Постанова

Іменем України

25 липня 2018 року

м. Київ

справа № 345/3436/16-ц

провадження № 61-20752св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - відділ освіти Верхнянської сільської ради об'єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Ясеновенко Л. В., Горейко М. Д., Проскурніцького П. І.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу освіти Верхнянської сільської ради об'єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення та надання права на отримання щорічної грошової винагороди.

Позовна заява мотивована тим, що з 01 вересня 2008 року вона працює на посаді директора Зборянського навчально-виховного комплексу І-ІІ ступенів (далі - Зборянський НВК). Наказом відділу освіти Верхнянської сільської ради об'єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області від 26 серпня 2016 року №39-к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1» її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни та оголошено стягнення у вигляді догани. Вважала, що вказаний наказ незаконний, оскільки не містить конкретних порушень, які вона вчинила. Посилалася на те, що не вчиняла жодних дисциплінарних проступків, трудову дисципліну не порушувала. Акти, на підставі яких було винесено вказаний наказ, складені на основі перевірок, які відбувалися без її особистої участі, так як вона перебувала у щорічній відпустці з 20 червня по 15 серпня 2016 року.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд скасувати наказ від 26 серпня 2016 року № 39-к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1» та відповідно до Закону України «Про освіту» надати їй право на отримання щорічної грошової винагороди, врегульоване Порядком надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 року № 898.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 листопада 2016 року у складі судді Юрчака Л. Б. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано наказ відділу освіти Верхнянської сільської ради об'єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області від 26 серпня 2016 року №39-к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1»

У задоволенні позову в частині надання ОСОБА_1 права на отримання щорічної грошової винагороди відповідно до Закону України «Про освіту» відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оспорюваний наказ не містить чітких даних, за які порушення трудової дисципліни було оголошено позивачу догану. Акти про порушення трудової дисципліни від 13 червня 2016 року та від 10 серпня 2016 року, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не свідчать про порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, так як остання перебувала у відпустці та не могла виконувати своїх посадових обов'язків. Крім того, суд вказав, що в акті від 13 червня 2016 року не зазначено дні вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що унеможливлює суд вірно обчислити строки накладення дисциплінарного стягнення, передбачені статтею 148 КЗпП України.

При цьому, суд дійшов висновку про те, що в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо надання їй права на отримання щорічної грошової винагороди відповідно до Закону України «Про освіту» слід відмовити, так як надання такого права не входить до компетенції суду .

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2016 року апеляційну скаргу відділу освіти Верхнянської сільської ради об'єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області задоволено частково. Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 листопада 2016 року в частині задоволення позову скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу освіти Верхнянської сільської ради об'єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення відмовлено.

У решті рішення суду залишено без зміни.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що при застосуванні догани, як дисциплінарного стягнення, відповідачем враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку позивачем, обставини, за яких вчинено проступок, та її попередню роботу, а неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків є неприпустимим, як для керівника установи, у діях відповідача не вбачається порушень трудового законодавства, тому позов є необґрунтованим.

Апеляційний суд вважав, що відмова ОСОБА_1 від надання пояснень щодо недоліків ведення ділової документації, зазначена нею у заяві від 26 серпня 2016 року, свідчить про об'єктивність відображених у акті від 13 липня 2016 року недоліків у роботі керівника навчально-виховного комплексу.

У січня 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильнезастосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що відповідно до статті 147 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути застосоване до працівника лише у випадку порушення ним трудової дисципліни, проте в оспорюваному наказі відповідача не вказано конкретні порушення, які допустила саме ОСОБА_1

Суд не надав належну оцінку тому, що на час складання актів, які стали підставою для винесення їй догани, вона перебувала у щорічній відпустці та не могла відповідати за роботу навчально-виховного комплексу у цей період.

Вказує, що апеляційним судом не було враховано, що книга руху учнів та алфавітна книга обліку ведуться у навчальному закладі з 1993 року й виправлення, які в них містяться, були вчинені за часу роботи попередніх керівників і передавалися їй у такому стані.

Вважає, що відповідач застосував до неї дисциплінарне стягнення у вигляді догани з порушенням трудового законодавства, що правильно було встановлено судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції безпідставно скасував правильне по суті та законне судове рішення.

Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом встановлено, що наказом відділу освіти Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 01 вересня 2008 року № 273-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Зборянської загально-освітньої школи І-ІІ ступенів. Вказане також підтверджується копією її трудової книжки серії НОМЕР_1.

Наказом начальника відділ освіти Верхнянської сільської ради об'єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області від 26 серпня 2016 року № 39-к директору Зборянського НВК ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни.

У наказі начальник відділу освіти посилається на положення статей 139, 142, 147-149 КЗпП України, пункти 1.8, 1.12, 4.8 Статуту Зборянського НВК І-ІІ, пункти 2.8, Р.2, 1, 3, 13, 4.1, 6.3 Посадової Інструкції директора Зборянського НВК ОСОБА_1

Підставами для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності зазначені: акт про порушення трудової дисципліни працівниками Зборянського НВК від 10 серпня 2016 року № 03, акт про порушення ведення ділової документації у Зборянському НВК від 13 червня 2016 року № 04, акт про порушення трудової дисципліни та порядку ведення управлінської діяльності у Зборянському НВК від 12 серпня 2016 року № 05, заява ОСОБА_1 від 26 серпня 2016 року.

У пункті 2.2 Посадової інструкції № 12 директора Зборянського НВК ОСОБА_1 вказано, що директор представляє заклад в державних органах та інших підприємствах, установах і організаціях, розпоряджається майном, коштами навчального закладу в установленому порядку, відповідає за дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази закладу; у пункті 2.8 - забезпечує своєчасний розгляд заяв, скарг, дотримання прав та гарантій дітей, учнів і працівників НВК; у пункті 1 - реалізацію і дотримання чинного законодавства в галузі освіти, законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства освіти та науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; у пункті 3 - своєчасне і якісне, перспективне і поточне планування роботи закладу, виконання планових заходів; у пункті 13 - ведення адміністративно-господарської документації, діловодства, своєчасну статистичну звітність про роботу закладу; у пункті 4.1 - за невиконання або неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього розпорядку, інших нормативних документів, наказів відділу освіти, посадових обов'язків директор несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один із таких видів стягнення: догана, звільнення; у пункті 6.3 - директор організовує, координує та контролює виконання посадових обов'язків іншими працівниками закладу відповідно до розподілу повноважень, режим роботи.

Згідно з актом про порушення трудової дисципліни працівниками Зборянського НВК від 10 серпня 2016 року № 03, складеним комісією у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з 13.00 год. по 13.40 год. у Зборянському НВК були присутні тільки 3 працівники обслуговуючого персоналу: відсутня відповідальна за роботу школи - ОСОБА_5 та інші працівники, які згідно з графіком відпусток повинні були бути присутні на роботі.

У акті про порушення трудової дисципліни працівниками Зборянського НВК від 12 серпня 2016 року № 05, складеному комісією у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 зазначено, що при перевірці дотримання трудової дисципліни та режиму роботи 12 серпня 2016 року о 09.45 год. були відсутні на робочому місці працівники: ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 При опитуванні (ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.) повідомили про те, що журнал виходу на роботу не ведеться (за словами - вівся під час зимових канікул). Зі слів завгоспа - режим роботи обслуговуючого персоналу: пн.-пт. (08.00-17.00 год.), обідня перерва з 12.00 по 13.00 год., виключення складає їдальня - обідня перерва з 13.00 по 14.00 год. ОСОБА_5 пояснила по телефону, що з 02 серпня 2016 року знаходиться на лікарняному, заяви про відпустки без збереження заробітної плати від її імені не поступали, вона не пам'ятає чи підписувалась в журналі про те, що відповідальна за роботу школи, у графіку відпусток підписувалась. Присутніми на роботі були: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27

Судом також встановлено, що в акті про порушення трудової дисципліни працівниками Зборянського НВК від 13 червня 2016 року № 04, складеному комісією у складі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зазначено, що на підставі наказу Департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 19 лютого 2016 року № 104 «Про проведення державної підсумкової атестації учнів та порядок закінчення 2015-2016 навчального року» здійснювалась перевірка Зборянського НВК. У ході перевірки було виявлено, що директор ОСОБА_1 не дотримується вимог щодо ведення шкільної ділової документації. Книга наказів з кадрових питань належним чином не прошнурована, не пронумерована, не скріплена печаткою, отже, можливо, сфальсифікована. Накази з кадрових питань не зареєстровані. У наказі від 25 березня 2016 року №3-к «Про звільнення ОСОБА_28», за згодою сторін остання продовжувала працювати, так як не була ознайомлена під підпис. У алфавітній книзі немає підписів про працевлаштування та вибуття учнів, сторінка 433 частково заклеєна, є виправлення. У книзі обліку руху учнів сторінки 175-176 вирвані. При перевірці класного журналу 4 класу (вчитель ОСОБА_29 О.) виявлено, що журнал не відповідає Інструкції з ведення класних журналів 1-4 класів. Поділено колонки для оцінок, поставлено «скориговано» (не ставиться) та «річна» (рік), є виправлення оцінок з інформатики та основ здоров'я, записані домашні завдання (згідно вимог не додаються, хоча на сторінці зауважень та пропозицій є записи директора НВК про те, що суттєвих зауважень немає, тобто, журнал перевірявся формально. У журналі 9 класу зафіксовані численні виправлення дат, оцінок (сторінки 152, 202), на сторінці 70 (англійська мова, вчитель ОСОБА_30) переділена колонка, на сторінці 419 немає записів про випуск учнів зі школи, на кінець навчального року ще не було заповнено відомостей про батьків, місце роботи. У книзі наказів з основної діяльності не вказано «з наказом ознайомлено», тому і відсутні підписи про ознайомлення.

Крім того встановлено, що згідно з графіком відпусток педагогічних працівників Зборянського НВК на 2015-2016 роки, затвердженого начальником відділ освіти Верхнянської сільської ради об'єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області ОСОБА_2, ОСОБА_1 з 20 червня по 15 серпня 2016 року перебувала у черговій відпустці.

Відповідно до наказу директора Зборянського НВК ОСОБА_1 від 17 червня 2016 року № 27-а «Про призначення відповідальних за роботу навчального закладу влітку 2016 року», відповідальними за роботу навчального закладу влітку 2016 року призначено: з 21 по 21 серпня 2016 року - ОСОБА_31, з 11 липня 2016 року по 28 липня 2016 року - ОСОБА_9, з 29 липня 2016 року по 15 серпня 2016 року - ОСОБА_5

Контроль за виконанням даного наказу ОСОБА_1 залишила за собою.

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в частині скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, оскільки оспорюваний наказ не містить чітких даних, за які порушення трудової дисципліни було вирішено винести позивачу догану. Акти про порушення трудової дисципліни від 13 червня 2016 року та від 10 серпня 2016 року, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не свідчать про порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, так як остання перебувала у відпустці та не могла виконувати свої посадові обов'язки. Крім того, суд вказав, що в акті від 13 червня 2016 року не зазначено дні вчинення директором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що унеможливлює суд вірно обчислити строки накладення дисциплінарного стягнення, передбачені статтею 148 КЗпП України.

При цьому, суд послався на абзац 5 розділу 1 Посадової інструкції директора Зборянського НВК ОСОБА_1, де зазначено, що на час відсутності директора його обов'язки виконує заступник директора з навчально-виховної роботи, а при його відсутності - працівник закладу, який призначається наказом директора НВК.

У статті 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Статтею 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що при застосуванні догани, як дисциплінарного стягнення, відповідачем враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку позивачем, обставини, за яких вчинено проступок та її попередню роботу, тому у діях відповідача не вбачається порушень трудового законодавства.

Апеляційний суд також вказав, що відмова ОСОБА_1 від надання пояснень щодо недоліків ведення ділової документації, зазначена нею у заяві від 26 серпня 2016 року, свідчить про об'єктивність відображених у акті від 13 липня 2016 року недоліків у роботі керівника навчально-виховного комплексу.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що в оспорюваному наказі відповідача не вказано конкретні порушення, які допустила саме ОСОБА_1, яка перебувала у відпустці та не могла відповідати за роботу навчально-виховного комплексу у цей період.

Як вбачається з оспорюваного наказу, начальник відділу освіти посилається на положеннястатей 139, 142, 147-149 КЗпП України, пункти 1.8, 1.12, 4.8 Статуту Зборянського НВК І-ІІ, пункти 2.8, Р.2, 1, 3, 13, 4.1, 6.3 Посадової Інструкції директора Зборянського НВК ОСОБА_1

Підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 зазначені: акт про порушення трудової дисципліни працівниками Зборянського НВК від 10 серпня 2016 року № 03, акт про порушення ведення ділової документації у Зборянському НВК від 13 червня 2016 року № 04, акт про порушення трудової дисципліни та порядку ведення управлінської діяльності у Зборянському НВК від 12 серпня 2016 року № 05, заява ОСОБА_1 від 26 серпня 2016 року

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та доводами відповідача про те, що відповідно до пунктів 2.1, 2.9, 2.11 посадової інструкції позивача, саме на неї покладено обов'язок роз'яснення працівникам їх обов'язків та правил внутрішнього трудового розпорядку, накладення стягнень (подань на притягнення до відповідальності) на працівників, які допустили порушення трудової дисципліни, та здійснення загального керівництва освітнім закладом.

Після повернення ОСОБА_1 з відпустки, їй були надіслані відповідачем акти про порушення трудової дисципліни, які стали підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, для надання пояснень, реагування та вжиття відповідних дисциплінарних заходів у межах її повноважень. Проте нею не було здійснено жодних дій, спрямованих на притягнення до відповідальності осіб, які порушують трудову дисципліну, а також не повідомлено відповідача щодо усунення недоліків ведення ділової документації.

Тобто ОСОБА_1, вже після виходу з щорічної відпуски на роботу, фактично самоусунулась від виконання своїх посадових обов'язків, що й стало підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення їй догани.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що відмова від будь-яких реагувань та надання пояснень щодо недоліків ведення ділової документації свідчить про об'єктивність відображених у акті від 13 липня 2016 року недоліків у роботі керівника навчально-виховного комплексу.

При цьому посилання касаційної скарги на те, що відповідачем не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу позивача, є безпідставними, оскільки відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

При обранні виду стягнення позивачу, відповідачем було враховано наведене та застосовано до неї менш суворий заходів стягнення - оголошено догану.

Колегія суддів не бере до уваги доводи касаційної скарги ОСОБА_1 з посиланням на порушення відповідачем вимог статті 252 КЗпП України при накладенні на неї дисціплінарного стягнення, оскільки такі підстави позову нею не заявлялися в суді першої інстанції та не були предметом розгляду й оцінки судами попередніх інстанцій, а під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами (частина перша статті 400 ЦПК України).

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішення апеляційного суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального права і зводяться до переоцінки судом доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Отже, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції з дотримання вимог статей 212-214, 316 ЦПК України 2004 року повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, вірно встановив правовідносини, що склалися й правильно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення на неї, оскільки, при застосуванні такого, відповідачем не було порушено норм трудового законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

Ю. В. Черняк