КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                Справа 2-а-470/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 листопада 2009 року                                                                                  м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуючий суддя             Єжов В.А.

при секретарі                                 Кулаковській О.Ю.

за участю позивача             ОСОБА_1.     представника відповідача         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області  про визнання неправомірними дій та покладання зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсій у визначених законом розмірах,

В С Т А Н О В И В:

    У травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області (далі – управління ПФУ в Кіровському районі м. Макіївки) про визнання неправомірними дій та покладення зобов’язання провести перерахунок та виплату раніше призначених пенсій за шкоду, завдану його здоров’ю під час виконання робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем його конституційного права на належний соціальний захист.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначив, що він є інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов’язаного із виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, і його віднесено до 1 категорії постраждалих осіб. Він отримує державну та додаткову пенсії, виплата яких передбачена статтями 50 і 54 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак розмір призначених і виплачуваних йому управлінням ПФУ в Кіровському районі м. Макіївки, де він перебуває на обліку, пенсії не відповідають розмірам, передбаченим цим законам, за яким він має право на отримання державної пенсії, розмір якої не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Однак посадовими особами відповідача йому було відмовлено привести їх у відповідність з вимогами закону.

Посилаючись на порушення його конституційних прав на належний соціальний захист, позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати управління ПФУ в Кіровському районі м. Макіївки усунути зазначені порушення, здійснивши з 28 серпня 2008 року відповідні перерахунки та виплати розміру призначених пенсій відповідно до норми закону.

 Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області позов ОСОБА_1 не визнало, пославшись на його безпідставність. У судовому засіданні представник відповідача – юрисконсульт ОСОБА_2, заперечуючи позовні вимоги, стверджувала що управлінням не порушена конституційна норма на забезпечення ОСОБА_1 рівня життя, не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Розмір державної і додаткової пенсій для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, установлений постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 і 16 липня 2008 року № 654, виплачений позивачу в повному обсязі. Крім того, відсутнє спеціальне фінансування із державного бюджету щодо забезпечення виплати пенсії у розмірах, передбачених Законом, та неможливо застосування до спірних правовідносин мінімального розміру пенсії за віком, яка встановлена тільки для розрахунку пенсій на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що посадові особи районного управління Пенсійного фонду України діяли у відповідності з чинним законодавством, в межах фінансування і законні права та інтереси позивача при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

    Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (стаття 11 КАС України) суд установив наступне.

Відповідно до вимог частини першої статті 46 Конституції України (254к/96-ВР) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, його віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно висновку медико-соціальної експертної комісії позивача визнано інвалідом 2 групи за захворюванням, пов’язаним з виконанням обов’язків воєнної служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки, що підтверджується посвідченням серії  Є № 059982, виданим 15 вересня 2008 року управлінням праці та соціального захисту населення у Кіровському районі м. Макіївки.

За даними управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки ОСОБА_1 у 2008 році виплачувалось щомісячно державна пенсія з урахуванням додаткової пенсії та відповідних надбавок:  за серпень - вересень  по 1159,20 грн.; жовтень 2008 року – березень 2009 року по 1168,80 грн., а з квітня 2009 року  - по 1176,30 грн.

Величина пенсій відповідачем розрахована на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», згідно до якої державна пенсія учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які визнані інвалідами 2 групи, становить 1090 грн.,  та  постанови від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, визначена у розмірі 20 відсотків до прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров»я, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого  1991 року № 796-Х11 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі – Закон № 796-Х11).

Статтею 49 зазначеного Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Особам, віднесеним до категорії 1, які визнані інвалідами 2 групи, відповідно до вимог частини першою статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та згідно з частиною четвертою статті 54 цього Закону розмір державної пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного закону здійснюється повністю, незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Підпунктами 12, 15 і 17 пункту 28 розділу 11 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-V1 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до статті 50 та частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яким з 1 січня 2008 року був змінений порядок визначення державних пенсій по інвалідності та додаткових пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зазначені положення Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до статті 152 Конституції України, статті 73 Закону "Про Конституційний Суд України" та пункту 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність та не підлягають застосуванню. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що є неконституційними.

Таким чином, відповідні приписи Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 22 травня 2008 року втратили чинність, унаслідок чого відновлена попередня редакція статей 50 і 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Закон України від 26 грудня 2008 року № 835-V «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не містить відомостей щодо розміру пенсій учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а також положень про призупинення  чи скасування дії статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На даний час Закон дії у зазначеній  вище редакції.    

У частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при  вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми статей 50 і 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який має вищу юридичну силу.

З огляду на наведене, суд вважає, що наявність такого права у позивача є визначальною для прийняття рішення про задоволення його позову, оскільки пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом – постановою Кабінету Міністрів України змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставними. Аргументи відповідача про відсутність спеціального бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом, за наведених обставин визнаються судом неспроможними.

Зі змісту статей 50 і 54  Закону № 796-Х11 випливає, що під час визначення розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

      Положення частини третьої статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-1V «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку суду, не є перешкодою  для застосування встановленої цим Законом величини мінімального розміру пенсії за віком для визначення розмірів пенсій за іншими законами чим зазначений, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою зазначеної статті цього Закону, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року № 11 «Про судове рішення» про те, що рішення суду є актом правосуддя, який остаточно вирішує спір по суті, суд приймає рішення по спірним правовідносинам даної справи на день розгляду справи. В межах Кодексу адміністративного судочинства України судовому захисту підлягає порушене право позивача, тому суд не може встановлювати обов’язки відповідача на майбутнє.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право з  28 серпня 2008 року по 12 листопада 2009 року на призначення та виплату державної і додаткової пенсій у розмірі, передбаченому положеннями статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на положення статей 21,105,162 Кодексу адміністративного судочинства України, вставивши, що управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки порушило норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає необхідним зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до Закону і не може здійснити стягнення конкретної суми.

Приймаючи до уваги, що відповідач є державною установою, тому суд вважає можливим у відповідності до положень статті 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 9, 11, 71, 88, 158-160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецькій області задовольнити повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області щодо перерахування та виплати   ОСОБА_1  державної та  додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, з 28 серпня 2008 року по 12 листопада 2009 року в розмірі меншому ніж передбачено нормами статей 50 і 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-Х11 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області здійснити ОСОБА_1  перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у порядку і розмірі відповідно до вимог статей 50 і 54  Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-Х11 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 28 серпня 2008 року по 12 листопада 2009 року з урахуванням фактично отриманих ним сум.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня  складання постанови в повному обсязі.

           Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі без попереднього подання заяви.

            Суддя:     (підпис)                                                                            

                                З оригіналом згідно.

                                Суддя:                               В.А. Єжов