Справа №2-2073/2009р .
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 грудня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Вуїва О.В., при секретарі Козачук О.С.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Олександрівський гранітний кар’єр» (далі – ВАТ «Олександрівський гранкар’єр») про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ВАТ «Олександрівський гранкар’єр» про стягнення заборгованості із заробітної плати та моральної шкоди в якій вказував, що з 06 лютого 2006 року він знаходиться в трудових відносинах з відповідачем. За час роботи позивачу не в повному обсязі виплачувалася заробітна плата, внаслідок чого виникла заборгованість, що станом на 01 липня 2009 року складає 10 032,82 грн., яку просив стягнути з ВАТ «Олександрівський гранкар’єр».
Разом з тим ОСОБА_1, вказуючи на те, що затримка з виплати заробітної плати призвела до погіршення його життєвих зв’язків, стосунків в родині та як наслідок - моральних страждань, просив стягнути грошове відшкодування моральної шкоди – 3 000 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1 уточнив та доповнив позовні вимоги, пояснивши, що з 06 лютого 2006 року по 01 грудня 2009 року він знаходився в трудових відносинах з відповідачем. За час роботи йому не в повному обсязі виплачувалася заробітна плата, внаслідок чого виникла заборгованість, що станом на день звільнення з врахуванням перерахунку складала 13 739,67 грн.
Не виплачені ці кошти і під час розрахунку при звільненні працівника.
Тому, позивач просив про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день набрання рішенням законної сили в сумі 1 331, 73 грн., а також моральної шкоди в сумі 3 000 грн.
Представник відповідача – в судове засідання не з’явився, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено те, що з 06 лютого 2006 року по 01 грудня 2009 року позивач знаходився в трудових відносинах з ВАТ «Олександрівський гранкар’єр» (а.с. 6-8, 36, 37).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки про заробітну плату (а.с. 34), за період з березня 2008 року по 01 грудня 2009 року (включно) товариство нарахувало ОСОБА_1 заробітну плату (за вирахуванням утриманих податків та обов’язкових внесків) – 22 403,66 грн., проте здійснило лише часткову сплату на суму 8 663,99 грн. в зв’язку з чим утворилася заборгованість в сумі 13 739,67 грн.
Не виплачені ці кошти й при звільненні працівника.
А відповідно до ст.ст. 115, 116 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, а при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» (далі – Постанова Пленуму) середній заробіток стягується за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
З положень «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №100 від 08 лютого 1995 року (зі змінами) вбачається те, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються основна заробітна плата за відпрацьований час з відповідними доплатами і надбавками, проте за вирахуванням допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
З матеріалів справи вбачається те, що середньоденна заробітна плата позивача за жовтень-листопад 2009 року за вирахуванням податків та обов’язкових внесків складала 61,94 грн., а середньомісячний прибуток за вирахуванням податків та обов’язкових внесків - 1331,73 грн.
Тому з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за період з 02 грудня 2009 року по 25 грудня 2009 року за 17 робочих днів за вирахуванням податків та обов’язкових внесків, що складає 1052,98 грн.
Водночас положення ст. 237-1 КЗпП України передбачають обов’язок відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд вважає, що порушення права працівника на отримання очікуваної винагороди за виконану роботу, що потребувала від нього витрат особистого часу, фізичних та розумових зусиль, призвело до моральних страждань позивача, оскільки останній, укладаючи трудовий договір, розраховував на добросовісне та належне виконання працедавцем умов трудового договору в частині оплати заробітної плати, необхідної йому для задоволення власних потреб та утримання сім’ї.
Невиконання відповідачем таких зобов’язань протягом тривалого часу мало для працівника негативні майнові наслідки.
Тому суд погоджується з тим, що наслідком цього стали моральні страждання позивача.
Вирішуючи питання про визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд у відповідності до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» враховує характер, обсяг та тривалість страждань, яких зазнав ОСОБА_1, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.
За такого, суд вважає достатнім відшкодування в сумі 500 грн.
Крім цього суд вважає за необхідне на підставі п.2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача (згідно розміру задоволених позовних вимог) також підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним витрати на правову допомогу в сумі 170 грн.
З ВАТ «Олександрівський гранкар’єр» також підлягають стягненню державне мито – 59,5 грн. (51 грн. щодо вимог про стягнення середнього заробітку + 8,5 грн. щодо вимог про стягнення моральної шкоди) та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233, 367 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Олександрівський гранітний кар’єр» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Олександрівський гранітний кар’єр» (р/р 26002301151295 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Вознесенську Миколаївської області», МФО 326289, код ЄДРПОУ 00292346) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з березня 2008 року по грудень 2009 року в сумі 13 739 (тринадцять тисяч сімсот тридцять дев’ять) гривень 67 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1052 (одна тисяча п’ятдесят дві) гривні 98 копійок, грошовий еквівалент моральної шкоди в сумі 500 (п’ятсот) гривень, а також 170 (сто сімдесят) гривень судових витрат.
.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Олександрівський гранітний кар’єр» (р/р 26002301151295 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Вознесенську Миколаївської області», МФО 326289, код ЄДРПОУ 00292346) 59 (п’ятдесят дев’ять) гривень 50 копійок державного мита на користь місцевого бюджету Олександрівської селищної ради (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31416537700114).
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Олександрівський гранітний кар’єр» (р/р 26002301151295 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Вознесенську Миколаївської області» витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень на користь державного бюджету Вознесенського району: (Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код платежу 22050000, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО 826013, р/р 31212259700113).
Рішення суду в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом: суддя: