Справа № 33-05/2010 Головуючий у І інстанції – Малиш В.В.
категорія – ч. 1 ст. 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2010 року Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
судді судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області - Карнауха А.С.
з участю особи, яка подала скаргу: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 грудня 2009 року,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від
11 грудня 2009 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Судом ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 21 жовтня 2009 року о 23 години 45 хвилин, він на вулиці 1-го Травня в м. Чернігові, порушивши пункт 2.9 Правил дорожнього руху, керував автомобілем марки „Мазда 626” реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив змінити постанову судді та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Обґрунтовуючи доводи скарги зазначив, що суд першої інстанції розглянув адміністративну справу формально, без з’ясування обставин, які пом’якшують та обтяжують відповідальність, не врахував здійснення ним адміністративного правопорушення вперше та необхідність йому права на керування транспортним засобом, оскільки він працює і робота є єдиним джерелом його існування, втрата якої потягне до додаткових зусиль організації життя.
Також вказав на порушення судом, під час розгляду справи, його прав, визначених статтею 268 КУпАП, зокрема права користуватись юридичною допомогою.
У судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, пояснивши, що він на протязі року неофіційно працює водієм у СПД ОСОБА_2.
Заслухавши пояснення особи, яка оскаржила постанову судді, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає.
За матеріалами справи, 22.10.2009 року інспектором дорожньо-патрульної служби, складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, згідно якого ОСОБА_1 21.10.2009 року о 23 годині 45 хвилин на вулиці Першого Травня в місті Чернігові, керував автомобілем марки „Мазда 626” реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 Правил дорожнього руху.
Відповідно до вимог пункту 2.9 ”а” Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від
10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особою в стані сп’яніння.
Доводи ОСОБА_1 про визнання ним вини у вчиненні адміністративного правопорушення під тиском працівників Державтоінспекції, безпідставні, оскільки ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі він не навів жодних обґрунтованих міркувань коли і в чому полягав примус на нього в наданні пояснень та показань, щодо вживання спиртних напоїв.
Дані твердження також спростовуються матеріалами справи. Із пояснень ОСОБА_1, які маються в протоколі про адміністративне правопорушення, вбачається, що останній не заперечував про вживання ним з ранку спиртних напоїв.
Під час розгляду адміністративної справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 визнавши свою вину повністю, пояснив, що близько 18 години вжив біля 300 грамів горілки після, чого відвозив на автомобілі дівчину.
Згідно з протоколом медичного огляду для встановлення стану сп’яніння, 21.10.2009 року результати огляду ОСОБА_1 о 23 годині 57 хвилин, виявились позитивними.
Посилання ОСОБА_1 на порушення його права на захист, спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення та протоколом судового засідання розгляду справи в суді першої інстанції, зі змісту яких вбачається, що інспектором дорожньо-патрульної служби та судом ОСОБА_1 були роз’яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначені в статті 268 КУпАП.
За даних обставин суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 245, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об’єктивно з’ясував всі обставини справи та прийняв законне і обґрунтоване рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1, накладено судом у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про наявність у нього роботи, що пов’язана з керуванням транспортним засобом, яка є єдиним джерелом для його існування нічим об’єктивно не підтверджені. Надана апеляційному суду характеристика від СПД ОСОБА_2, лише підтверджує позитивні якості ОСОБА_1 як працівника, і не відображає посаду останнього та місце знаходження підприємства, що ставить під сумнів доказ в цій частині.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог статті 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні та на накладене судом стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови судді та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 грудня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області А.С. Карнаух