Справа № 461/315/17 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 33/783/883/18 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року. Апеляційний суд Львівської області у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г. у місті Львові, перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 17 січня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 472 МК України,

встановив:

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 17.01.2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 24917,52 гривень та конфісковано товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил, а саме: коробку автомобільну вживану до т/з Ford № 88VT-7K 400-AA III/2A вагою 41 кг; коробку автомобільну вживану до т/з Ford № 88VT-7K 400-AA III/1Б вагою 40 кг.

На дану постанову суду захисник ОСОБА_2 27.07.2018 року подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та справу закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, при цьому вказує, що копію постанови вона отримала 11.07.2018 року, та раніше ОСОБА_3 не уповноважував нікого на подання апеляційної скарги в цій справі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вимоги апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вважаю, що необхідно відмовити у поновлення строку на апеляційне оскарження і повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

В матеріалах справи є протокол про порушення митних правил № 4750/20900/16 від 04.11.2016 року, який ОСОБА_3 підписав та відповідно був повідомлений про те, що розгляд справи відносно нього відбудеться в Галицькому районному суді м.Львова 29.11.2016 року. Слухання справи в суді першої інстанції відбулося 17.01.2017 року без участі ОСОБА_3, копія постанови була скерована ОСОБА_3 17.01.2017 року.

В матеріалах справи відсутні будь-які письмові документи про те, що ОСОБА_3 цікавився розглядом справи, про адміністративне правопорушення відносно нього, або місцем знаходження чи долею вилучених у нього товарів до моменту отримання 12.07.2017 року постанови про арешт майна.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник ОСОБА_2 вказує, що вона 11.07.2018 року отримала копію оскаржуваної постанови, водночас законодавець не пов'язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження постанови суду в справі про адміністративне правопорушення з моменту отримання особою її копії. При цьому у клопотанні про поновлення строку апелянт не навів жодного переконливого доказу на те, що ж йому та ОСОБА_3 заважало у період з 17.01.2017 року до 27.01.2017 року (у межах строку на апеляційне оскарження) дізнатися про прийняте щодо нього судове рішення, звернутись до захисника та подати апеляційну скаргу

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Отже, апеляційний суд приходить до обґрунтованого переконання про те, що як ОСОБА_3, так і захисник ОСОБА_2 без поважних причин пропустили строк на апеляційне оскарження.

Таким чином, враховуючи вищезазначене необхідно відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернути матеріали даної апеляційної скарги особі, яка її подала.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м.Львова від 17 січня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 472 МК України.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2.на постанову Галицького районного суду м.Львова від 17 січня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 472 МК України, - повернути апелянту.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Львівської області Березюк О.Г.