі 38 (тридцять вісім) грн. 50 коп., зокрема: 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору та 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу суд стягує з ОСОБА_2 в дохід держави державне мито в розмірі 17 (сімнадцять) грн. та одночасно звільняє від його сплати позивача ОСОБА_1, зважаючи на наявність у неї на утриманні малолітньої дитини.

Керуючись ст.ст.10, 11, 130, 174 ЦПК України, ст.ст.110, 112 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Шлюб, укладений 6 серпня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище – Кугіль) ОСОБА_4, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Турійського районного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 29 від 6 серпня 2006 року, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 38 (тридцять вісім) грн. 50 коп. судових витрат.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави державне мито в розмірі 17 (сімнадцять) грн., звільнивши ОСОБА_1 від його сплати.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий