Постанова

Іменем України

06 серпня 2018 року

м. Харків

справа № 643/72718

провадження № 22-ц/790/3013/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Піддубного Р.М.,

суддів: Котелевець А.В., Овсяннікової А.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 березня 2018 року, ухвалене у складі судді Поліщук Т.В., -

встановив:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи який зазначив, що 22 серпня 2017 року на пр. Тракторобудівників в м. Харкові з вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем «Cheri Amulet», державний номерний знак НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої належний йому автомобіль «Toyota Carina» державний номерний знак НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження.

Посилаючись на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування»), в якому на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, йому було виплачено страхове відшкодування у сумі 19000 грн., ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 різницю між страховим відшкодуванням та вартістю матеріальної шкоди (франшизу) у розмірі 1000 грн., а також 1000 грн. на відшкодування завданої йому пошкодженням майна моральної шкоди.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не було розглянуто викладене ним у позовній заяві клопотання про витребування доказів, у зв'язку з чим безпідставно відмовлено у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.

Судовим розглядом встановлено, що 22 серпня 2017 року на пр. Тракторобудівників в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля «Cheri Amulet», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, з автомобілем «Toyota Carina», державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2017 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовано позовну заяву, а тому відсутні підстави для покладення на ОСОБА_2 обов'язку по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди.

Проте повністю погодитись з такими висновками не можна виходячи з наступного.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду в деліктних (позадоговірних) відносинах передбачені ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК України.

Згідно із зазначеними нормами обов'язковими умовами такої відповідальності є наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою та вина заподіювача шкоди.

Частиною 1 статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року N 1961-IV (Закон N 1961-IV) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (ч. 1 ст. 22 Закону N 1961-IV).

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29 Закону N 1961-IV).

За змістом ст. 12 Закону N 1961-IV страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми.

Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За положеннями ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Як убачається із матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Cheri Amulet»» була застрахована на час дорожньо-транспортної пригоди в ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/5655641 від 25 лютого 2017 року.

Відповідно до умов вказаного договору розмір франшизи становить 1000 грн.

ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» було здійснено виплату позивачеві страхового відшкодування у розмірі 19000 грн., оскільки загальна вартість матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля, становить 20000грн.

Частиною 1 ст. 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначених положень закону не врахував, не звернув уваги на заявлене позивачем клопотання про витребування доказів, а тому дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з пошкодженням її майна.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи характер правопорушення, вимоги розумності та справедливості, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої пошкодженням належного позивачеві майна моральної шкоди 1000 грн

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 960 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 березня 2018 року скасувати, прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 960 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 06 серпня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

А.І. Овсяннікова