АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа № 22-ц-27730/2011 року Г оловуючий
Категорія: про самочинне будівництво 1 інстанції - ОСОБА_1
Доповідач - Сілантьєва Е.Є.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2011 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Сілантьєвої Е.Є.,
суддів Гальянової І.Г.,
ОСОБА_2,
при секретарі: Сватенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 селищної ради м. Лозова Харківської області, ОСОБА_5, треті особи: Лозівське бюро технічної інвентаризації, КП «Архітектурне бюро м. Лозова», Державний архітектурно-будівельний контроль у Харківській області, про визнання права власності на самочинне будівництво в порядку спадкування за законом, -
встановила:
У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернулася у суд з вказаним позовом, в якому просила визнати за нею право власності в цілому на квартиру з самочинно збудованою прибудовою до житлового будинку, загальною площею квартири 51,9 кв.м, житловою площею квартири 30,1 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, без акта вводу в експлуатацію, згідно технічного паспорту виготовленого КП «Лозівське БТІ» станом на 09 жовтня 2010 року, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6, який помер 15 лютого 1998 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що з 10 квітня 1963 року перебувала у шлюбі із ОСОБА_7, який помер 15 лютого 1998 року.
Після смерті чоловіка відкрилася спадщина на його невизначену у праві спільної сумісної власності частину двокімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та яка належала на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 22 вересня 1993 року відділом приватизації ОСОБА_4 Вагонно-ремонтного заводу на праві спільної сумісної власності спадкодавцю, ОСОБА_6, та позивачу у справі.
На день смерті ОСОБА_6 позивач постійно проживала з ним за вказаною адресою, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, від спадщини не відмовлялася. Дочка позивача, ОСОБА_8, на ім’я якої ОСОБА_6 був складений заповіт, з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася, на спадкове майно, що залишилося після смерті її батька, не претендує.
27 жовтня 1998 року позивачем на підставі рішення виконкому Лозівської міської ради Харківської області № 589 від 27 жовтня 1998 року було отримано дозвіл на будівництво балкону за вищевказаною адресою, однак у цьому рішенні було допущено технічну помилку у прізвищі позивачки, пропущено літеру «л».
Оскільки у позивачки не було достатньо коштів для будівництва балкону, то будівництво останнього було закінчено лише у 2010 році, та замість балкону побудовано прибудову до житлового будинку.
Вважала, що зведена споруда не порушує прав інших осіб, не суперечить суспільним інтересам та інтересам власників сусідніх квартир, конструкції будівель відповідають всім необхідним нормам, споруда збудована на належно виділеній земельній ділянці, тому просила суд задовольнити її позовні вимоги.
В судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача ОСОБА_4 селищної ради м. Лозова Харківської області просив справу слухати у його відсутності, проти позову не заперечував.
Відповідач ОСОБА_5 надала суду заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_3 визнала у повному обсязі та просила справу слухати у її відсутність.
Треті особи КП «Лозівське бюро технічної інвентаризації», КП «Архітектурне бюро м. Лозова» заперечень проти позовних вимог не мали, просили справу розглядати у відсутність їх представників.
Представник Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 вересня 2011 року позовна заява ОСОБА_3 задоволена.
Визнано за ОСОБА_3 в цілому право власності на самочинно реконструйовану двокімнатну квартиру із збудованою прибудовою до житлового будинку, загальною площею квартири - 51,9 кв.м, житловою площею квартири 30,1 кв.м, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Матросова, 42, кв. 2, без акта вводу в експлуатацію згідно технічного паспорту, виготовленого Лозівським бюро технічної інвентаризації станом на 09 жовтня 2010 року, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_6, померлого 15 лютого 1998 року.
В апеляційній скарзі інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
При цьому посилалася на те, що суд, ухваливши зазначене рішення, порушив встановлений порядок державного управління у сфері містобудування та архітектури, а також встановлений порядок та основні засади регулювання відносин права власності.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Визнаючи в цілому право власності за позивачем на самочинно реконструйовану двокімнатну квартиру із збудованою прибудовою до житлового будинку, загальною площею квартири - 51,9 кв.м, житловою площею квартири 30,1 кв.м, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Матросова, 42, кв. 2, без акта вводу в експлуатацію згідно технічного паспорту, виготовленого Лозівським бюро технічної інвентаризації станом на 09 жовтня 2010 року, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_6, померлого 15 лютого 1998 року, суд першої інстанції виходив з того,що суду було надано достатньо доказів, які свідчать про фактичне прийняття нею спадщини після смерті чоловіка та підтверджують факт її проживання разом з ним на день його смерті.
Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
За п.п. 6 п. б ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів.
Таким чином, згідно з вимогами ст.ст. 212-214 ЦПК України та у зв’язку з наведеними вище нормами матеріального права, вирішуючи справи щодо самочинного будівництва, суди повинні перевіряти загальні умови, дотримання яких вимагається при будівництві або реконструкції будь-якого об’єкта нерухомості, а також наявність права на земельну ділянку, на якому ведеться нове будівництво; наявність затвердженої у встановленому порядку проектної документації, яка є підставою для видачі дозволу на будівництво; дозвіл на будівництво, а саме документ, виданий замовнику (забудовнику) органами місцевого самоврядування, що посвідчує право власника, володільця, орендатора або користувача об’єкта нерухомості здійснити забудову земельної ділянки, будівництво, реконструкцію будівлі, споруди, спорудження; дотримання містобудівних регламентів, будівельних, екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших правил, нормативів; дотримання прав та законних інтересів власників, землеволодільців, землекористувачів та орендарів.
З огляду на вказане звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво повинно мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного органу, рішення якого чи відсутність, дають підстави вважати про наявність спору про право.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з 06 серпня 1950 року перебували у шлюбі, їм на праві спільної сумісної власності належала квартира за адресою: Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Матросова, 42, кв. 2.
15 лютого 1998 року ОСОБА_6 помер, спадкоємцями майна померлого є позивач у справі та відповідач ОСОБА_9, на ім’я якої ОСОБА_6 був складений заповіт. ОСОБА_9 спадщину не прийняла, на неї не претендує. Згідно довідки Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області від 10 червня 2011 року № 947/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_6, померлого 15.02.1998 року, Лозівською державною нотаріальною конторою не заводилися. Інших спадкоємців, передбачених законом, немає.
За правилами ст. 560 ЦК України в редакції 1963 року спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Відповідно до вимог ст. 561 цього Кодексу свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, які прийняли спадщину після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
За таких підстав судова колегія вважає, що позивачем порушений порядок прийняття спадщини, оскільки доказів про відмову нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно позивачем суду не надано.
Зважаючи на те, що самочинно збудована прибудова створена вже після смерті ОСОБА_6 та вона не входить до складу спадщини, у суду першої інстанції не було підстав для визнання права власності на цю прибудову за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції в достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню; не звернув уваги на наведене та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Судова колегія, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області задовольнити частково.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 вересня 2011 року скасувати.
ОСОБА_3 у задоволенні позову про визнання в цілому права власності на самочинно реконструйовану двокімнатну квартиру із збудованою прибудовою до житлового будинку, загальною площею квартири - 51,9 кв.м, житловою площею квартири 30,1 кв.м, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Матросова, 42, кв. 2, без акта вводу в експлуатацію згідно технічного паспорту, виготовленого Лозівським бюро технічної інвентаризації станом на 09 жовтня 2010 року, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_6, померлого 15 лютого 1998 року - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий-суддя -
Судді -