Справа № 2а - 840

 2009 р.

                                                П О С Т А Н О В А

                                             І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    25 листопада 2009 року                     Сарненський районний суд Рівненської області  

             в складі головуючого судді: Рудики Л.Д.                                                                         м. Сарни Сарненський районний суд Рівненської областів складі головуючого судді: Рудики Л.Д.  

при секретарі: Турчик С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Пенсійного Фонду України в Сарненському районі про поновлення пропущеного строку звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії  дітям війни,-

                                                        В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 Пенсійного Фонду України в Сарненському районі про поновлення пропущеного строку звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії дітям війни та зобов’язання нараховувати вказану допомогу надалі при нарахуванні пенсії.

            ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просять стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії дітям війни  за період із січня 2006 року по грудень 2008 року в сумі 3 901 грн. 50 коп.,  а ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача вказану допомогу за період з лютого 2006 року по січень 2009 року в сумі 3984 грн. 30 коп.

            Позивачі в судове засідання не з’явилися, надали суду письмові заяви, в яких вказали, що позовні вимоги підтримують та просять розглянути справу за їх відсутності.

      Представник відповідача ОСОБА_4 Пенсійного Фонду України в Сарненському районі ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала та вважає дії управління правомірними та законодавчо підкріпленими. В обґрунтування заперечень, посилаючись на ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», пояснила, що відсутня затверджена величина мінімальної пенсії за віком,  від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни; мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч.1ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, отже, цей розмір не може бути застосований для обчислення розміру підвищення до пенсій особам, які мають статус «дитина війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виплата надбавки до пенсії дітям війни на протязі 2006 року повинна була проводитися поетапно, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Оскільки зазначений порядок на протязі 2006 року не був затверджений, то підстав для нарахування та виплати надбавки дітям війни у 2006 році немає. У 2008 році зазначеній категорії осіб підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Просить в задоволенні позовів  відмовити у повному обсязі за безпідставністю позовних вимог.

          Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

  Відповідно до  ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3

 Таким чином, позивачі є дітьми війни, що підтверджується відповідною відміткою в їх пенсійних посвідченнях та їх паспортами.

 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 мають  право на пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

 Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

  Дію зазначеної статті було зупинено: на 2006 рік Законом України від 20.12.2005 р.  «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та на 2007 рік – Законом України  від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

    Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»  дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 цього Закону, яка передбачала, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

   Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року  визнано неконституційними положення п.12 ст.71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

  Згідно ст.ст.13, 73 Закону України «Про Конституційний Суд України»  Конституційний Суд України приймає рішення  щодо конституційності законів та інших правових актів ВРУ. У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

  Отже, з 09.07.2007 року дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було відновлено в повному обсязі.

  Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

 Таким чином, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивачі мають право на підвищення розміру пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

  Що стосується дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  у 2008 році, то згідно з п. 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007року ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.

  Проте, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 положення п.41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

          Відповідно до п.6 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року  рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.  

 Таким чином, з 22.05.2008 року позивачі мають право на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, що  діяла до прийняття Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року.

  Ч.3 ст.46 Конституції України проголошує, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

 А тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність визначено Законами України про державний бюджет на відповідний рік (2006, 2007, 2008рр.).

Отже, величиною мінімальної пенсії за віком,  від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни, є встановлений законом прожитковий мінімум.

Посилання відповідача на Постанову КМ України від 28.05.2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” не заслуговує на увагу, оскільки має місце пріоритетність закону над підзаконним нормативним актом, яким є вказана постанова.

Крім того, відповідно до ст.3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не

можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

  Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 1261 від 24.10.2007 р., до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема,  забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок  коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.

   Згідно п.2.1 «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах»  одним з основних завдань управління є забезпечення призначення і виплати пенсій, перерахунок пенсій, а тому суд вважає що за позовами повинно відповідати ОСОБА_4 Пенсійного Фонду України в Сарненському районі.

    Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

  Крім того, оскільки порушення щодо невиплати позивачам надбавки до пенсії є триваючим, і неможливо визначити початок перебігу строку звернення до суду, строк позовної давності не застосовується.

    Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_4 Пенсійного Фонду України в Сарненському районі, в якому і перебувають на обліку позивачі, не довів правомірність своїх дій, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачам підвищення до пенсії за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають до задоволення.

Щодо позовної вимоги позивачів про зобов’язання відповідача нараховувати допомогу відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” надалі при нарахуванні пенсії, то вказана вимога не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.  

   Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа, у зв'язку з чим визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необґрунтованим, а тому позовні вимоги в цій частині не обґрунтовані та не підлягають до задоволення.  

             Керуючись ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 160, 162, 163 КАС України, суд,-

                                                     П О С Т А Н О В И В:

                Позов  задовольнити частково.

       Визнати протиправними дії ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в Сарненському районі щодо не нарахування та невиплати позивачам щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за періоди  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

   Зобов’язати ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в Сарненському районі нарахувати та виплатити позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за періоди:  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням розміру надбавки, виплаченої позивачам.

В задоволенні решти позовних вимог  -  відмовити.

              Постанова може бути оскаржена до Львівського Апеляційного  Адміністративного суду через Сарненський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя:   підпис                                        Копія вірна

Суддя Сарненського районного суду                                          Рудика Л.Д.