КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 2-а-601/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2009 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі
головуючий суддя Єжов В.А.
при секретарі Кулаковській О.Ю.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області Харцизького взводу ДПС БДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання незаконними дій посадової особи управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
У С Т А Н О В И В:
9 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області, Харцизського взводу дорожньо-патрульної служби ДПС з ОДДЗ при управлінні Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області про поновлення терміну оскарження постанови та скасування постанови від 12 березня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього стягнення у виді штрафу за перевищення швидкості, мотивуючи свої вимоги порушенням протиправними діями суб’єкта владних повноважень його прав та законних інтересів.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини, викладені у заяві та зазначив, що 25 травня 2009 року він отримав по пошті постанову співробітника Харцизського взводу батальйону ДПС ОСОБА_3 про накладення на нього адміністративного стягнення по ч.1 ст.122 КпАП України за перевищення швидкості поза населеним пунктом, що було зафіксовано приладом «Візір» № 0812512.
З постанови він дізнався, що 12 березня 2009 року о 12 годині 15 хвилин, на 236 кілометрі автодороги Старобельськ-Луганськ-Донецьк, на автомобілі НОМЕР_1 поза населеного пункту, де швидкість обмежена 90 км/г, він рухався зі швидкістю 123 км/г, чим перевищив швидкість на 33 км/г.
ОСОБА_4 зазначив, що в цей день його співробітники ДАЇ не зупиняли,протокол про порушення правил дорожнього руху не складався, пояснень щодо вчиненого правопорушення він нікому не давав. Крім того, додана до протоколу фотозйомка із визначенням швидкості автомобілю не містить в собі даних про місце знаходження автомобіля, тобто по справі не встановлене місце скоєння правопорушення, що є предметом доказування. Пристрій «Візир» органами ДАІ не надавався до Держспецзв’язку України для проведення державної експертизи або сертифікації, тому швидкість його автомобілю 123 кмг зазначена у постанові бзпідставно.
Посилаючись на наведене, заявник просить суд визнати дії посадової особи Державтоінспекції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення незаконними, та скасувати постанову від 12 березня 2009 року АН № 163598 про накладання на нього адміністративного стягнення.
Просив поновити строк для оскарження протоколу посадової особи, оскільки матеріали були надіслані лише 6 квітня 2009 р., тобто через 25 днів з дня винесення постанови, тому ознайомився з ним тільки після спливу терміну для його оскарження та скасувати протокол про накладення на нього адміністративного стягнення оскільки в ньому відсутні відомості про вчинення правопорушення.
Представник управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності юридичної особи позовні вимоги визнав, погодившись із доводами позивача і не заперечував проти скасування постанови співробітника Харцизської ДПС, як накладеного неправомірно.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.
Постановою від 12 березня 2009 року АН № 163598, винесеною інспектором Харцизського взводу ДПС при управлінні ОСОБА_5 України в Донецькій області прапорщиком міліції ОСОБА_3, водія транспортного засобу «Хюндай Акцент» реєстраційний номер НОМЕР_2 визнано винним у порушенні пункту 12.6 «г» Правил дорожнього руху, у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.
У змісті постанови зазначено, що 12 березня 2009 року о 12 годині 15 хвилин на 236 кілометрі автошляху «Старобельськ - Луганськ – Донецьк» водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Хюндай Акцент», державний номерний знак НОМЕР_2, рухався поза населеного пункту, де швидкість обмежена 90 км/г, рухався зі швидкістю 123 км/г, чим перевищив швидкість на 33 кмг.
До постанови долучено фотозйомку із зображенням автомобіля «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_2, та даними: дати – 12.03.09., часу – 12:15:10, швидкості 123 км/г, номеру вимірювального пристрою - 0812512.
Приписами статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 12.6 г Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306) передбачено, що поза населених пунктів рух транспортного засобу дозволяється із швидкістю не більше 90 км/годину.
Адміністративним правопорушенням за правилами частини першої статті 122 КпАП України визнається, зокрема, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 кілометрів на годину.
Відповідно до вимог статті 293 КпАП України і роз’яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 198 року № 15 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом’якшуючі обставини, майновий стан винного.
Вивченням судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення та наданих сторонами доказів встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення за ознаками частини першої статті 122 КпАП України стосовно ОСОБА_1 винесена правомочною на те посадовою особою органу внутрішніх справ, в межах її компетенції 12 березня 2009 року і в порушення вимог ст. 285 КпАП України направлена правопорушнику не в триденний строк, а 6 квітня 2009 року.
Приймаючи до уваги положення ст.289 КПАП України про те, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, позивач зі скаргою звернувся до суду після спливу терміну на оскарження.
Відповідно до вимог статей 99,100 Кодексу Адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у позивача суб’єктивного права і факт його порушення, причина пропуску строку звернення позивачем до суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100,102 КАС України судом цей строк поновлюється.
Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов’язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
Відповідно до вимог статті 10 КпАП України вина є обов’язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.
Управлінням Державтоінспекції не надано об’єктивних доказів на спростування доводів ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушення під час руху поза населеного пункту, де встановлені обмеження швидкості руху.
За таких обставин суд дійшов висновку, що всупереч вимогам статей 251, 255 КпАП України у справі не зібрано достатніх, беззаперечних доказів, на підставі яких можна було б зробити достовірний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КпАП України, тому адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова від 12 березня 2009 року скасуванню.
Судові витрати по розгляду справи сторонами не понесені і, оскільки заявника звільнено від судового збору при поданні скарги, вони відносяться судом на рахунок держави.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 9, 10, 38, 247, 251, 255, 258, 283, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Пропущений ОСОБА_1 з поважних причин строк звернення з адміністративним позовом за захистом порушеного права поновити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 на неправомірні дії службової особи управління ДАЇ Головного управління МВС України в Донецькій області задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12 березня 2009 року АН № 163598 про накладення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн., скасувати
Справу про адміністративне правопорушення за ознаками частини 1 статті 122 КпАП України стосовно ОСОБА_1 провадженням закрити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: