Справа № 2 – о – 14/09

РІШЕННЯ

іменем України

17 червня 2009   року                       Турійський районний суд Волинської області

в складі : головуючого – судді Овсієнка А.А.

при секретарі Веремчук Л.Ю.

з участю заявника ОСОБА_1

представника заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Турійську Волинської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи в певний час, заінтересована особа відділ реєстрації актів цивільного стану Турійського районного управління юстиції Волинської області,

в с т а н о в и в :

    Як зазначено в заяві, 15 вересня 1984 року помер ОСОБА_3, який до дня смерті постійно проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1 та був похоронений на цвинтарі с.Ставки.

    Оскільки ОСОБА_3 був членом громади євангельських християн-баптистів, його поховання здійснювалось без відправлення відповідного православного обряду, а смерть в органах реєстрації актів цивільного стану не реєструвалась.

    Заявник є внуком померлого ОСОБА_3 і встановлення даного факту має для нього юридичне значення, оскільки необхідною передумовою отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та наступної реалізації заявником свого права на спадкування є підтвердження факту смерті спадкодавця в певний час.

    Іншого, окрім судового, порядку підтвердження такого факту чинним законодавством не передбачено, а тому ОСОБА_1 в своїй заяві просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме – те, що ОСОБА_3 помер 15 вересня 1984 року в с.Ставки Турійського району Волинської області.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свої доводи підтримав з наведених у заяві підстав.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила неможливість реєстрації смерті ОСОБА_3 з огляду на відсутність відповідних первинних документів встановленої форми про смерть останнього, однак не оспорювала самого факту смерті вищевказаної особи у зазначені в заяві час та місці.

Заслухавши пояснення заявника та представника заінтересованої особи, дослідивши надані заявником докази, суд вважає заяву ОСОБА_1 підставною та такою що підлягає до задоволення.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

    На підставі пояснень заявника ОСОБА_1, підтверджених показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, судом встановлено, що 15 вересня 1984 року помер ОСОБА_3, який до дня смерті постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, та був похований на території цвинтаря в с.Ставки. Оскільки померлий ОСОБА_3 був членом громади євангельських християн-баптистів, його поховання здійснювалось без відправлення відповідного православного обряду, а смерть не реєструвалась в органах реєстрації актів цивільного стану.

    Зазначені обставини об’єктивно підтверджуються також виданими Овлочинською сільською радою Турійського району Волинської області довідками № 246 від 20.05.09 та         № 251 від 29.05.09 (а.с.а.с.9, 11).

Таким чином, проаналізувавши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає беззаперечно доведеним факт смерті ОСОБА_3 15 вересня 1984 року в с.Ставки Турійського району Волинської області.

    Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян                № 00000582938 від 28.05.09 (а.с.8), актового запису про смерть ОСОБА_3 серед первинних та поновлених актових записів за період з 01 січня 1981 року по 28 травня 2009 року не виявлено.

    Згідно з висновком відділу реєстрації актів цивільного стану Турійського районного управління юстиції Волинської області від 02 червня 2009 року (а.с.12) реєстрація смерті ОСОБА_3 органом реєстрації актів цивільного стану неможлива з огляду на відсутність передбачених п.1 глави 2 розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» відповідних підтверджуючих документів.

    Так, згідно з п.1 глави 2 розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні»  затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 р. N 52/5
(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 22 листопада 2007 р. N 1154/5), виключними підставами для реєстрації смерті є:

а) лікарське свідоцтво про смерть форми N 106/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024 (далі - форма N 106/о);

б) фельдшерська довідка про смерть форми N 106-1/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024 (далі - форма N 106-1/о);

в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми N 106-2/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024 (далі - форма N 106-2/о);

г) рішення суду про оголошення особи померлою;

ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України, у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;

е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятору, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Оскільки іншим чином, окрім як в судовому порядку, підтвердити факт смерті вищевказаної особи в певний час неможливо з наведених вище обєктивних причин, суд на підставі п.8 ч.1 ст.256 ЦПК України встановлює той факт, що ОСОБА_3 помер 15 вересня            1984 року в с.Ставки Турійського району Волинської області.

Як вбачається з наявних свідоцтв про народження та про одруження (а.с.6-7) заявник ОСОБА_1 дійсно є внуком померлого ОСОБА_3

У зв’язку з цим, вищевказаний факт має для заявника юридичне значення, оскільки за даних конкретних обставин необхідною передумовою отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та подальшого оформлення спадщини після його смерті є підтвердження факту смерті ОСОБА_3 в певний час.

Постановляючи рішення, суд відповідно до вимог ч.7 ст.235 ЦПК України покладає на заявника понесені ним судові витрати у справі.

Керуючись ст.ст.214, 215, 256, 259 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи в певний час, заінтересована особа відділ реєстрації актів цивільного стану Турійського районного управління юстиції Волинської області задовольнити.

Встановити той факт, що ОСОБА_3 помер 15 вересня 1984 року в с.Ставки Турійського району Волинської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Турійський районний суд.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий