Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #73001819

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


30 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/2866/18



Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:


головуючого судді                                                             Іщук Л.П.,

суддів                                                                                 Кухтея Р.В., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання                               Джули В.М.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року, ухвалене головуючим суддею Мартинюком В.Я. о 10:37 у м. Львові, повний текст складений 07.03.2018 року, у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Львівській області   про визнання протиправними рішень,


                                                         встановив:


Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Львівській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №130430 від 09.08.2011 року та скасування розпорядження №234 від 09.08.2011 №234 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року позов задоволений.

Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області ( надалі – ГУ ДФС у Львівській області) оскаржило рішення суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з  неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що показання свідків, допитаних в судовому засіданні,  суперечать іншим доказам у справі, зокрема, письмовим поясненням продавця магазину ОСОБА_2 ; письмовим поясненням неповнолітнього ОСОБА_3 ( покупця сигарет ) від 01.08.2011 року та обставинам, встановленим у акті фактичної перевірки №158/320/НОМЕР_1 від 01.08.2011 року, в якому зафіксовано факт реалізації тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Просить апелянт скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу. Позивач та його представник під час апеляційного розгляду заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника апелянта, позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами перевірки магазину, що розташований за адресою Львівська область, м.Сокаль, вул.Яворницького, 2а, та належить суб’єкту господарювання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 складений акт за №158/320/НОМЕР_1 від 01.08.2011 року та прийнято рішення про застосування фінансових санкцій  №130430 від 09.09.2011 року, яким позивача зобов'язано сплатити у встановленому законодавством порядку штраф у розмірі 6800 гривень. В акті перевірки зазначено, що перевіряючими встановлено факт реалізації однієї пачки сигарет Chesterfield за ціною 10 грн. особі, яка не досягла 18-річного віку, що підтверджено поясненням неповнолітнього барана Ю.В.

Розпорядженням Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Львівській області від 09.08.2011 року  за №234 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 анульовано ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач не довів правомірності винесеного рішення. Належними та допустимими доказами, які можуть свідчити про обставини, що мають значення для справи, є надані в судовому засіданні показання свідків щодо викладених в акті перевірки фактів, а докази відповідача є неналежними, тому оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій №130430  від 09.08.2011 року та розпорядження №234 від 09.08.2011 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами є протиправними.

Апеляційний суд повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції  і, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, зазначає наступне.

Відповідно до положень абзацу 8 ч.31 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВРвід 19.12.1995 року, з наступними змінами та доповненнями, ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема порушення вимог статті 15 -3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

У відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.15-3 даного Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років.

Як передбачено абзацом 9 частини 2 статті 17 даного Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15 - 3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення вимог статті 15 -3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, відповідач доводить письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_3, відібраними оперуповноваженим ВКМСД Сокальського РВ ГУМВС України у Львівській області лейтенантом міліції ОСОБА_4 та письмовими поясненнями продавця магазину ОСОБА_2

З метою встановлення дійсних обставин та істини у справі, судом першої інстанції було допитано свідків з приводу наведених в акті перевірки фактів.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, яка на момент проведення перевірки разом з позивачем перебувала у підсобному приміщенні магазину, пояснила, що продавець магазину ОСОБА_2 була дезорієнтована перевіряючими, які їй нічого не пояснювали, лише сказали підписати акт перевірки і письмові пояснення, запевняли що їй не загрожує жодна відповідальність.

Продавець магазину ОСОБА_2Ф.в судовому засіданні під присягою пояснила, що під актом перевірки та під своїми письмовими поясненнями підписалась під тиском перевіряючих, з їхнім змістом не ознайомлювалась. Також, зазначила, що неповнолітньому цигарок не продавала, оскільки в іншому випадку дана операція була б проведена через касу магазину.

Свідок лейтенант міліції ОСОБА_4 пояснив, що перевіряючі чекали під магазином, а неповнолітнього ОСОБА_3 зупинили вже на виході з магазину. Також запевнив, що ніяких провокацій щодо продажу цигарок неповнолітнім перевіряючі не влаштовували.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він перебував вдома, працівники міліції зателефонували йому та сказали їхати з ними, дані працівники самі дали йому купюру номіналом 50 гривень і направили в магазин позивача купувати сигарети. Також пояснив, що продавець у магазині ніяких сигарет йому не продавала, письмові пояснення від нього були відібрані під тиском працівників міліції, оскільки на той час йому було лише 13 років і він перебував на обліку в дитячій кімнаті міліції.

Виходячи з вищенаведеного та з врахуванням показань свідків, які були допитані в судовому засіданні під присягою, суд першої інстанції цілком підставно прийшов до висновку про недоведеність факту вчинення порушення статті 15 -3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Апеляційний суд не бере до уваги покликання апелянта на те, що показання свідків суперечать іншим доказам, які є в справі з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 ст.77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.  

Відповідно до ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Апеляційний суд звертає увагу, що у даному спорі належними, допустимими та достовірними доказами у справі є показання свідків, допитаних у судовому засіданні під присягою щодо фактів, викладених в акті перевірки.

Відповідно до п.2 і п.8 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняте відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій №130430 від 09.08.2011 року, а також розпорядження №234 від 09.08.2011 року  про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами не відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності, а тому такі підлягають скасуванню.

Також апеляційний суд зауважує, що з урахуванням завдань та принципів адміністративного судочинства, обов'язку доказування, принципу правової визначеності слід трактувати будь-які «сумніви» не інакше, як неспроможність суб'єкта владних повноважень переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних рішень у спірних правовідносинах, що є невиконанням ним його процесуального обов'язку.

Нездатність державного органу довести обґрунтованість та законність власних рішень є підставою судового захисту порушених прав позивача. Будь-який інший висновок, фактично, зводить нанівець всю систему завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд не здійснює новий розподіл судових витрат відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, оскільки судове рішення першої інстанції залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


                                                       постановив:


Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі № 2а-12557/11/1370 -  без змін.  

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.





Головуючий суддя ОСОБА_6

судді ОСОБА_7

ОСОБА_8

    Повне судове рішення складене  02.08.2018 року























  • Номер:
  • Опис: про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та розпорядження про анулювання ліцензії
  • Тип справи: Адміністративний позов
  • Номер справи: 2а-12557/11/1370
  • Суд: Львівський окружний адміністративний суд
  • Суддя: Іщук Лариса Петрівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.11.2011
  • Дата етапу: 11.08.2015
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація