АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/2270/17Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В.

Провадження № 22-ц/789/529/18 Доповідач - Костів О.З.

Категорія - 57

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Костіва О.З.

суддів - Сташків Б. І., Хома М. В.,

з участю секретаря - Романюк Х.Ю.

за участю представника апелянта - Рокетської                                        С.В.,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Тернополі цивільну справу № 606/2270/17 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (в даний час - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 19 березня 2018 року, ухваленого суддею Малярчуком В.В., повний текст якого складено 24 березня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (в даний час - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»), третя особа публічне акціонерне товариства «Райффайзен Банк Аваль» про захист прав споживача банківських послуг,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Теребовлянського районного суду із даним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що у 2013 році між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про відкриття банківського (карткового) поточного рахунку для обслуговування платіжної картки. 15 грудня 2015 року, знімаючи грошові кошти з рахунку за допомогою картки номер НОМЕР_1, він замовив готівку у сумі 1500 грн. у банкоматі банка-партнера ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» за адресою: вул.Князя Василька, 95, м.Теребовля, але фактично грошових коштів ним не отримано. Одночасно на мобільний телефон він отримав повідомлення про відмову у здійсненні банківської операції. Зазначив, що 15 грудня 2015 року він не зміг з вини відповідача отримати кошти, оскільки з його банківського поточного рахунку позивач незаконно списав кошти. Просив позов задоволити в повному обсязі та стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» в його користь незаконно списані грошові кошти в сумі 1699 грн. 03 коп., а також 3000 грн. моральної шкоди та понесені судові витрати.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 19 березня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» в користь ОСОБА_2 незаконно списані грошові кошти в сумі 1699 грн. 03 коп.

У решті позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх безпідставністю.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» судового збору 640 грн. 00 коп. в користь ОСОБА_2 сплаченого позивачем при зверненні з позовом до суду.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції в частині стягнення грошових коштів в сумі 1699,03 грн., ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Зазначає, що до позовної заяви позивач надав виписку з його рахунку НОМЕР_2 за період з вересня 2015 року по січень 2016 року, ретельний огляд і дослідження якої засвідчує, що жодного списання 15 грудня 2015 року не здійснювалося. Також банком інші несанкціоновані позивачем платіжні операції за період часу з вересня 2015 року по 01 січня 2016 року не проводилося. Також зазначив, що банком було відмовлено позивачу в отриманні грошових коштів через їх відсутність на рахунку. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове, яким позов у частині стягнення грошових коштів відмовити, в решті рішення залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник апелянта - Рокетська С.В. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на мотиви, викладені в ній. Зазначила, що наявна у виписці з рахунку позивача інформація про рух коштів повністю відповідає дійсності та жодних неточностей не містить. Вказана виписка підтверджує відсутність коштів на рахунку позивача станом на 15 грудня 2015 року.

Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день і час слухання справи.

Крім того, від представника третьої особи АТ «Райффайзен Банк Аваль» - Кунинець Н.Й. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника банку.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

Задовільняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач незаконно списав грошові кошти з рахунку позивача в сумі 1699 грн. 03 коп.

З таким висновком колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Апеляційна скарга подана в частині задоволення позову в частині стягнення грошових коштів в сумі 1699,03 грн., а тому в іншій частині рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 19 березня 2018 року колегією суддів апеляційного суду не переглядається.

Судом встановлено наступні обставини.

У 2013 році між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про відкриття банківського (карткового) поточного рахунку для обслуговування платіжної картки.

15 грудня 2015 року, знімаючи грошові кошти з рахунку за допомогою картки номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 замовив готівку у сумі 1500 грн. у банкоматі банка-партнера ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» за адресою: вул.Князя Василька, 95, м.Теребовля, але фактично грошових коштів ним отримано не було.

Одночасно на мобільний телефон отримано повідомлення про відмову у здійсненні банківської операції через відсутність коштів на рахунку.

Згідно заяви від 07 липня 2016 року ОСОБА_2 звертався на гарячу лінію ПАТ КБ «ПриватБанк» і оформляв дві заявки: № 10720619 та №7515845 про повернення коштів в сумі 1500 грн., які не отримав в банкоматі о 15 год. 28 хв. 15 грудня 2015 року та отримав СМС повідомлення про недостатність коштів.

Відповідно до листа-повідомлення від 29 липня 2016 року, надісланого відповідачем позивачу, 13 липня 2016 року до ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшов запит стосовно повернення коштів. Була проведена претензійна робота відповідними співробітниками ПАТ КБ «ПриватБанк», за висновком якої будь-яких збоїв або помилок в роботі банкомата при знятті ОСОБА_2 коштів зафіксовано не було. Також повідомили, що залишку грошових коштів в банкоматі не виявлено. Отже, з огляду на вищенаведене, операція була проведена успішно в повному обсязі.

Згідно заяви від 17 серпня 2016 року ОСОБА_2 звертався на гарячу лінію АТ «Райфайзен Банк Аваль» і оформляв дві заявки: № 10720619 та №7515845 про повернення коштів в сумі 1500 грн., які не отримав в банкоматі о 15 год. 28 хв. 15 грудня 2015 року та отримав СМС повідомлення про недостатність коштів.

Відповідно до листа-повідомлення від 31 серпня 2016 року, надісланого АТ «Райфайзен Банк Аваль» вбачається, що АТ «Райфайзен Банк Аваль» розглянув заяву, яка надійшла до Львівської обласної дирекції Банку 19 серпня 2016 року за вх. № С-246 стосовно повернення коштів на картковий рахунок. Питання, викладене у заяві, знаходиться поза компетенцією Банку. З метою зясування обставин ситуації, що склалася, рекомендують звернутись безпосередньо до Банку - емітента платіжної картки, за допомогою якої було проведено операцію, для уточнення деталей розгляду спірної транзакції.

Згідно виписки по картці /рахунку: НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору за період з 01 вересня 2015 року - 01 січня 2016 року від 19 вересня 2016 року прослідковується наступний рух коштів на рахунку позивача:

- 15 листопада 2015 року - зняття готівки в сумі 1550 грн. - залишок становить 04 грн. 81 коп.;

30 листопада 2015 року - поступлення заробітної плати (Вище училище культури) в сумі 1749.18 грн. Залишок після операції - 1753.99 грн.;

30 листопада 2015 року - поступлення заробітної плати (Вище училище культури) в сумі 73.98 грн. Залишок після операції - 1827.99 грн.;

- 30 листопада 2015 року - видача готівки у відділенні в сумі 127 грн. 00 коп. Залишок після операції становить 1700 грн. 97 коп.;

- 01 грудня 2015 року - зняття готівки в банкоматі в сумі 1700 грн. Залишок після операції становить 0.97 грн.;

- 30 листопада 2015 року - зняття готівки в банкоматі в сумі 1700 грн. Залишок після операції становить - (мінус) 1699.03 грн.

- 15 грудня 2015 року поступлення заробітної плати (Вище училище культури) в сумі 1500 грн. Залишок після операції становить - (мінус) 199 грн. 03 коп. (без зняття готівки);

- 25 грудня 2015 року нараховується зарплата в сумі 81 грн. 37 коп. Залишок становить - (мінус) 117 грн. 66 коп. (без зняття готівки);

- 25 грудня 2015 року нараховується зарплата в сумі 2521 грн. 64 коп. Залишок після операції становить 2403 грн. 98 коп. (без зняття готівки);

- 25 грудня 2015 року зняття готівки в сумі 2400 грн. Залишок після операції 03 грн. 98 коп.

Таким чином, із вказаної виписки по картці/рахунку позивача вбачається, що станом на 01 грудня 2015 року, після зняття готівки в банкоматі в сумі 1700.00 грн., залишок коштів на рахунку позивача після операцій становив 0.97 грн.

Наступна операція відбулась 15 грудня 2015 року - нарахування заробітної плати в сумі 1500.00 грн. Жодного зняття готівки в період із 01 грудня 2015 року по 15 грудня 2015 року позивачем не проводилося.

Враховуючи викладене, після даної операції (нарахування коштів) залишок на рахунку позивача повинен був становити 1500.97 грн.

Однак, натомість залишок становить - (мінус) 199.03 грн.

Наведене підтверджує посилання позивача на неправомірне списання банком з його рахунку грошових коштів в сумі 1700.00 грн. (1500.97 грн. - 1700.00 грн. = - 199.03 грн.)

В силу ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст.1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів не погоджується із посиланнями апелянта про те, що жодного списання грошових коштів з рахунку позивача 15 грудня 2015 року банком не здійснювалося, оскільки це спростовується інформацією, яка міститься у виписці по картці /рахунку: НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору за період з 01 вересня 2015 року по 01 січня 2016 року від 19 вересня 2016 року, виданої ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

ЗАдовільняючи позов частково, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (в даний час - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») - залишити без задоволення.

Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 19 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 07 серпня 2018 року.

Головуючий -

Судді -