Номер провадження: 22-ц/785/252/18

Номер справи місцевого суду: 522/10647/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2018 року                                                                 м. Одеса

       Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

ОСОБА_2

ОСОБА_3ОСОБА_4

За участю секретаря судового засідання- Ющак А.Ю.

Представника позивача- Дідуренко С.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Укрсоцбанк»

про визнання поруки припиненою, - 

ВСТАНОВИЛА:

ПРОЦЕДУРА:

 13 червня 2016 року         ОСОБА_5 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з вищезазначеними позовними вимогами в котрих зазначала, що 25 квітня 2007 року між ОСОБА_6 і Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсобанк” (правонаступником якого є ПАТ UniCredit Bank) в особі Одеської обласної філії, був укладений договір кредиту № 2007/13-2.06/266 на суму 191 000,00 доларів США, згідно пп. 1.1.1 якого з травня 2007 року по квітень 2032 року позичальник мав щомісяця повертати кредит рівними частками по 637 доларів США.

Сплата кредиту мала відбуватись в валюті кредиту на рахунок № 22336660752091 в Одеській обласній філії банку не пізніше десятого числа місяця, а якщо десяте число місяця припадало на неробочий день, позичальник був зобов'язаний сплатити суму кредиту у попередній робочий день (пп. 2.4.2).

Одночасно на виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем і банком був укладений договір поруки № 07-15/505.

Умовами п. 5.2 договору поруки врегульовано, що він набирає чинності з дати його укладання та діє до виконання всіх вимог, забезпечених порукою.

01 лютого 2012 року банк сформував лист-вимогу за вих. № 19.3-01/59 про усунення порушень зобов'язання і дострокове погашення кредитної заборгованості у розмірі 271 218,80 доларів США протягом тридцяти днів з дня отримання вимоги.

14 грудня 2012 року за вих. № 01.2-04/10219 банком на адресу Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків була складена позовна заява про солідарне стягнення з позичальника і поручителя заборгованості за договором кредиту.

З виготовленого банком розрахунку не отриманих доходів станом на 20 серпня 2012 року убачається, що 11 серпня 2008 року у позичальника вже винила заборгованість за кредитом у розмірі 637 дол. США, після чого боргові зобов'язання позичальник не виконував.

Позовні вимоги позивач обґрунтувала нормами частини 4 статті 559 ЦК України, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 30 березня 2012 року № 5 “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” і практикою Верховного Суду України, заснованою на положеннях частини 4 статті 559 ЦК України.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2016 року позов ОСОБА_5 до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання поруки припиненою – задоволено.

       Визнано поруку ОСОБА_5 за договором поруки № 07-15/505, укладений 25.04.2007 року АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії на забезпечення виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_6 за договором кредиту № 2007/13-2.06/266 від 25.04.2007 року – припиненою.

       Ухвало. Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2017 року у задоволенні заяви ПАТ «Укрсоцбанк» про перегляд заочного рішення відмовлено( а.с. 92)

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з винесенням нового про відмову в задоволенні вимог,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання ПАТ «Укрсоцбанк» - правонаступник ПАТ UniCredit Bank не з’явився,про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

В силует.372 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.

АРГУМЕНТИ(ДОВОДИ)СТОРІН

В апеляційній скарзі заявник посилається на пропуск строку позовної давності та посилається на їх право звернення до поручителя як з вимогою так і пред’явлення позову до нього.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_5 посилається на те, що перебіг строку позовної давності починається від дня,коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу,яка його порушила. При цьому посилається на те, що про порушене право довідалася в квітні 2016 року після відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення заборгованості.

Одночасно зазначає на ті ж обставини, що і в позовній заяві.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ

25 квітня 2007 року між ОСОБА_6 і Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсобанк” (правонаступником якого є ПАТ UniCredit Bank) в особі Одеської обласної філії, був укладений договір кредиту № 2007/13-2.06/266 на суму 191 000,00 доларів США, згідно пп. 1.1.1 якого з травня 2007 року по квітень 2032 року позичальник мав щомісяця повертати кредит рівними частками по 637 доларів США.

Сплата кредиту мала відбуватись в валюті кредиту на рахунок № 22336660752091 в Одеській обласній філії банку не пізніше десятого числа місяця, а якщо десяте число місяця припадало на неробочий день, позичальник був зобов'язаний сплатити суму кредиту у попередній робочий день (пп. 2.4.2).

Одночасно на виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем і банком був укладений договір поруки № 07-15/505.

Умовами п. 5.2 договору поруки врегульовано, що він набирає чинності з дати його укладання та діє до виконання всіх вимог, забезпечених порукою.

01 лютого 2012 року банк сформував лист-вимогу за вих. № 19.3-01/59 про усунення порушень зобов'язання і дострокове погашення кредитної заборгованості у розмірі 271 218,80 доларів США протягом тридцяти днів з дня отримання вимоги.( а.с.31)

14 грудня 2012 року за вих. № 01.2-04/10219 банком на адресу Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків була складена позовна заява про солідарне стягнення з позичальника і поручителя заборгованості за договором кредиту.

Постановою головного державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в одеській області від 11.04.2018 року закінчено виконавче провадження у зв’язку з скасуванням рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27.02.2013 року.

ОЦІНКА СУДУ

Задовольняючи заявлені вимоги районний суд виходив з вимог ст.559 ч.4 ЦПК України посилаючись на те, що стягнення заборгованості з поручителя на підставі рішення Постійно діючого Третейськго суду при Асоціації українських банків не є перешкодою для звернення до суду з зазначеним позовом так як порука припинилась,оскільки кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явив вимоги до поручителя.

Судова колегія погоджується з таким судженням районного суду з наступних підстав.

Зобов’язання виникають із підстав, передбачених ст.11 ЦК, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК ).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Відповідно до ст.526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником (ч.1 ст.553 ЦК ).

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (чч.1, 2 ст.554 ЦК ).

Припинення поруки пов’язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом ч.4 ст.559 ЦК, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

       Отже, порука — це строкове зобов’язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб’єктивне право кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов’язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стст.251, 252 ЦК).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов’язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст.251, ч.4 ст.559 ЦК, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ст.1050 ч.2 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами( з розстроченням),то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики,що залишилася,та сплати процентів,належних йому відповідно до 1048 цього Кодексу.

Умовами п. 5.2 договору поруки врегульовано, що він набирає чинності з дати його укладання та діє до виконання всіх вимог, забезпечених порукою, тобто строк дії поруки зазначеним договором не визначений.

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в постанові від 30 березня 2012 року № 5 “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” зазначено, що сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно правової позиції Верховного Суду України умова договору поруки  про його дію до повного виконання боржником своїх зобов’язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя (постанова від 18 липня 2012 року по справі № 6-78цс12).

Виходячи з того, що пред’явивши вимогу про дострокове погашення боргу в розмірі 271 218 доларів США 80 центів 01.02.2012 року, банк змінив строк виконання основного зобов’язання однак протягом шести місяців від дня його  настання  не пред’яввь вимоги до поручителя, а тому районний суд правомірно застосував норми частини четвертої статті 559 ЦК України.

Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги про пропуск строку позовної давності так як строк кредитного договору встановлено до 2032 року, а шестимісячний строк за правилами ст.559 ч.4 ЦК України є преклюзивним.

       За приписом ст.375 ЦК України судова колегія залишає без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення без змін,так як визнає,що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 367,368,374,375,381,382,384,390 ЦПК  України, судова колегія,-                                                    ПОСТАНОВИЛА:        

       Апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк»  залишити без  задоволення, а заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2016 рокубез змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя - Л.А. Гірняк

Судді - С.М. Сегеда

ОСОБА_4