Ухвала

Іменем України

30 липня 2018 року

м. Київ

справа №640/6059/17

провадження №61-37826ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., ЧернякЮ. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2018 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до

ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2018 року повернуто, а цивільну справу направлено до Київського районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

У червні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_4 - адвоката

ОСОБА_5, на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2018 року.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 05 липня 2018 року касаційну скаргу заявниказалишено без руху та надано строк на усунення недоліків, а саме запропоновано сплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2018 року.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для повторного розгляду.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Відповідно до положень статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції.

Пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала про зупинення провадження у справі.

Згідно з пунктом 4 частиною п'ятою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повертаючи апеляційну скаргу представнику ОСОБА_4 - ОСОБА_5, з підстав, передбачених пунктом 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України, апеляційний суд вірно виходив із того, що апеляційна скарга була подана на ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскарження якої згідно нормами ЦПК України не передбачено, оскільки окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала про зупинення провадження у справі (пункт 14 частина перша стаття 353 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.

Посилання касаційної скарги на неврахування апеляційним судом пункту

8 статті 129 Конституції України, положень статті 6 Конвенції прав захист прав людини і основоположних свобод, прецедентної практики Європейського Суду з прав людини щодо доступу до правосуддя, безпідставне, оскільки практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції прав захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури та це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року). При цьому легітимна межа обмеження прав дотримана, права ОСОБА_4 не порушені, розгляд справи не завершено.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю.В.Черняк