Постанова

Іменем України

1 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 1522/8791/12

провадження № 61-16344 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3;

представники позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідачі: ОСОБА_6, акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»,

третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Груєва Олександра Валеріївна;

особа, яка подала заяву за нововиявленими обставинами, правонаступник акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» - товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 березня 2017 року у складі судді Шенцевої О. П. та постанову апеляційного суду Одеської області від 30 січня 2018 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Черевка П. М., Громіка Р. Д.,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Груєва О. В., про розірвання договору іпотеки, визнання іпотеки припиненою, зобов'язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 9 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недійсним затверджено мирову угоду, за якою за ОСОБА_3 визнається право власності на квартиру АДРЕСА_1. Зазначена ухвала набрала законної сили 15 березня 2011 року, а 21 червня 2011 року за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на вказану квартиру в комунальному підприємстві «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реалізації об'єктів нерухомості». 14 лютого 2012 року при зверненні до нотаріуса йому стало відомо, що 21 березня 2007 року на вказану квартиру накладена заборона відчуження як на об'єкт нерухомості, який належить ОСОБА_6 на підставі договору іпотеки, укладеного 21 березня 2007 року між ОСОБА_6 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»).

Вказана заборона відчуження порушує його законні права та інтереси, оскільки частиною першою статті 23 Закону України «Про іпотеку» передбачено перехід права власності на майно, що є предметом іпотеки, у тому числі в порядку спадкування або правонаступництва, у результаті чого останній власник набуває статусу іпотекодавця. Проте ця норма права не передбачає такої підстави переходу права власності на майно, що перебуває в іпотеці, як судове рішення, тому вона не може застосовуватись у даному випадку.

З урахуванням викладеного ОСОБА_3 просив суд розірвати іпотечний договір, укладений 21 березня 2007 року між ОСОБА_6 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І. В. і зареєстрований у нотаріальному реєстрі за № 1165; визнати зобов'язання щодо забезпечення кредитного договору від 21 березня 2007 року іпотекою припиненим; зобов'язати приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу Груєву О. В. скасувати заборону відчуження квартири АДРЕСА_2, накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І. В.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Вирішено розірвати іпотечний договір, укладений 21 березня 2007 року між ОСОБА_6 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І. В. і зареєстрований у нотаріальному реєстрі за № 1165.

Визнано зобов'язання щодо забезпечення кредитного договору від 21 березня 2007 року іпотекою квартири АДРЕСА_2 припиненим.

Зобов'язано приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу Груєву О.В. скасувати заборону відчуження квартири АДРЕСА_2, накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ДєордієвоюІ. В., нотаріальний номер 93, номер 4674945 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 21 березня 2007 року.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки квартира, яка є предметом іпотеки за договором іпотеки від 21 березня 2007 року, укладеним між ОСОБА_6 та ПАТ «УкрСиббанк», перейшла у власність іншої особи - ОСОБА_3 на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, а такий порядок не передбачає збереження дійсності іпотеки для набувача майна, як передбачено статтею 23 Закону України «Про іпотеку», то договір іпотеки за аналогією закону підлягає розірванню, а іпотека припиненню, як така, що порушує законні права та інтереси ОСОБА_3

17 лютого 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» звернулось до суду із заявою про перегляд вказаного вище рішення суду за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що на підставі договору факторингу від 12 грудня 2011 року №1, укладеного з ПАТ «УкрСиббанк», товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») придбало право вимоги за договором про надання споживчого кредиту від 21 березня 2007 року, укладеним між ОСОБА_6 та АКІБ «УкрСиббанк».

У силу статей 512, 514 ЦК України, статті 37 ЦПК України 2004 року ТОВ «Кей-Колект» є сингулярним правонаступником ПАТ «УкрСиббанк». Проте при розгляді справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, АКІБ «Укрсиббанк», третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Груєва О. В., про розірвання договору іпотеки, визнання іпотеки припиненою, зобов'язання вчинити дії судом до участі у справі залучено не було.

У той же день за договором відступлення права вимоги за договорами іпотеки ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» право вимоги за іпотечним договором від 21 березня 2007 року, укладеним між ОСОБА_6 та АКІБ «УкрСиббанк».

Зазначало, що нововиявленою обставиною є ухвала апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2013 року, якою ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 9 березня 2011 року про затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недійсним скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недійсним залишено без розгляду.

Таким чином, ухвала апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2013 року є правовою підставою і нововиявленою обставиною для перегляду та скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року за нововиявленими обставинами, оскільки в його основу було покладено саме ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 9 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, якою затверджено мирову угоду між сторонами, за ОСОБА_3 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Отже, зі скасуванням вказаної ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 9 березня 2011 року квартира, яка є предметом іпотеки, залишається у власності ОСОБА_6, а тому підстав для розірвання договору іпотеки від 21 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_6 та АКІБ «УкрСиббанк», немає.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 березня 2017 року у задоволенні заяви ТОВ «Кей-Колект» про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що при ухваленні заочного рішення суду від 16 травня 2012 року право ТОВ «Кей Колект» на залучення судом до участі у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, АКІБ «УкрСиббанк», третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Груєва О. В., про розірвання договору іпотеки, визнання іпотеки припиненою, зобов'язання вчинити дії як процесуального правонаступника ПАТ «УкрСиббанк» не існувало. Тому суд вважав, що у силу частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року право ТОВ «Кей Колект» на залучення судом до участі у вказаній справі як процесуального правонаступника відповідача АКІБ «УкрСиббанк» не може вважатися нововиявленою підставою для скасування заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 30 січня 2018 року апеляційна скарга ТОВ «Кей-Колект» відхилена, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ТОВ «Кей Колект» вважало нововиявленою обставиною своє право на залучення судом до участі у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, АКІБ «УкрСиббанк», третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Груєва О. В., про розірвання договору іпотеки, визнання іпотеки припиненою, зобов'язання вчинити дії як процесуального правонаступника ПАТ «УкрСиббанк», що є підставою для скасування заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012. Проте право ТОВ «Кей Колект» на залучення судом до участі у справі не є нововиявленою обставиною у розумінні частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року, хоча ТОВ «Кей Колект» і мало право бути залученим до участі у справі як правонаступник ПАТ «УкрСиббанк».

У березні 2018 року ТОВ «Кей-Колект» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву товариства про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2012 рокуза нововиявленими обставинами та скасувати його.

Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з пунктом 3 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало, підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Так, нововиявленою обставиною є ухвала апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2013 року, якою скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 9 березня 2011 року про затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, а ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недійсним залишено без розгляду.

З цих підстав необґрунтованим є висновок суду щодо розірвання іпотечного договору, оскільки майно (квартира АДРЕСА_3), що є предметом іпотеки, залишається власністю ОСОБА_6

Отже, саме постановлення вказаних судових рішень (ухвали апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2013 року та ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2013 року) є нововиявленою обставиною, а не процесуальні дії щодо залучення ТОВ «Кей-Колект» судом до участі у справі як процесуального правонаступника ПАТ «УкрСиббанк», як зазначено судами в оскаржуваних судових рішеннях.

Зазначало, що ТОВ «Кей-Колект» як правонаступник ПАТ «УкрСиббанк» на підставі статей 512, 514 ЦК України має право на звернення до суду із заявою про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року за нововиявленими обставинами, оскільки з 12 грудня 2011 року є правонаступником банку.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судом встановлено, що 21 березня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 було укладено договір про надання споживчого кредиту, за яким позичальнику було надано кредит у розмірі 64 тис. доларів США зі сплатою 12,5 % річних терміном до 21 березня 2028 року та договір про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії з лімітом у розмірі 1 516 грн 72 коп. зі сплатою 17,5% річних терміном до 21 березня 2028 року.

Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за вказаними кредитними договорами 21 березня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І. В. та зареєстрований в реєстрі за № 1165, за яким він передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_3.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6, АКІБ «УкрСиббанк», третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Груєва О. В., про розірвання договору іпотеки, визнання іпотеки припиненою, зобов'язання вчинити дії задоволено. Розірвано іпотечний договір, укладений 21 березня 2007 року між ОСОБА_6 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ДєордієвоюІ. В., зареєстрований у нотаріальному реєстрі за № 1165.

Визнано зобов'язання щодо забезпечення кредитного договору від 21 березня 2007 року іпотекою квартири АДРЕСА_2 припиненим.

Зобов'язано приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу Груєву О. В. скасувати заборону відчуження квартири АДРЕСА_2, накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І. В., нотаріальний номер 93, номер 4674945 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 21 березня 2007 року.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси 9 березня 2011 року, що набрала законної сили, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу затверджено мирову угоду між сторонами, на умовах якої за ОСОБА_3 визнається право власності на квартиру АДРЕСА_2. Оскільки квартира, яка є предметом іпотеки за договором іпотеки від 21 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_6 та ПАТ «УкрСиббанк», перейшла у власність іншої особи - ОСОБА_3 на підставі ухвали суду, а такий порядок не передбачає збереження дійсності іпотеки для набувача майна, як це передбачено статтею 23 Закону України «Про іпотеку», то договір іпотеки підлягає розірванню, а іпотека припиненню, як така, що порушує законні права та інтереси власника квартири - ОСОБА_3

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Кей-Колект» про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року за нововиявленими обставинами, суди виходили з того, що товариством зазначено як нововиявлену обставину право ТОВ «Кей-Колект» бути залученим до участі у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, АКІБ «УкрСиббанк», третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ГруєваО. В., про розірвання договору іпотеки, визнання іпотеки припиненою, зобов'язання вчинити дії на підставі статті 37 ЦПК України 2004 року, а це не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 361 ЦПК України 2004 року.

Зазначені судові рішення є незаконними, оскільки суди не врахували таке.

Судом установлено, що 12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу, за яким ТОВ «Кей-Колект» набуло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту від 21 березня 2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6

У той же день між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за яким ТОВ «Кей-Колект» набуло право вимоги за іпотечним договором від 21 березня 2007 року, укладеними між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6

Отже, у силу статей 512, 513 ЦК України ТОВ «Кей-Колект» є правонаступником АКІБ УкрСиббанк», має всі процесуальні права та обов'язки, які б мав цей банк.

Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами має здійснюватись із дотриманням вимог статей 361 - 365 ЦПК України, чинного на момент розгляду справи, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб'єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об'єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд.

Відповідно до частини першої статті 361 ЦПК України 2004 року рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» судам роз'яснено, що передбачений главою 4 розділу V ЦПК України 2004 року перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Суди у порушення вищевказаних вимог закону та статей 212-214, 303, 315, 361 ЦПК України 2004 року не звернули уваги на те, що ТОВ «Кей-Колект» посилалось як на нововиявлену обставину для перегляду заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року саме на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2013 року, якою скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 9 березня 2011 року про затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції; та ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2013 року, якою позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недійсним залишено без розгляду.

Суди не перевірили доводів ТОВ «Кей-Колект», що зі скасуванням ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 9 березня 2011 року квартира, яка є предметом іпотеки, залишилася у власності ОСОБА_6, а тому підстав для розірвання договору іпотеки від 21 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_6 та АКІБ «УкрСиббанк», не було.

При цьому суди не звернули уваги на те, що предметом і підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не залучення ТОВ «Кей-Колект» до участі у справі, а скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення оскаржуваного рішення суду.

Отже, судові рішення підлягають скасуванню для передачі справи до суду першої інстанції для розгляду заяви про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки суди неправильно визначили предмет і підставу поданої ТОВ «Кей-Колект» зави до суду.

При цьому клопотання ТОВ «Кей-Колект» про розгляд Верховним Судом заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по суті не може бути задоволено, оскільки в силу статті 363 ЦПК України 2004 року таку заяву уповноважений розглядати суд, який ухвалив судове рішення.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 березня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 30 січня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б.І. Гулько

Є.В. Синельников

Ю.В. Черняк