ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2018 м.Дніпро Справа № 904/10442/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Чимбар Л.О.,

секретар судового засідання: Пінчук Є.С.,

від позивача: Мозолєв А.А., фізична особа-підприємець, на підставі виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АД№218126 від 13.06.2005;

від відповідача: Кухарова Т.Є., адвокат, довіреність №б/н від 25.05.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 у справі №904/10442/17 (суддя Загинайко Т.В., повний текс рішення складено 06.04.2018)

за позовом: Фізичної особи-підприємця Мозолєва Артема Анатолійовича, м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі", м. Дніпро

про стягнення 122 219 грн. 69 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Мозолєв Артем Анатолійович (надалі - ФОП Мозолєв А.А.) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі" (надалі - ТОВ "Завод Майстер-Профі") на свою користь 91 736 грн. 80 коп. заборгованості, 25 170 грн. інфляційних втрат та 5 312 грн. 89 коп. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо вчасної оплати наданих йому послуг за умовами укладеного між сторонами договору на організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №012 від 04.01.2016.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 у справі №904/10442/17 (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено частково; з ТОВ "Завод Майстер-Профі" на користь ФОП Мозолєва А.А. стягнуто 91 736 грн. 80 коп. заборгованості, 25 138 грн. 24 коп. інфляційних нарахувань, 5 312 грн. 87 коп. річних та 1 832 грн. 82 коп. судового збору; в решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Завод Майстер-Профі" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апелянт вказує, що:

- неправомірними є висновки суду першої інстанції про те, що договір на організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №012 від 04.01.2016 підписаний позивачем;

- наданий позивачем договір на організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №012 від 04.01.2016, заявки та акти до цього договору не мають підпису керівника ТОВ "Завод Майстер-Профі", оскільки замість підпису на цих документах проставлено факсиміле; окрім того, позивач не надав письмової згоди сторін про використання факсиміле з аналогами їхніх власноручних підписів, таким чином, сторонами не досягнуто згоди щодо суттєвих умов договору, зокрема, ціни, строків оплати по спірним заявкам на перевезення вантажу;

- оскільки позивач не надав відповідачу рахунки та транспортні накладні, то строк оплати спірних заявок не настав, а у позивача на момент пред'явлення позову до суду відсутні зобов'язання щодо їхньої оплати;

- надані позивачем акти здачі-приймання робіт не відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік» та Положенню про документальне забезпечення у бухгалтерському обліку, оскільки не мають підпису особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, у зв'язку з чим не є первинними документами бухгалтерського обліку та не можуть бути належними доказами у справі.

27.06.2018 до канцелярії Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача, яким він просив суд призначити у справі судову експертизу, яке ухвалою Дніпропетровського господарського суду від 06.08.2018 у справі №904/10442/17 залишено без задоволення.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, стверджує, що дії відповідача спрямовані на зловживання процесуальними правами та затягування судового процесу, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Завод Майстер-Профі" (замовник) та ФОП Мозолєвим А.А. (експедитор) укладено договір на організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №012 від 04.01.2016 (надалі - договір), за умовами якого замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов'язання від свого імені за винагороду та за рахунок замовника забезпечити здійснення перевезень вантажів замовника автомобільним транспортом.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016 або припиняє свою дію через 30 днів після того, як жодна із сторін письмово не сповістить іншу сторону про свій намір розірвати договір. Даний договір припиняється за умови повних взаєморозрахунків, про що складається двосторонній акт (п. 7.3 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору експедитор здійснює організацію доставки вантажів на підставі письмових заявок замовника, які є невід'ємною частиною договору, в яких вказані умови виконання кожного перевезення та порядок розрахунків за ці перевезення. Заявка може бути отримана по факсу або іншими електронними засобами зв'язку і має юридичну силу таку ж, як оригінал.

Згідно п.2.3.1 договору замовник зобов'язаний в термін не пізніше 48 годин до початку перевезення вантажу в міжнародному сполученні, а при перевезенні вантажу по території України не пізніше ніж за 12 годин надати експедитору транспортну заявку, в якій вказуються всі необхідні для здійснення перевезення відомості.

Відповідачем було доручено позивачу організувати перевезення у січні 2016 року - липні 2017 року, про що свідчать відповідні заявки:

- заявка від 22.01.2016 №0122/1, відповідно до якої організоване перевезення деталей по маршруту м. Дніпропетровськ (Україна) - м.Ленкорань (Азербайджан) та узгоджена сума фрахту склала 98 086 грн. 80 коп., яку відповідач повинен сплатити у безготівковому розрахунку - 50% попередня оплата - 49 043 грн. 40 коп. та 49 043 грн. 40 коп. в день вивантаження автомобіля;

- заявка від 22.01.2016 №0122/4, відповідно до якої організоване перевезення "сандвіч"-панелей по маршруту м. Дніпропетровськ - м.Павлоград та узгоджена сума фрахту склала 2 900 грн., яку відповідач повинен був сплатити у безготівковому розрахунку по факту вивантаження автомобіля;

- заявка від 28.01.2016 №0128/1, відповідно до якої організоване перевезення "сандвіч"-панелей по місту Дніпропетровськ (2 поїздки) та узгоджена сума фрахту склала 5 100 грн., яку відповідач повинен був сплатити у безготівковому розрахунку по факту вивантаження автомобіля;

- заявка від 17.02.2016 №0217/1, відповідно до якої організоване перевезення металу в рулонах по маршруту м. Кам'янець-Подільський - м.Дніпропетровськ та узгоджена сума фрахту склала 9 000 грн., яку відповідач повинен був сплатити у безготівковому розрахунку по факту вивантаження автомобіля;

- заявка від 17.03.2016 №0317/1, відповідно до якої організоване перевезення металу в рулонах по місту Дніпропетровськ та узгоджена сума фрахту склала 700 грн., яку відповідач повинен був сплатити у безготівковому розрахунку по факту вивантаження автомобіля;

- заявка від 30.03.2016 №0330/1, відповідно до якої організоване перевезення безпечної хімії в бочках по маршруту м. Київ - м. Дніпропетровськ та узгоджена сума фрахту склала 1 200 грн., яку відповідач повинен був сплатити у безготівковому розрахунку протягом двох банківських днів по факту вивантаження автомобіля;

- заявка від 06.04.2016 №0406/1, відповідно до якої організоване перевезення плит перекриття по маршруту м. Дніпропетровськ - м. Полтава та узгоджена сума фрахту склала 3 800 грн., яку відповідач повинен сплатити у безготівковому розрахунку - 1 900 грн. в день завантаження автомобіля 07.04.2016, 1 900 грн. - по факту вивантаження автомобіля 08.04.2016;

- заявка від 18.04.2016 №0418/1, відповідно до якої організоване перевезення безпечної хімії в бочках по маршруту м. Київ - м.Дніпропетровськ та узгоджена сума фрахту склала 1 200 грн., яку відповідач повинен був сплатити у безготівковому розрахунку протягом двох банківських днів по факту вивантаження автомобіля;

- заявка від 03.05.2016 №0503/2, відповідно до якої організоване перевезення плит перекриття по маршруту м. Дніпропетровськ - м. Полтава та узгоджена сума фрахту склала 4 500 грн., яку відповідач повинен сплатити у безготівковому розрахунку - 2 250 грн. перед завантаженням автомобіля 04.05.2016, 2 250 грн. - по факту вивантаження автомобіля 05.05.2016;

- заявка від 06.05.2016 №0506/1, відповідно до якої організоване перевезення плит перекриття по маршруту м. Дніпропетровськ - м. Полтава та узгоджена сума фрахту склала 8 000 грн., яку відповідач повинен сплатити у безготівковому розрахунку - 4 000 грн. перед завантаженням автомобіля 10.05.2016, 4 000 грн. по факту вивантаження автомобіля 11.05.2016;

- заявка від 14.07.2016 №0714/1, відповідно до якої організоване перевезення металоконструкцій по маршруту м. Дніпропетровськ - м. Раздол та узгоджена сума фрахту склала 4 500 грн., яку відповідач повинен був сплатити у безготівковому розрахунку в день вивантаження автомобіля - 16.07.2016;

- заявка від 19.07.2016 №0719/1, відповідно до якої організоване перевезення металоконструкцій по маршруту м. Дніпропетровськ - м. Раздол та узгоджена сума фрахту склала 4 500 грн., яку відповідач повинен був сплатити у безготівковому розрахунку в день вивантаження автомобіля - 21.07.2016.

Згідно п. 3.1 договору вартість послуг експедитора по кожному окремому здійсненному перевезенню погоджується сторонами, виходячи з конкретної ситуації на транспортному ринку, та вказується в разовій заявці.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата послуг експедитора по договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора, на підставі виставленого рахунку та товарно-транспортної накладної (CMR) протягом трьох банківських днів, якщо інше не вказано в разовій заявці.

Матеріали справи містять складені позивачем рахунки-фактури на оплату послуг по організації перевезення вантажу: від 22.01.2016 №0122/1 на суму 98 086 грн. 80 коп., від 26.01.2016 №0126/1 на суму 2 900 грн., від 29.01.2016 №0129/2 на суму 5 100 грн., від 19.02.2016 №0219/2 на суму 9 000 грн., від 18.03.2016 №0318/1 на суму 700 грн., від 01.04.2016 №0401/1 на суму 1 200 грн., від 08.04.2016 №0408/1 на суму 3 800 грн., від 20.04.2016 №0420/4 на суму 1 200 грн., від 04.05.2016 №0504/3 на суму 4 500 грн., від 04.05.2016 №0504/4 на суму 4 000 грн., від 10.05.2016 №0510/1 на суму 8 000 грн., від 15.07.2016 №0715/1 на суму 4 500 грн. та від 20.07.2016 №0720/1 на суму 4 500 грн.

Позивачем було надано відповідачу послуги по організації перевезення вантажу на загальну суму 147 486 грн. 80 коп., про що свідчать акти здачі-приймання робіт (надання послуг): від 11.02.2016 №0211/1 на суму 98 086 грн. 80 коп., від 26.01.2016 №0126/1 на суму 2 900 грн., від 29.01.2016 №0129/3 на суму 5 100 грн., від 19.02.2016 №0219/2 на суму 9 000 грн., від 18.03.2016 №0318/1 на суму 700 грн., від 01.04.2016 №0401/1 на суму 1 200 грн., від 08.04.2016 №0408/1 на суму 3 800 грн., від 20.04.2016 №0420/4 на суму 1 200 грн., від 05.05.2016 №0505/1 на суму 4 500 грн., від 04.05.2016 №0504/4 на суму 4 000 грн., від 11.05.2016 №0511/2 на суму 8 000 грн., від 16.07.2016 №0716/1 на суму 4 500 грн. та від 20.07.2016 №0721/1 на суму 4 500 грн. Зазначені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, строк оплати послуг по організації перевезення вантажу вважається таким, що настав і відповідач повинен був оплатити надані послуги:

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 11.02.2016р. №0211/1 на суму 98 086 грн. 80 коп. до 11.02.2016;

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 26.01.2016р. №0126/2 на суму 2 900 грн. до 26.01.2016;

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.01.2016р. №0129/3 на суму 5 100 грн. до 29.01.2016;

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 19.02.2016р. №0219/2 на суму 9 000 грн. до 23.02.2016;

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 18.03.2016р. №0318/1 на суму 700 грн. до 18.03.2016;

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.04.2016р. №0401/1 на суму 1 200 грн. до 05.04.2016;

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 08.04.2016р. №0408/1 на суму 3 800 грн. до 08.04.2016;

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 20.04.2016р. №0420/4 на суму 1 200 грн. до 22.04.2016;

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05.05.2016р. №0505/1 на суму 4 500 грн. до 05.05.2016;

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 11.05.2016р. №0511/2 на суму 8 000 грн. до 11.05.2016;

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.07.2016р. №0716/1 на суму 4 500 грн. до 16.07.2016;

- по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.07.2016р. №0721/1 на суму 4 500 грн. до 21.07.2016.

Відповідач за отриманні послуги розрахувався частково, на загальну суму 55 750 грн., про що свідчать наступні платіжні доручення:

- від 25.01.2016 №112 на суму 49 000 грн. оплата за послуги перевезення вантажу згідно рахунку-фактури від 22.01.2016 №0122/1 (а.с.22);

- від 04.05.2016 №763 на суму 2 250 грн. оплата за послуги перевезення вантажу згідно рахунку-фактури від 04.05.2016 №0504/3 (а.с.47);

- від 04.05.2016 №762 на суму 2 250 грн. оплата за послуги перевезення вантажу згідно рахунку-фактури від 04.05.2016 №0504/4 (а.с.49);

- від 11.05.2016 №772 на суму 2 250 грн. оплата за послуги перевезення вантажу згідно рахунку-фактури від 04.05.2016 №0504/4 (а.с.50).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 91 736 грн. 80 коп.

Позивачем направлено на адресу відповідача претензію (вих. №091 від 26.09.2017) з вимогою сплатити суму заборгованості за надані послуги по перевезенню відповідно до умов договору від 04.01.2016 №012 на організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у розмірі 91 736 грн. 80 коп. разом з рахунками на їх оплату (а.с.14-17), які отриманні останнім 18.10.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.18).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач доказів оплати спірної заборгованості на момент розгляду спору не надав, тому є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимога позивача щодо стягнення з нього заборгованості в розмірі 91 736 грн. 80 коп.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків, з урахуванням всіх проведених відповідачем часткових оплат, підлягають задоволенню частково, в розмірі 25 138 грн. 24 коп. (з лютого 2016 року по січень 2018 року); 3% річних - частково, в розмірі 5 312 грн. 87 коп. (з 27.01.2016 по 15.02.2018).

Посилання апелянта на ті обставини, що оскільки позивач не надав відповідачу рахунки та транспортні накладні, то строк оплати спірних заявок не настав, а у позивача на момент пред'явлення позову до суду відсутні зобов'язання щодо їхньої оплати, колегія суддів вважає помилковим, оскільки відповідно до п.3.2 договору оплата послуг експедитора по договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора, на підставі виставленого рахунку та товарно-транспортної накладної (CMR) протягом трьох банківських днів, якщо інше не вказано в разовій заявці; однак у кожному конкретному замовленні узгоджені інші умови оплати, про що зазначено вище, та по кожній спірній заявці строк оплати отриманих відповідачем послуг настав.

Решта доводів апеляційної скарги також не заслуговують на увагу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України).

"Факсиміле" позначають печатку (кліше), за допомогою якої відтворюють підпис особи.

Отже, для застосування факсимільного підпису для оформлення правочинів, вчинення інших господарських операцій, необхідна письмова згода сторін, яка може виражатись, зокрема, в укладеній між сторонами письмовій угоді, в якій погоджується використання факсиміле і зразки справжнього та факсимільного підписів посадових осіб або представників сторін договору чи іншого документу. Саме таким способом закріплюється юридична сила факсиміле як особистого підпису і засвідчені ним документи вважатимуться укладеними відповідно до вимог законодавства.

Відповідач стверджує, що договір, що є підставою пред'явленого позову, спірні заявки та акти приймання-передачі послуг з його боку не підписані уповноваженою особою, яка б мала відповідні повноваження.

Згідно ч.1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідачем частково сплачені послуги з автоперевезення та у відповідних платіжних документах (а.с. 22, 47, 49, 50, 82, 83, 87, 91) в призначенні платежу є посилання на договір №012 на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом від 04.01.2016, тобто своїми конклюдентними діями щодо часткової оплати заявок на здійснення перевезень вантажів, які є невід'ємною частиною договору, відповідач ухвалив укладений правочин. Окрім того, підпис особи з боку замовника на договорі, заявках та актах здачі-приймання виконаних робіт засвідчений печаткою ТОВ "Завод Майстер-Профі", справжність якої не оспорюється відповідачем.

Таким чином, оцінивши наявні в матеріалах справи докази і їх сукупності, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, внаслідок чого оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, пов'язані з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, покладаються на ТОВ "Завод Майстер-Профі".

Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 у справі №904/10442/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду з підстав, встановлених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя Л.О. Чимбар

(Повний текст постанови складено 09.08.2018).