ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/2920/17

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Лук’янчук О.В.

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Азово-Чорноморського регіонального управління Держаної прикордонної служби України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Азово-Чорноморського регіонального управління Держаної прикордонної служби України, в якому просив:

- визнати протиправними дії Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України (надалі - Управління) щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування повного розміру місячного грошового забезпечення;

- зобов'язати Управління виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену пунктом 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 18 повних календарних років з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовців, та за виключенням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги при звільненні.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі наказу начальника Управління «По особовому складу» за №116-ос від 4.04.2017р. його звільнено у запас у зв'язку із закінченням строку контракту, а іншим наказом начальника Управління «По особовому складу» за №127-ос від 12.04.2017р. ОСОБА_2 було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

В подальшому, у відповідності до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Управлінням нараховано та виплачено йому одноразову грошову допомогу при звільненні. Однак, ОСОБА_2 вважає, що Управління в порушення вимог п.2 ст.9 та п.2 ст.15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за №2011-ХІІ від 20.12.1991р. нарахувало йому грошову допомогу при звільненні без врахування суми щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовця, передбаченої постановою КМУ «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за №889 від 22.09.2010р., яка, на думку ОСОБА_2, є складовою грошового забезпечення, а тому повинна бути врахована.

Позивач вважаючи вказані дії Управління протиправними та такими, що порушує його права, звернувся в суд із відповідним позовом та просив позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018р. адміністративний позов задоволений в повному обсязі.

Визнано протиправними дії Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул.В. Гошкевича, 11а, м. Херсон, 73000, ідентифікаційний код 23311274) щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_2 передбаченої п.2 ст.15 ЗУ від 20.12.1991 № 201-ХІІ «Про соціальний і правовий одноразової захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразової грошової допомоги без врахування передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010р. №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» щомісячної додаткової грошової винагороди.

Зобов'язано Азово-Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби України (вул.В. Гошкевича,11а, м.Херсон, 73000, ідентифікаційний код 23311274) провести перерахунок виплаченої ОСОБА_2 суми передбаченої п.2 ст.15 ЗУ від 20.12.1991р. №201-ХІІ «Про соціальний і правовий одноразової захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразової грошової допомоги з урахуванням суми передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010р. №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» щомісячної додаткової грошової винагороди та виплатити ОСОБА_2 відповідну суму різниці.

Зобов'язано Азово-Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби України не пізніше одного місяця після набрання судовим рішенням у справі законної сили подати до суду звіт про його виконання.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду, з ухваленням по справі нової постанови, з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що при нарахуванні і виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцю повинно бути врахована щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби. Оскільки позивач вказану винагороду отримував під час проходження служби, то він має права на отримання одноразової грошової допомоги при звільнення з урахування вказаної виплати.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вирішуючи спір по суті, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не застосував норми матеріального права, які необхідно було застосувати та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, постанову суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ОСОБА_2 проходив військову службу Окремому регіональному центрів комплектування Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України на посаді начальника групи з добору та мав звання майор. Наказом Начальника Азово-Чорноморського регіонального управління ДПС України №127-ос від 12.04.2017р. (а.с.12) ОСОБА_2 звільнено у запас за пунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) частини шостої ст.26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до розрахунку (а.с.14) ОСОБА_2 отримав одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби у розмірі 73291,39грн., виходячи з місячного грошового забезпечення у розмірі 8267,5грн., складовими якого є: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років; надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби; надбавки у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці; премії.

В подальшому, позивачу була видана довідка про доходи, в якій вказані суми грошового забезпечення, які він отримував за січень-квітень 2017р. і які складають більше 13105,50грн. (а.с.15).

Виходячи з того, що грошове забезпечення ОСОБА_2, як військовослужбовця складало більше 13105грн., він звернувся в суд із вказаним позовом, просить провести нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовця, яку він отримував під час проходження військової служби.

Перевіряючи правомірність дій та рішень Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням доводів, з якими позивач пов'язує їх протиправність, судова колегія виходить з наступного.

Правовідносини, що визначають порядок нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні військової служби регулюються ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ДПС України, Затвердженої Наказом АДПС України №425 від 20.05.2008р. (далі Інструкція №425), «Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» Затвердженою Наказом МВС України «№73 від 2.02.2016р. (далі Інструкція №73).

За правилами ч.2 ст.15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скорочення штатів або проведення організаційних заходів, закінчення строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкування близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командування, а також у зв'язку з настання особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Як вказано в п.1.2 Інструкції №425 до складу місячного грошового забезпечення військовослужбовця входять: - посадовий оклад; - оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення ( підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).

З наданих ОСОБА_2 до матеріалів справи документів вбачається, що на день звільнення його грошове забезпечення становило 13228,0грн., яке складалося з: - місячного грошового забезпечення у розмірі 8267,5грн. та щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 4960,5грн., яка передбачена Інструкцією №73.

Що стосується порядку виплати вказаної щомісячної додаткової грошової винагороди, то п.6 Інструкції 73 встановлено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонної служби.

Як зазначено в п.8 Інструкції №73 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Отже, вищенаведені положення нормативних актів чітко визначають, що щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, а має окремий, особливий і разовий вираз виплати, та виплачується тільки тим військовослужбовцям, перелік яких наведений в цій Інструкції. Вказана винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення військовослужбовця і ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, не перевірив норми права, які необхідно було застосувати при вирішенні справи, а тому прийняте судом рішення не можливо вважати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нової постанови про відмову у позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317,322 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Азово-Чорноморського регіонального управління Держаної прикордонної служби України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 липня 2018р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Лук’янчук