ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2007 Справа № А32/58-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнєєва О.С.
при секретарі: Корх К.В.
за участю: помічника прокурора Стеріна О.М. (посвідчення № 107 від 05.06.06 р);
за участю представників сторін:
від позивача: Сушко В.В. (дов. № 862/07-28 від 16.02.07 р.);
від відповідача: в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.07 року у справі № А32/58-07
за позовом: Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська
до Державного підприємства “Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади” м. Дніпропетровськ
про стягнення 121 536 грн. 40 коп.
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду Дніпропетровської обл. від 13.02.2007 р. у справі № А32/58-07 (суддя Васильєв О.Ю) відмовлено у позові прокурору Жовтневого району м. Дніпропетровська, пред’явленого в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська до Державного підприємства “Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади м. Дніпропетровська про стягнення 121 536 грн. 40 коп.
Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі не погодилося з вказаною постановою, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов прокурора в повному обсязі.
Скаржник вважає, що постанова господарського суду Дніпропетровської обл. від 13.02.2007 р. по даній справі прийнята внаслідок порушення норм процесуального права, але позивач не вказав які саме норми процесуального права порушив господарський суд, приймаючи постанову.
Позивач зазначає в апеляційній скарзі, що судом не враховано, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що на момент звернення прокурора з адміністративним позовом до господарського суду було пропущено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, що Управління Пенсійного фонду України Жовтневому районі м.Дніпропетровська дізналося або повинно було дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів 26.12.03 р., а тому, на думку суду, строк позовної давності для звернення з позовом до суду закінчився 26.12.2004 р.
Позивач вказує, що, відповідно до п. 1 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України зазначений Кодекс набрав чинності з 1 вересня 2005 року, а тому вважає, що застосувати його норми для визначення строку позовної давності до даних спірних правовідносин не передбачається можливим, оскільки згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тобто вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності.
В запереченні на апеляційну скаргу Державне підприємство “Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади” просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської обл. від 13.02.2007 р. по даній справі без змін, так як вважає, що господарський суд правомірно дійшов висновку, що строк позовної давності пропущено, що оскаржувана постанова є законною та ґрунтується на правильній юридичній оцінки фактичних обставин справи.
Відповідач в судове засідання не з’явився, не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому засіданні, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в апеляційній скарзі, у запереченні на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підприємстві відповідача працювали громадяни, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Порядок зазначеного фінансування встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372 „Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи” (надалі –Порядок).
Згідно зазначеного Порядку (п.2) за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових ( науково –педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів 111-1V рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ організацій та закладів.
Відповідно до пункту 3 Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах 111-1V рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів 111-1V рівнів акредитації .
Пунктом 5 Порядку встановлено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів 111-1V рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України „Про наукову і науково –технічну діяльність”, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточних роках.
Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Державному підприємству “Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади” надсилались повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за 2003 р. (копії додаються). Відповідно до даних цих повідомлень Державному підприємству “Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади” належало перерахувати кошти на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за 2003 р. на загальну суму 121 536,40 грн. (детальний помісячний розрахунок цих сум з зазначенням осіб, яким виплачено пенсію, наведено в довідці управління, яка додається).
Відповідач доказів сплати несвоєчасно перерахованих сум фактичних витрат на виплату пенсій суду не надав. З огляду на зазначене, господарський суд правомірно визнав, що позовні вимоги є обґрунтованими, але відмовив у позові у зв’язку з тим, що строк звернення прокурора до адміністративного суду з позовом втрачено і що згідно з вимогами ст. 100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, що прокурором та позивачем не надано належних доказів пропущення строку звернення до суду із позовом з поважних причин.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком господарського суду, так як в статі 99 КАСУ вказано, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст. 99 КАСУ передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи, цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які , якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У статті 256 ЦК України дається поняття позовної давності. Позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлена статтею 257 ЦК України у три роки.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що строк звернення прокурора з позовом по даній справі не втрачено, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, у зв’язку з чим оскаржувану постанову слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАСУ Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської обл. від 13.02.2007 р. у справі № А32/58-07 скасувати.
Позовні вимоги прокурора Жовтневого району м.Дніпропетровська, пред’явлені в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади” м. Дніпропетровськ на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська 121 536 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України в місячний строк.
Головуючий Р.М. Бахмат
Судді: Л.О. Лотоцька
О.С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
04.06.07 р.