Справа № 2 а-251/2009 рік

       ПОСТАНОВА

                                          ІМЕНЕМ   У К Р А Ї Н И

11 грудня 2009 року Авдіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Мєлєшак О.В., при секретарі Русецької Г.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника  Управління Пенсійного фонду України у м.Авдіївка ОСОБА_2,   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Авдіївка  адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Авдіївка про визнання дій протиправними  та зобовязання  здійснити перерахунок пенсії, суд,-

                                         В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до  суду з позовом про визнання дій відповідача протиправними щодо відмови у перерахунку пенсії та зобовязання здійснити перерахунок пенсії за  період з 12.06.2007 року. Посилався на те, що він є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильської  АЄС, є інвалідом 2 групи, захворювання якого повязане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЄС   і відповідно до Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждалий внаслідок Чорнобильскої катастрофи  має право на отримання пенсії – із розрахунку восьми  прожиткових мінімумів, у звязку із змінами у законодавстві (встановлених нових прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян) та на додаткову пенсію- 50% мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, втративших працездатність). Зазначив, що відповідач листом від 15.06.2007 року відмовив у здійсненні  перерахунку та доплати пенсії.  

            У судовому засіданні позивач позовні вимоги та доводи викладені у позові підтримав, доповнив їх, пояснив, що 20.11.2009 року знову звернувся з заявою до відповідача щодо здійснення нарахування та виплати пенсії у відповідності з вимогами ст.50,54 Закону України про статус та соціальний захист громадян,   які постраждалий внаслідок Чорнобильскої катастрофи, однак останній неправомірно відмовив йому у задоволенні вимог.  

             Представник відповідача, що діє на підставі довіреності- Шелех М.Ф. позов не визнала.  Зазначила, що позивач надав заяву про перерахунок пенсії неналежної форми,  без додержання вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсій відповідно до Закону України  Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування. По суті позову пояснила, що виплата позивачеві пенсії здійснюється у розмірах відповідно  з вимогами Постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 та від 16.07.2008 року № 654.

 Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступне.  

 Позивач ОСОБА_4 відноситься до 1-ї категорії громадян, є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС, інвалідом 2 групи, яка йому встановлена 14.02.2007 року,  користується правами та пільгами, передбаченими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,  що підтверджується посвідченням серії А № 107035, серії Б № 312778,  довідкою МСЕК № 090042,  вкладкою до посвідчення  та не оспорюється відповідачем.

       Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначено статтею 8 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

       Розділ 8 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу визначає  пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Стаття 50 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи  в редакції до 01.01.2008 року передбачає, що особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідами 2 групи -  у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53  данного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

            Згідно з частиною четвертою статті 54  Закону Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

              Статтею 67 цього Закону встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячнорї компенсації сімям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

                   Зі статей 50  та 54  Закону Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

               Відповідно до частини першої статті 28  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  Частиною 3 статті 4 данного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України  в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

         Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України Про прожитковий мінімум від 15 липня 1999 року № 966-14 та Закони України  Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 5 жовтня 2000 року № 2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком.

         Статею 62 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік затверджено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність у наступному розмірі: з 1 січня -380 грн., з 1 квітня – 387 грн., з 1 жовтня – 395 грн.

             Згідно до ст.54 Закону України Про державний бюджет України на 2009 рік у 2009 році встановлений прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

   Законом України Про державний бюджет на 2008 рік статею 58 визначений розмір прожиткового мінімуму на одну непрацездатну особу який з 1 жовтня становить 498 гривень.

      Відповідно до ст.1 Закону України Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати  з 1 листопада 2009 року  для осіб які втратили працездатність встановлений прожитковий мінімум у розмірі 573 грн.  

             Позивач двічі 12.07.2007 року та 11.09.2009 року звертався з заявою до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

           Відповідач відмовився здійснити перерахунок, про що надав позивачу відповідь від 15.06.2007 року та від 23.11.2009 року.

      Так, відповідно до частини першої статті 46   Конституції України  громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

      Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .

       Відповідно до частини другої статті 19   Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з положеннями частини четвертої статті 9   Кодексу адміністративного судочинства України  у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

          Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50  та частина четверта статті 54  Закону Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 796-ХII.

              Частиною п'ятою статті 54  Закону Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи  передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

              Відповідно до ст.  45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" п енсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.

У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права.  Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону. Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

Згідно до ст.46 вказаного закону нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Вирішуючи питання, щодо строку з якого необхідно здійснювати перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії на користь позивача, суд виходивз наступного.

Пунктом 28 розділу 11 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесені зміни до Закону України Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме текст статті 50 та 54 викладені у новій редакції, які встановлювали для категорії 1 інвалідів 2 групи розмір щомісячної  додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоровю у розмірах 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, основної – 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема п.28 розділу 11 Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та   про внесення змін до деяких законодавчих актів Україниу звязку з чим була відновлена дія ст.49,50,54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Оскільки саме на відповідача покладається обовязок здійснювати перерахунок пенсії у     звязку зі збільшенням прожиткового мінімуму, тому суд дійшов до висновку, що дії відповідача стосовно відмови позивачеві у перерахунку основної  та додаткової пенсії на підставі Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи виходячи з мінімальної пенсії за віком у 8-ми кратному  розмірі та додаткової пенсії у 50% розмірі мінімальної пенсії за віком  – є неправомірними.  Оскільки позовні вимоги є законними та обгрунтованими і підлягають задоволенню, тому відповідача слід зобовязати здійснити перерахунок пенсії позивачу з 22.05.2008 року, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС 1 категорії, інваліду 2 групи у відповідності до вимог ч.4 ст.54 Закона України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи з розрахунку 8 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням вимог ч.3 ст.67 цього Закону. Також слід зобовязати відповідача   здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоровю згідно до вимог ст.50 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи з розрахунку 75% прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням вимог ч.3 ст.67 цього Закону.

          Так, згідно до ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів правомірність своїх дій.

       Доводи відповідача стосовно невизнання позову суд  не приймає до уваги, оскільки вони не засновані на законі.

На підставі ст.8,19,50 Конституції України, ст.50, 54   Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи, ст. ст.  28, 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  , ст. 65  Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік, ст.76  Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік, ст.59 Закона України  Про Державний бюджет України на 2008 рік ст.268 ЦК України, керуючись ст. 2, 9, 11, 69-71,  94, 159-163, 167 Кодекса адміністративного судочинства України, суд,-

                                                      П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_3 Григоровичадо Управління Пенсійного фонду України в місті Авдіївка про визнання дій неправомірними та спонукання  здійснити перерахунок пенсії – задовольнити.

Визнати неправомірними дії  Управління Пенсійного фонду України в місті Авдіївка щодо відмови у перерахунку та виплаті на користь ОСОБА_3 пенсії за період з 22.05.2008 року відповідно до вимог ст.50,54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком основної пенсії та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в місті Авдіївка здійснити нарахування та виплату на користь  ОСОБА_3  пенсії  з 22.05.2008  року відповідно до вимог ст.50,54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком основної пенсії та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.  

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Авдіївський міський суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови  виготовлено 16.12. 2009 року.

                    Суддя: