Справа № 22ц-3491/2008     Головуючий в суді 1 інстанції Кошель Б.І.

Категорія 51     Доповідач в суді 2 інстанції Хопта С.Ф.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Хопти С.Ф.,

суддів: Даценко Л.М., Мережко М.В.

при секретарі Кахно І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліком" про стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

У травні 2008 року ОСОБА_33вернулась до суду з вказаним позовом. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2008 року відмовлено у відкритті провадження.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу про відкриття провадження по справі.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження суддя виходив з того, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської* області від 22.05.2006 року та рішенням Апеляційного суду Київської області від 26.02.2008 року і додатковим рішенням заявлені позивачкою вимоги були вирішені, і рішення судів набрало законної сили.

Проте з такими висновками судді погодитися не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи.

В матеріалах справи відсутні рішення, на які послався суддя.

Крім того, з апеляційної скарги та пояснень апелянта вбачається, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з підстав, передбачених ст. 117 КЗпП України позивачкою раніше не заявлялись і судами не вирішувались.

В ухвалі судді відсутні посилання на докази, які б спростовували зазначені позивачкою обставини.

Враховуючи   наведене,   колегія   не   може   визнати   ухвалу   законною   та обґрунтованою, вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2008 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог закону.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає оскільки відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦГ1К України не перешкоджає подальшому провадженню у справі.