УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №276/521/16-ц Головуючий у 1-й інст. Бруховський Є. Б.

Категорія 48 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року

Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,

за участю секретаря Кучерявого О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 276/521/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення ? частини вартості спільного сумісного майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 червня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Бруховського Є.Б. у смт. Черняхів,

в с т а н о в и в :

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_2 на його користь половину вартості спільного сумісного майна подружжя у розмірі 54792 грн 50 коп., визнати за ним право особистої приватної власності на автомобіль «Фольсваген Каді». На обґрунтування позовних вимог зазначав, з 20.04.1998 по 16.04.2015 проживав у незареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2, факт спільного проживання однією сім'єю з відповідачкою без реєстрації шлюбу встановлено рішенням Володарсько-Волинським районним судом Житомирської області. Під час спільного проживання вони набули майно, що є їх спільною сумісною власністю, загальна вартість якого складає 109 585,00 гривень. Дане майно залишилось за місцем проживання відповідача. У досудовому порядку щодо поділу спільно набутого майна вони вирішити не можуть, а тому просив суд стягнути з відповідача у порядку поділу майна на його користь половину вартості спільно сумісного майна.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 червня 2018 року позов задоволено. Стягнуто в порядку поділу майна подружжя з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину вартості спільного сумісного майна подружжя у розмірі 54 792 гривні 50 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 грн 20 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано усіх обставин по справі, а саме під час вирішення даного спору судом не було встановлено обставини придбання спірного майна, крім того, позивачем не заявлялися позовні вимоги про визнання майна спільною сумісною власністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за період спільного проживання сторони придбали спірне майно, а тому майно, відповідно до положень ст. 60 СК України та ч.3 ст. 368 ЦК України є їх спільною сумісною власністю, будь-яких інших варіантів поділу за яких сторони дійшли б згоди не запропоновано, відтак наявні підстави для стягнення ? частини вартості спільного сумісного майна подружжя.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Згідно із ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюється положення глави 8 цього Кодексу.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що ст.74 СК України поширюється на правовідносини між чоловіком та жінкою, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, і для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім'ї.

З матеріалів справи встановлено, що в провадженні Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_3 просив встановити факт проживання його з ОСОБА_2 однією сім'єю без шлюбу з 01.01.2004 по 15.04.2015; встановити належність нажитого майна під час проживання однією сім'єю без шлюбу, яке належить йому та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності; постановити рішення про поділ спільно нажитого майна під час проживання однією сім'єю без шлюбу, яке належить йому та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності; виділити йому автомобіль марки «Lanos TF69Y» 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 80 373 грн; пральну машину автомат ЛЖ 2014 року вартістю 8000 грн; телевізор ЛЖ 2010 року вартістю 6480 грн; крісло диван 2013 року вартістю 3000 грн.; морозильну камеру Ноpоl 2013 року вартістю 5900 грн. Загальна вартість майна становить 23380 грн.; виділити ОСОБА_2 майно: холодильник Nоrd 2008 року вартістю 6705 грн; телевізор марки «Sаmsуng» 2013 року вартістю 7100 грн; диван 2010 року і диван 2015 року загальною вартістю 13 600 грн; стільці 6 шт. 2015 року загальною вартістю 4620 грн; пральну машину автомат марки «Самсунг» 2006 року вартістю 7100 грн; затрати і придбання газового котла опалення марки «Аrіstоn» 2006 року вартістю 8000 грн; придбання та установка вікон 4 шт. 2005 року вартістю 10800 грн; вхідні двері 2010 року вартістю 3000 грн; кімнатні двері 6 шт. 2010 року вартістю 7200 грн.; мікрохвильова піч марки ЛЖ 2011 року вартістю 1680 грн., загальна вартість майна становить 67 705 грн; всі судові витрати покласти на відповідачку.

Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 06.01.2016 позов ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_1 однією сім'єю без шлюбу з 01 січня 2004 року по 15 квітня 2015 року. Встановлено належність нажитого майна під час проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності автомобіля марки D.1 DAEWOO-FSO, модель D.2 Lanos TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2. Виділено у власність ОСОБА_1 автомобіль марки D.1 DAEWOO-FSO, модель D.2 Lanos TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 вартістю 80 373 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля в розмірі 40186 грн 50 коп.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, встановлення належності нажитого майна під час проживання однією сім'єю без шлюбу на праві спільної сумісної власності та поділ спільного набутого майна за час спільного проживання однією сім'єю без шлюбу відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 22 лютого 2016 року скасовано рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 06.01.2016 в частині відмови ОСОБА_1 у позові про встановлення факту проживання однією сім'ю та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову. В решті рішення залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання спільним майном пральної машини автомат ЛЖ 2014 року, телевізора ЛЖ 2010 року, крісла дивана 2013 року, морозильну камеру Норд 2013 року, холодильника Норд 2008 року, телевізора марки «Самсунг» 2013 року, дивана 2010 року і дивана 2015 року, стільців 6 шт 2015 року, пральної машини автомат марки «Самсунг» 2006 року, затрати і придбання газового котла опалення марки «Арістон» 2006 року, придбання та установка вікон 4 шт. 2005 року, вхідних дверей 2010 року, кімнатних дверей 6 шт. 2010 року, мікрохвильової печі марки ЛЖ 2011 року та його поділ, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог ч.1 ст.60 ЦПК України відповідач-позивач не надав переконливих доказів про наявність на даний час такого майна, час його придбання, марку, вид, колір та вартість на час розподілу, а зазначення лише загальних назв окремих одиниць техніки без ідентифікуючих цю річ ознак та його вартості робить неможливим прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляду іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 06.01.2016 в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання спільним майном пральної машини автомат ЛЖ 2014 року, телевізора ЛЖ 2010 року, крісла дивана 2013 року, морозильну камеру Норд 2013 року, холодильника Норд 2008 року, телевізора марки «Самсунг» 2013 року, дивана 2010 року і дивана 2015 року, стільців 6 шт 2015 року, пральної машини автомат марки «Самсунг» 2006 року, затрати і придбання газового котла опалення марки «Арістон» 2006 року, придбання та установка вікон 4 шт. 2005 року, вхідних дверей 2010 року, кімнатних дверей 6 шт. 2010 року, мікрохвильової печі марки ЛЖ 2011 року та його поділ, у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову про стягнення з ОСОБА_4 половини вартості спірного майна на користь позивача.

Посилання позивача та суду першої інстанції на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 06.01.2016, як на підставу підтвердження позовних вимог є безпідставним, оскільки цим рішення встановлено лише факт проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_1 однією сім'єю без шлюбу з 01 січня 2004 року по 15 квітня 2015 року.

Що стосується задоволення позову про стягнення з відповідачки половини вартості газової плити, кухонного гарнітуру, 2 килими, паласу, ремонту квартири з підбивкою стелі, встановлення газового котла з проведенням індивідуального опалення, що не були предметом розгляду попередньої справи, то апеляційний суд виходить з наступного.

За правилами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на придбання вказаного майна та проведення ремонтних робіт ( чеки, квитанції, розробка технічної документації на проведення індивідуального опалення). Акт про встановлення факту придбання майна за час спільного проживання та переліку майна у помешканні від 15.09.2016 не підтверджує індивідуальні ознаки спірного майна та його вартість, а лише вказує на наявність майна у квартирі ОСОБА_2

Отже, суд першої інстанції зазначених норм матеріального та процесуального права не врахував, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, апеляційний суд стягує з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1057 грн 20 коп. судових витрат понесених за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 червня 2018 року скасувати ту ухвалити нове судове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення ? частини вартості спільного сумісного майна подружжя.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1057 грн 20 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 07 серпня 2018 року.

Головуючий

Судді